Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Хеджування й біржова спекуляція


 

Види угод на товарних біржах

Біржовою угодою вважають таку угоду, що відповідає умовам, ви­значеним ст. 15 Закону Украї­ни «Про товарну біржу».

Під час біржових торгів можна укладати угоди, пов'язані з:

- негайною (від 1 до 30 днів) взаємною передачею прав та
обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції
(спотова угода);

- відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею
прав та обов'язків щодо реальної сільськогосподарської
продукції (форвардна угода);

- взаємною передачею прав та обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);

- поступкою прав на майбутню передачу чи набуттям прав
і обов'язків щодо реального товару або стандартного контрак­ту (опціонна угода).

Стандартним контрактом на біржовий товар є контракт, в якому кількість, якість, базис поставки та строки й умови виконання є стандартними. Єдиною змінною величиною стандартного контракту є ціна, що визначається під час біржо­вого торгу. Правила біржової торгівлі стандартними контрактами затверджуються додатково.

 

Біржова угода умовно проходить два етапи укладання:

1) від оголошення біржовим маклером, що веде торги,
пропозицій на продаж до моменту оголошення ним реєстраційного номера покупця та ціни продажу;

2) на цьому етапі угоду оформляють письмово біржовим
контрактом, що підписують брокер-покупець і брокер-прода-
вець та уповноважена особа біржі.

Біржовий контракт може або містити положення щодо прав і обов'язків з митного оформлення експорту продукції, або мати додаток до контракту, в якому зазначені положення викладено окремим протоколом.

Біржова угода вступає в дію з моменту її усного укладення з подальшим оформленням і підписанням обома сторонами.

 

Біржові угоди прийнято поділяти на дві групи: угоди з реальним товаром та угоди з правами на товар.

Розвиток біржової торгівлі починався з операцій реаль­ним товаром. Еволюція біржової торгівлі розробила відповідний біржовий механізм, що дає змогу укладати угоди за відсутності товару, який буде вироблено чи вигото­влено в майбутньому і реальна поставка якого здійсню­ватиметься в майбутньому в зазначені за контрактом термі­ни та на вказаних умовах.

Угоди з реальним товаром

Одним із традиційних видів бір­жових угод є угоди з реальним товаром, які укладаються на товар, що може бути засвідчено відповідними документами (накладною, сертифікатом якості) тощо. Товар може перебувати під час торгів на території біржі, на її складах, на складі продавця та бути готовим до відвантаження. Місце знаходження товару обумовлюють правила торгівлі. Угоди з реальним товаром можна укладати на підставі попереднього огляду (за зовнішнім виглядом, за даними біржової або незалежної експертизи) або без попереднього огляду (за зразками, стандартами).

Метою угод з коротким терміном поставки є фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, передбаче­них в договорі купівлі-продажу. Оплата товару може здійсню­ватися як в момент передачі товару і відповідно до домо­вленості (передоплата або оплата після отримання товару). Ці угоди вважаються найбільш надійними, оскільки виконання починається з моменту їх укладання, що робить неможливим біржову гру на рух цін. За таких угод витрати на зберігання оплачує продавець, а після укладення угоди — покупець.

Товарна біржа надає можливість реалізувати власну продукцію за реальними цінами та закуповувати необхідні матеріально-технічні ресурси, у тому числі й за рахунок коштів, які товаровиробник матиме від майбутніх урожаїв.

Сьогодні на товарних біржам, згідно з чинним законо­давством, укладаються угоди з тими, хто має реальний товар, який є в наявності у виробника (власника товару) і зберігається на певному складі або може бути вироблений чи вирощений через певний час. На підставі цього на товарних біржах укладаються два види угод.

 

Угода з коротким терміном поставки на умові спот,тобто негайна (термінова — від 1 до 30 днів) взаємопередача прав і обов'язків щодо реального товару. Оформлюється така угода спотовим біржовим контрактом. Метою укладання таких угод є купівля-продаж товару, тобто перехід його від продавця до покупця на умовах, які передбачено в контракті. За біржовим контрактом покупець на одному зі складів одержує реальний товар.

Основні етапи виконання контракту на умові спот:

• згідно з контрактом та від вантажу вальни ми документами покупець переказує кошти (вартість контракту) на розрахунковий рахунок товарної біржі;

• на підставі підтвердження товарної біржі про наявність переказаних коштів покупця на її роз­рахунковому рахунку згідно з контрактом продавець починає поставку товару.

Підставою для перерахування вартості контракту про­давцю є акт прийняття-здавання зазначеного в контракті товару за кількістю та якістю, підписаний покупцем і продавцем, або письмова згода покупця на передоплату.

В разі ненадання біржі акта прийняття-здавання товару в терміни, обумовлені контрактом, кошти покупця (платника), зараховані на розрахунковий рахунок біржі, повертаються йому впродовж двох робочих днів. Така модель виконання біржового контракту з використанням розрахункового рахунку товарної біржі є однією із гарантій для покупця і продавця щодо виконання поставок і розрахунків.

