Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Способи зберігання зерна й типи зерносховищ


Існує два основних способи розміщення зерна в сховищах:

- напільне (насипом або в тарі на підлогах складів при невеликій висоті шару зерна, звичайно не більше 4-5 м, і тільки в складах з похилою підлогою шар зерна досягає - 9 м).

- силосне (висота зернового насипу досягає 30-40 і навіть 60 м.)

При напільному зберіганні площа зіткнення зерна із зовнішнім повітрям більша. Повітря при провітрюванні складів може проникати в товщу зернового насипу в забирати частину тепла й вологи. При цьому способі можна зберігати зерно з підвищеною вологістю, розташовуючи його тонким шаром (до 1 м). Однією з переваг підлогових зерносховищ є те, що в них можна зберігати хлібопродукти як насипом (зерно), так і в мішках (борошно, крупа, тощо).

Підлогові зерносховища відрізняються малим коефіцієнтом використання площі складу, що здорожує їх вартість на одиницю місткості. Цей недолік компенсується тим, що можна споруджувати одноповерхові, прості по конструкції склади з місцевих матеріалів. У той же час механізувати напільні зерносховища складно.

При силосному зберіганні набагато краще, в порівнянні з підлоговим, використовується площа складу, дешевша й простіша повна механізація робіт. Однак вартість силосних сховищ, як правило, вища, тому що для їхнього спорудження поряд з місцевими потрібні ще дорогі матеріали, які завозяться з інших місць (сталь, цемент). Але ці витрати окупаються в результаті зменшення витрат по експлуатації й збільшення продуктивності праці.

Розміщене в силосах зерно мало аерується, тому зберігати зерно з підвищеною вологістю в них можна тільки короткочасно, і лише в тих випадках, коли воно пройшло післязбиральне дозрівання, або коли відповідні місткості обладнані установками для активного вентилювання.

В елеваторній промисловості існує своя термінологія.

Зерносховище - спорудження для зберігання зерна.

Засік - частина простору в зерносховищі, яка відгороджена стінами невеликої висоти стосовно розмірів у плані й, як правило, із плоскою або дещо похилою підлогою.

Бункер відрізняється від засіку тим, що днище в нього у вигляді перекинутої піраміди.

Ларь - так іноді називають засік або бункер, що закривається кришками або ґратами.

Силос - зерносховище, у якого висота стін мінімум у півтора рази більше розмірів у плані, а дно - звичайно конусне.

Склад - приміщення, в якому зерно зберігають на плоскій або похилій підлозі або в засіках. Склад може бути частково або повністю механізованим. У другому випадку в ньому повинні бути стаціонарно розміщені транспортні установки, що дозволяють механізувати завантаження й розвантаження складу. Частково механізованим називають склад, у якому механізована яка-небудь одна з названих операцій.

Склади можуть бути одноповерховими й багатоповерховими , з горизонтальними або похилими підлогами .

Пакгауз - склад залізничного типу з підлогою, облаштованою на рівні підлоги вагона. Пакгауз призначений для зберігання будь-яких сухих штучних і насипних вантажів, у тому числі й зерна.

Комора - стародавній тип зерносховища. Комора подібна складу, але з невеликими дверима й дуже високим порогом. Вікон у коморах звичайно не буває. Великі комори, як правило, розділені поперечними стінами на кілька відділень. У деяких коморах влаштовані засіки.

Механізована комора відрізняється від механізованого складу тим, що в коморі зерно зберігають у бункерах.

Якщо в складах з горизонтальною підлогою зерно доводиться підгортати до прийомних отворів транспортерів (застосування аерожолобів у сполученні з похилими підлогами між ними виключає підгрібання), то в механізованих коморах зерно надходить із бункерів на транспортер самопливом. Не потрібно підгортати зерно й у складах з похилими підлогами.

Сапетка - спеціальне зерносховище для кукурудзи в качанах. У сапетки вигляд складу невеликої ширини й ґратчасті стіни, у результаті чого насип качанів добре продуває вітер.

Вентильований бункер або силос - спеціальне зерносховище, як правило, невеликої місткості, призначене для зберігання свіжозібраного зерна. Застосовують їх у фермерських господарствах.

Танк- вид зерносховища, який монтують зі сталевих аркушів у вигляді великого резервуара із плоским або злегка похилим дном.

Існують також силоси великого діаметра, які стоять окремо, їх будують як із залізобетону, так і зі сталі .

