Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика технологічного процесу


ВСТУП

 

Історія розвитку енергетики

 

Електроенергетика є складовою частиною енергетичного комплексу України. Вона впливає не тільки на розвиток народного господарства, а й на територіальну організацію продуктивних сил. Будівництво потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання. Розвиток електронного транспорту розширює територіальні межі промисловості. Достатня кількість електроенергії притягує до себе підприємства і виробництва, в яких частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції значно більша порівняно з традиційними галузями промисловості. Електроенергетика має велике районотворче значення. У ряді районів України (Донбас, Придніпров'я) вона визначає виробничу спеціалізацію їх, є основою формування територіально-виробничих комплексів. У розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні визначальними є такі принципи: концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних електростанцій, що використовують дешеве паливо і гідроенергоресурси; комбінування виробництва електроенергії і тепла з метою теплопостачання міст та індустріальних центрів; широке освоєння гідроенергоресурсів з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання, іригації і рибництва; випереджальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.

Розміщення електроенергетики залежить в основному від двох факторів: наявності паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії. Нині майже третина електроенергії виробляється в районах споживання і понад 2/3 споживається в районах її виробництва. Поки що місце будівництва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням екологічної обстановки. Технічний прогрес може різко змінити географію електростанцій. Якщо вчені розробляють високоефективні методи транспортування електроенергії на великі відстані, то ДРЕС будуватимуться переважно в східних районах України.

В Україні є чотири види електростанцій, які розрізняють за використовуваним ресурсом:

- теплові - працюють на твердому, рідкому й газоподібному паливі; серед них вирізняють конденсаційні й теплоелектроцентралі;

- атомні - в якості палива використовують збагачений уран або інші радіоактивні елементи;

- гідравлічні - використовують відповідні гідроресурси й поділяються на гідроелектростанції, гідростимуляційні й припливні;

- електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії.

 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

 

Огранізація робочого місця під час обслуговування тросових електропроводок

При виробництві електромонтажних робіт розрізняють дві стадії їхнього виконання — підготовчу й основну

На підготовчій стадії роблять:

розмічальні роботи, у процесі яких розмічають місця установки устаткування, місця прокладки ліній електропроводок і проходів їх крізь стіни і міжповерхові перекриття;заготовочні роботи — пристрій гнізд, наскрізних отворів, борозен і ніш, установку кріпильних деталей, що ізолюють опор і кріпильних заставних частин, прокладку труб і трубок для проводок;попередню комплектацію електроустаткування, виготовлення і зборку окремих його вузлів і блоків, виконання кріпильних деталей і обробку сталевих труб; зарядку арматури і тому подібні роботи, що виконують поза зоною монтажу в умовах майстерень.На основній стадії роблять власне монтажні роботи: установку електроустаткування, прокладку проводів і кабелів, необхідні з'єднання і відгалуження; установку освітлювальної арматури і різних апаратів, приєднання їх до лінії.Для виконання електромонтажних робіт застосовують цілий ряд інструментів, механізмів і пристосувань загального призначення і спеціальних.Інструменти, як правило, знаходяться в індивідуальному користуванні електромонтерів. Механізми і пристосування видають монтерам у міру потреби.По характері і видам робіт інструменти, механізми і пристосування звичайно підрозділяють на окремі спеціалізовані набори, у тому числі для проводок загального призначення, вторинної комутації і кабельних, для диропробивних робіт, з'єднання жив проводів і кабелів зварюванням і обпресуванням і т.п.

 

 

Рис. 2.14 Тросові електропроводки: на ізоляторах, на підвісках

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕДОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА

РОЗДІЛ VІ. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ЛІТЕРАТУРА

1. А.А. Осьмаков. Технология и оборудование производства электрических машин. "Высшая школа", 1971.

2. А.И Вольдек. Электрические машины. "Энергия", 1974.

3. А.И. Важнов. Электрические машины. "Энергия", 1969.