За виконання спотового біржового контракту важливим є розподіл втрат на зберігання, страхування та постачання товару. Якщо не визначено інакше, то за умови базису по­ставки франко-завод (ЕХW), що найчастіше використовують під час торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольством, витрати на зберігання товару та вартість його страхування до моменту продажу відносять на рахунок продавця, а після моменту продажу - на рахунок покупця.

Покупці забезпечують оплату послуг завантаження, вивезення й зберігання купленого товару після підписання акта здавання-прийому.

Другим різновидом угод з реальним товаром є форвардні угоди.

Угода з відстроченою поставкою на умові форвард(тобто відстрочена від 30 до 360 днів) — це взаємна передача прав і обов'язків щодо реального товару. Оформлюється така угода форвардним біржовим контрактом. Особли­вість угоди на умові форвард полягає в істотній різниці в часі між укладанням угоди та її виконанням, тобто поставкою товару. Метою укладання таких угод є можливість для товаровиробника одержати передоплату та використати її для виробництва продукції. Тривалість періоду між моментом укладання форвардної угоди й поставкою встановлюється кожною біржею самостійно залежно від асортименту товарів. Наприклад, на сільськогосподарську продукцію і продоволь­ство цей термін становить три, шість, дев'ять місяців.

За укладання форвардної угоди продавець бере зобов'я­зання здійснити поставку товару в терміни, визначені в угоді, а покупець, відповідно, - прийняти товар та заплатити за нього за цінами контракту в разі, якщо попередньо (під час укладання контракту) не здійснено передоплату чи новий розрахунок.

Особливості використання контракту па умові форвард:

- об'єктом торгівлі переважно є товар, який буде вироблено (вирощено) на-момент його поставки;

- для продавця (товаровиробника) є можливість одержати передоплату з боку покупця в межах до 50% вартості контракту і використати на виробництві продукції майбутнього періоду;

- забезпечує покупцеві організовані поставки про­дукції для власного виробничого процесу.

Виконання форвардного біржового контракту розпочи­нається з моменту його укладення з боку покупця, котрий (якщо не визначено інакше) сплачує продавцеві передоплату, яка перераховується на рахунок продавця (товаровиробника) впродовж трьох банківських днів. Продавець за визначений термін (однак не менше, ніж за 5 днів) до обумовленого контрактом терміну передачі товару повідомляє товарну біржу про свою готовність передати товар покупцеві, а також необхідні документи про обсяги та якість і довідку про виконання проавансованої покупцем частини контракту.

Покупець на підставі представлених документів пере­раховує на розрахунковий рахунок товарної біржі вартість контракту, за винятком передоплат.

Для купівлі чи продажу на товарній біржі сільськогоспо­дарської продукції, продовольства, матеріально-технічних ресурсів або інших товарів товаровиробнику треба подати на товарну біржу Заявку-доручення на продаж-купівлю, де визначено терміни, протягом яких товар, заявлений на купівлю-продаж, представлятиметься на торгах.

Переваги форвардних угод:

великі партії товару (готової продукції) можна реалізувати через певний обумовлений термін;

угоди є тією формою господарських відносин, за допомо­гою яких можна здійснювати великі економічні операції; можливість використовувати єдину правову основу для регулювання взаємовідносин сторін.

У розвинених країнах уже сьогодні біржові угоди укла­даються на неіснуючий товар, який буде вироблено в майбутньому. Для того щоб зменшити ступінь ризику контрагентів під час біржової торгівлі, виникають різновиди форвардних біржових угод, які не змінюють їхньої суті.

Угода з заставою – це договір, за яким у момент його укладення один контрагент виплачує іншому контрагентові суму, обумовлену договором між ними, як гарантію виконання своїх зобов'язань. Заставою може бути й сам товар, і грошовий еквівалент вартості товару Розмір застави встановлюється за згодою сторін — від 1 до 100 % вартості угоди. Якщо угода не відбулася з вини клієнта, застава передається брокеру. Застава може забезпечувати як інтереси продавця, так і інтереси покупця. Тому розрізняють угоди із заставою:

• на купівлю;

• на продаж.

У разі угоди із заставою на купівлю її платником є покупець, тобто застава забезпечує інтереси продавця.

Угода із заставою на продаж забезпечує інтереси покупця, оскільки її платником виступає продавець.

Угода з премією - - це договір, згідно з яким один із контрагентів на підставі особливої заяви до певного дня за встановлену винагороду (премію) отримує право вимагати від свого контрагента або виконання зобов'язань за договором, або цілком відмовитися від угоди. Угода з премією не змінює суті форвардної угоди, а лише зменшує ризик для контр­агентів, які здійснюють біржову торгівлю. Якщо продавцю вигідніше заплатити премію, ніж виконати зобов'язання щодо поставки товару, використовують форвардні, або термінові угоди з премією.

Розрізняють такі види угод з премією: прості (з умовним продажем та з умовною купівлею), подвійні, складні й кратні. Прості угоди з премією —в цьому разі сторона-платник премії отримує право відступного, тобто контрагент за сплату раніше встановленої суми відступає від виконання договору, якщо він стає невигідним, або втрачає певну суму, коли договір виконано. Залежно від того, хто є платником премії (продавець чи покупець), цей вид угод з премією буває двох видів: з умовним продажем; з умовною купівлею.