Елеватор (буквально означає підйомник) як сховище (рис.8.4) характеризується трьома особливостями:

1) зерно зберігають у силосах;

2) має стаціонарні установки (механічні або пневматичні) для підйому зерна наверх у силоси й

3) як споруда - самостійна одиниця. Якщо яка-небудь із названих ознак відсутня, це зерносховище вже не може бути названо елеватором.

Наприклад, якщо зерно зберігають не в силосах, а на підлозі й у засіках, це буде механізований склад; якщо ж у такому складі кілька поверхів, це багатоповерховий механізований склад. Якщо в зерносховищі є силоси, але немає стаціонарних установок для підйому зерна, це буде силосне сховище. Силосним сховищем називають також підсобне зерносховище, якщо це є внутрішня частина якого-небудь іншого спорудження, наприклад млина.

Для зберігання зерна облаштовують ще тимчасові споруди, які використовують в особливих випадках.

Асфальтована площадка - розташовують перед зерновими складами для тимчасового розміщення зерна й очищення його на пересувних машинах.

Бунт - тимчасова споруда зі стінами із щитів, дошок, мішків або інших підручних матеріалів, яка розміщена на спеціальній площадці (як правило, асфальтованій) і вкрита зверху брезентом.

Навіс - сховище без стін, але з дахом і асфальтовою або іншою підлогою.

Мханізований тік - споруда, яка в умовах фермерського господарства призначена для первинної обробки, очищення й сушіння зерна, свіжозібраного зерна. Тут також зерно короткочасно зберігають під навісами.

Із всіх описаних типів зерносховищ найбільш сучасне - елеватор. У ньому, як видно з рис.8.4, повністю механізовані всі операції, а зерноочисні машини й сушарки дозволяють швидко поліпшувати якість зерна. За допомогою електротермометричних установок у силосах постійно спостерігають за температурою зерна під час зберігання й вчасно вживають заходів у випадку її підвищення. Енергооснащеність робітників і продуктивність їх праці на елеваторах набагато більше, а витрати по зберіганню й іншим операціям менше, ніж у складах.

Залежно від способу подачі зерна із силосів до норій елеватори підрозділяють на самопливні і транспортні. Крім того, вони можуть бути однокрилі і двокрилі, а також однобаштові, двобаштові і безбаштові . Елеватори можуть бути з комбінованою місткістю: зерно зберігають у силосах і на підлозі, у танках або в силосах, що стоять окремо і спеціальних місткостях біля силосів . Іноді елеватори блокують із млинами . У кожному зерносховищі, і зокрема в елеваторі, як правило, приймають і відпускають зерно (зовнішні операції), сушать, очищають і провітрюють зерно, а в деяких випадках формують партії зерна (для млина), виділяють фракції дрібного зерна й виконують інші роботи (внутрішні операції).

Для виконання зовнішніх операцій в елеваторах і механізованих зерносховищах облаштовані спеціальні прийомні й відпускні пристрої: приймальні бункера, берегові пневматичні приймальні пристрої, відпускні бункери й силоси. З останніх зерно по відпускних галереях або трубам відвантажують у судна, вагони й автомобілі.

Для внутрішніх операцій механізовані склади й елеватори обладнані транспортними й зерноочисними машинами, сушильними й іншими установками. Всі названі машини, а також ваги встановлені в робочих баштах або невеликих прибудовах - робочих будівлях . Якщо продуктивність норій, що піднімають зерно нагору, і технологічного обладнання різне або число одночасно виконуваних в елеваторі операцій більше числа норій, у робочих баштах над і під машинами облаштовують для безперебійної роботи всього обладнання оперативні бункери або силоси.

Останнім часом найбільш розповсюдженим є потоковий метод прийому зерна, коли всі необхідні операції, включаючи очищення й сушіння, виконують протягом доби з моменту розвантаження транспорту. Завершується потік приведенням зерна в стійкий для тривалого зберігання стан і розміщують у ті силоси або склади, де його будуть зберігати до відвантаження з підприємства або до направлення на переробку.

У процесі потокового прийому невеликі партії, які окремо доставлені укрупнюють, поєднуючи їх по ознаці однорідності, якості - відповідно до діючих інструкцій по прийому й розміщенню зерна.

Цей метод прийому зменшує втрати зерна до мінімуму й знижує загальні витрати виробництва, і тому всі нові елеватори розраховують тільки на потоковий метод прийому зерна.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.