4. В.И. Зимин [и др.]. Обмотки электрические машины. ГЭИ, 1961.

5. Воронина А.А., Шибенко Н.Ф. Безопасность труда в электроустановках: Учеб. пособ. для сред. ПТУ. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1984. - 192 с.: ил. - (Профессионально-техническое образование).

6. Г.Н. Петров. Электрические машины. Ч. І, 1974, ч. ІІІ, "Энергия", 1968.

7. Д.А. Завалишин [и др.]. Электрические машины малой мощности. ГЭИ, 1963.

8. Д.Э. Брускин, А.Е. Зорохович, В.С. Хвостов. Электрические машины и микромашины. "Высшая школа", 1971.

9. Каминский М. Л. и Получанкин В. Т. Монтаж электрических машин. Учебное пособие для рабочих-электромонтажников. М., "Энергия", 1974.

10. Кацман М.М. Электрические машины и трансформаторы. Машины постоянного тока и трансформаторы. Учебник для техникумов. Изд. 4-е, доп. и перераб. М., "Высш. школа", 1976.

11. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1988. - 256 с.: и.

12. М.П. Костенко, Л.М. Пиотровский. Электрические машины. Ч. І. "Энергия", 1973.

13. П.С. Сергеев, Н.В. Виноградов, Ф.А. Горяипов. Проектирование электрических машин. "Энергия", 1969.

14. П.С. Сергеев. Электрические машины. ГЭИ, 1955.

15. Токарев Б. Ф. Электрические машины. Учебник для техникумов.- М.: Энергоатомиздат, 1989.-672 с.: ил.

 

ВСТУП

 

Історія розвитку енергетики

 

Електроенергетика є складовою частиною енергетичного комплексу України. Вона впливає не тільки на розвиток народного господарства, а й на територіальну організацію продуктивних сил. Будівництво потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання. Розвиток електронного транспорту розширює територіальні межі промисловості. Достатня кількість електроенергії притягує до себе підприємства і виробництва, в яких частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції значно більша порівняно з традиційними галузями промисловості. Електроенергетика має велике районотворче значення. У ряді районів України (Донбас, Придніпров'я) вона визначає виробничу спеціалізацію їх, є основою формування територіально-виробничих комплексів. У розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні визначальними є такі принципи: концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних електростанцій, що використовують дешеве паливо і гідроенергоресурси; комбінування виробництва електроенергії і тепла з метою теплопостачання міст та індустріальних центрів; широке освоєння гідроенергоресурсів з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання, іригації і рибництва; випереджальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.

Розміщення електроенергетики залежить в основному від двох факторів: наявності паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії. Нині майже третина електроенергії виробляється в районах споживання і понад 2/3 споживається в районах її виробництва. Поки що місце будівництва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням екологічної обстановки. Технічний прогрес може різко змінити географію електростанцій. Якщо вчені розробляють високоефективні методи транспортування електроенергії на великі відстані, то ДРЕС будуватимуться переважно в східних районах України.

В Україні є чотири види електростанцій, які розрізняють за використовуваним ресурсом:

- теплові - працюють на твердому, рідкому й газоподібному паливі; серед них вирізняють конденсаційні й теплоелектроцентралі;

- атомні - в якості палива використовують збагачений уран або інші радіоактивні елементи;

- гідравлічні - використовують відповідні гідроресурси й поділяються на гідроелектростанції, гідростимуляційні й припливні;

- електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії.

 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

 

Характеристика технологічного процесу

 

Електропроводки характеризуються способом прокладки, мінімально допустимим перетином, допустимого струмового навантаженням. Способи прокладання електропроводок регламентуються в Правилах улаштування електроустановок (ПУЕ) та ГОСТ Р 50571.15-97 (МЕК 364-5-52-93) "Електроустановки будівель. Частина 5. Вибір і монтаж електрообладнання. Глава 52. Електропроводки ».У стандарті міститься ряд вимог і положень, що істотно відрізняються від вимог ПУЕ, діючих на момент виходу стандарту.

Вимоги стандарту, пов'язані з особливостями прокладки електропроводок в адміністративних будівлях, наводяться нижче.

1. Ізольовані дроти допускається прокладати тільки в трубах, коробах і на ізоляторах. Не допускається прокладати ізольовані проводи приховано під штукатуркою, в бетоні, в цегляній кладці, в порожнинах будівельних конструкцій, а також відкрито по поверхні стін і стель, на лотках, на тросах і інших конструкціях. У цьому випадку повинні застосовуватися ізольовані дроти із захисною оболонкою або кабелі.

2. У одно-або трифазних мережах перетин нульового робочого провідника і PEN-провідника (суміщений нульовий робочий і захисний провідник) має бути рівним перетину фазного провідника при його перетині 16 мм2 і нижче для провідників з мідною жилою.При великих перетинах фазних провідників допускається зниження перерізу нульового робочого провідника за таких умов:очікуваний максимальний робочий струм в нульовому провіднику не перевищує його тривало допустимий струм;нульовий захисний провідник має захист від надструму.При цьому в стандарті зроблено спеціальне зауваження щодо струму в нульовому робочому провіднику: нульовий провідник може мати менший перетин в порівнянні з січнем фазних провідників, якщо очікуваний максимальний струм, включаючи гармоніки, якщо вони є, в нульовому провіднику при нормальній експлуатації не перевищує величини допустимого навантаження по струму для зменшеного перерізу нульового провідника.Ця вимога слід пов'язати з фактом протікання 3-й гармоніки струму в нульовому провіднику трифазних мереж, що мають у складі навантажень імпульсні блоки живлення (комп'ютери, телекомунікаційне обладнання тощо).Величина діючого значення струму в нульовому робочому провіднику при таких навантаженнях може досягати 1,7 від діючого значення струму в фазних провідниках.З 06.10.1999 в дію введено нові редакції розд. 6 «Електричне освітлення» і 7 «Електрообладнання спеціальних установок» сьомого видання ПУЕ. Зміст цих розділів приведено у відповідність з комплексом стандартів МЕК на електроустановки будівель.У сьомому розділі ПУЕ міститься гол. 7.1, яка заслуговує особливої ​​уваги. Глава називається «Електроустановки житлових, громадських, адміністративних та побутових будівель» і поширюється на електроустановки. До електроустановок унікальних та інших спеціальних будівель, що не увійшли до вищевказаний список, можуть пред'являтися додаткові вимоги. містить вимоги до електропроводок і кабельних лініях. При виборі способу прокладки і перерізів електропроводки, керуючись як вимогами ГОСТ Р 50571.15-97, так і ПУЕ, слід мати на увазі, що нова редакція ПУЕ в частині п. 7.1.37 формулюється так: «... електропроводку в приміщеннях слід виконувати замінної: приховано - в каналах будівельних конструкцій, замонолічених трубах; відкрито - в електротехнічних плінтусах, коробах тощо,У технічних поверхах, підпіллях ... електропроводку рекомендується виконувати відкрито ... У будинках з будівельними конструкціями, виконаними з негорючих матеріалів, допускається незмінна замоноліченими прокладати групові мережі в борознах стін, перегородок, перекриттів, під штукатуркою, в шарі підготовки підлоги або в порожнинах будівельних конструкцій, виконувана кабелем або ізольованими проводами в захисній оболонці.Застосування незмінюваній замоноліченими прокладки проводів в панелях стін, перегородок і перекриттів, виконаної при їх виготовленні на заводах будіндустрії або виконуваній в монтажних стиках панелей під час монтажу будівель, не допускається ».Крім того (п. 7.1.38 ПУЕ), електричні мережі, які прокладаються за непрохідними підвісними стелями і в перегородках, розглядаються як приховані електропроводки, і їх слід виконувати:за стелями і в пустотах перегородок із горючих матеріалів в металевих трубах, що володіють локалізаційного здатністю, і в закритих коробах;за стелями і в перегородках із негорючих матеріалів, у виконаних з негорючих матеріалів трубах і коробах, а також кабелями, що не поширюють горіння. При цьому повинна бути забезпечена можливість заміни проводів і кабелів. Під підвісними стелями із негорючих матеріалів розуміють такі стелі, які виконані з негорючих матеріалів, при цьому інші будівельні конструкції, розташовані над підвісними стелями, включаючи міжповерхові перекриття, також виконані із негорючих матеріалів.У додатку 3 наводиться витяг з ГОСТ Р 50571.15-97 з прикладами монтажу електропроводок стосовно адміністративним будівлям. Дані зображенні не дають точної опису виробів або практики монтажу, а розглядають спосіб монтажу.Для виконання проводок мережі безперебійного електропостачання необхідно застосування проводів та кабелів тільки з мідними жилами. Рекомендується використання однодротових кабелів і проводів.Застосування гнучких багатодротяних кабелів можливо на ділянках мережі, що піддаються реконструкції при роботі або для підключення окремих електроприймачів.Всі з'єднання необхідно виконувати відгалужувальними стисками або пружинними клемами, при цьому багатодротові жили повинні бути обтиснуті із застосуванням спеціального оснащення.У зв'язку з тим, що перетин нульового робочого провідника має бути розраховане на струм, який може перевищувати фазний в 1,7 рази, а існуюча номенклатура проводів та кабелів не завжди дозволяє однозначно вирішити дану задачу, можливе виконання трифазних електропроводок такими способами:

1. При прокладанні проводами перетин фазних та захисного провідників виконується одним перетином, а нульовий робочий (нейтральний) провідник виконується перетином, розрахованим на струм, більший фазного в 1,7 рази.

2. При прокладанні кабелями можливі три варіанти:при застосуванні трьохжильних кабелів жили кабелів використовуються як фазні провідники, нульовий робочий провідник виконується дротом (або декількома проводами) перетином, розрахованим на струм, більший фазного в 1,7 рази, нульовий захисний.дротом перетином відповідно до п. 7.1.45 ПУЕ, але не менше 50% перерізу фазних провідників; замість проводів віз можна застосування кабелів з відповідним числом жив і перетином;при використанні чотирижильного кабелів: три жили - фазні провідники, нульовий робочий провідник - також одна з жил кабелю, а нульовий захисний провідник - окремий дріт. При цьому перетин кабелю визначається по робочому току в нульовому робочому провіднику, а перетин фазних жив виходить завищеною (таке рішення є найкращим з технічної точки зору, але дорожче інших і не завжди здійснимо при великих токах);при застосуванні пятіжільних кабелів з жилами одного перерізу: три жили - фазні провідники, в якості нульового робочого провідника використовуються дві об'єднані жили кабелю, а для нульового захисного - окремий дріт. При цьому перетин кабелю визначається струмом фази (таке рішення також є найкращим з технічної точки зору, проте досить дорого; є також складнощі з тим, щоб виконати держзамовлення, а також і з постачанням кабелів).При великих потужностях можлива прокладка фазних, нульових робочих і захисних провідників двома або більше паралельними кабелями або проводами. Всі кабелі та проводи, що відносяться до однієї лінії, повинні прокладатися по одній трасі.Прокладка нульового захисного провідника для інформаційно-обчислювальної техніки та електротехнічного обладнання має відповідати вимогам ГОСТ Р 50571.10-96 «Заземлювальні пристрої і захисні провідники», ГОСТ Р 50571.21-2000 «Заземлюючі утройства і системи зрівнювання електричних потенціалів в електроустановках, що містять устаткування обробки інформації» та ГОСТ Р 50571.22-2000 «Заземлення устаткування обробки інформації».

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.