У разі здійснення угоди з умовним продажем продавець готовий сплатити премію за те, що на момент надходження товару чи продукції знайдеться вигідніший покупець і ціна зросте. На погляд продавця, вигідніше сплатити премію за умовний продаж свого товару і при цьому мати покупця. Якщо в день поставки товару покупцю продавець знайде вигідні­шого споживача, або ціна на товар зросте, продавець може відмовитися від поставки продукції першому покупцю (втративши за цих умов обумовлену премію) і продати вигіднішому споживачу (за вирахуванням витрат, тобто премій першого покупця).

Угода з умовною купівлею укладається в інтересах покупця. Вона можлива в тому разі, коли споживач не впевнений, що потрібний товар буде йому замовлений, чи він зможе знайти вигіднішого постачальника того товару, на який було укладено угоду з премією. Покупець у цьому разі міркує таким чином: сплачу премію, але в даного постачальника замовлений товар не куплю; якщо не знайду вигіднішого постачальника, товар куплю в обумовленого постачальника, але сплачу за нього більше, ніж він коштує, на розмір премії.

Премія в цьому разі обумовлюється як сума — або окрема від вартості угоди, або така, що в ній враховується.

Угоду з умовною купівлею застосовують не часто, оскільки виникають ускладнення із застосуванням штрафних санкцій за невиконання покупцем умов контракту, правил біржової торгівлі тощо.

Угоди з премією на купівлю і продаж суттєво відрізняються від угоди з заставою на купівлю і продаж. Угода з заставою є «твердою угодою», застава є гарантом її виконання, а угода з премією належить до умовних угод: їх можна виконувати або не виконувати.

Подвійні угоди з премією — це договори, в яких платник премії отримує право на вибір між позицією покупця та позицією продавця, а також право (якщо на це є згода його контрагента) відступитися від угоди.

За таких угод права платника, порівняно з його правами в простих угодах, збільшуються вдвічі. Тому розмір премії також подвоюється. Ця премія може враховуватися: окремо від суми угоди; або ж входити до суми угоди.

При обліку подвійної премії у вартості товару, остання, як сума угоди на купівлю, збільшується і, навпаки, як і сума угоди на продаж, зменшується на значення цієї премії.

Складні угоди з премією поєднують дві угоди з премією, які укладаються однією й тією самою брокерською фірмою, з двома учасниками біржової торгівлі.

Залежно від того, чи є ця брокерська фірма, яка уклала складну угоду з премією, платником або одержувачем останньої, угода може мати подвійний характер: • у першому випадку право відійти (відступити) від угоди належить даній брокерській фірмі; • в другому — її контрагентам.

Кратні угоди з премією — це договори, за яких один із контрагентів отримує право (за певну премію на користь іншої сторони) збільшувати в певну кількість разів обсяг товару, який належить відповідно до змісту угоди до передачі або прийняття. Такий вид угод є поєднанням твердої угоди з умовною, оскільки деяка мінімальна кількість товару в будь-якому разі має бути передана або прийнята.

Кратність виражається в тому, що більша кількість товару, яку уповноважений контрагент може оголосити об'єктом виконання, має бути кратною обов'язковому (твердому) мінімуму, тобто перевищувати його в два, чотири і більше разів у межах максимуму, встановленого договором.

Премія враховується в сумі угоди та збільшується при продажу, але виплачується у разі відмови контрагента, що має право на збільшення кількості товару, який належить передати або прийняти.

Премія виплачується тільки за неприйняту або передану кількість товару.

Бартерна угода- це не грошовий, але оцінений і збалансований обмін товарів і оформлений угодою; тобто це угода, за якої «товар» обмінюється на «товар» або на «товар плюс гроші». Умовою еквівалентності товарообміну є обмін товарів за світовими або договірними цінами. Бартерні угоди широко використовують в умовах нестачі й нестійкості валюти, нерозвиненості товарно-грошових відносин, оскільки вони дають змогу без використання валютних коштів здійснювати прямий обмін товарів. Під час біржових торгів такі угоди не повинні домінувати, але саме тоді доводиться враховувати вимоги продавців стосовно зустрічного прид­бання необхідної їм продукції. Тому більшість товарних бірж уже на етапі їх створення було орієнтовано на бартерні угоди. Деякі біржі почали використовувати такі угоди пізніше. Це тимчасовий вимушений вид угод, адекватна реакція як бірж, так і більшості підприємств, реакція самозбереження та само­захисту від недосконалої фінансової й податкової системи.

Бартерні угоди суперечать суті біржової торгівлі, оскільки:

- пропускна здатність біржі різко знижується;

- порушується нормальний механізм аукціонних торгів, а майже відсутній обмін інформацією між багатьма невеликими партіями призводить до великих розбіжностей у цінах на одні й ті самі види товарів;

- значна частка доходів від продажу не надходить безпосередньо товаровиробникам і не поєднується з процесом розширеного відтворення;

- часткове зняття обмежень на бартерні угоди щодо продовольчих та деяких споживчих товарів не забезпечує суттєвого збільшення товарообміну через невідповідність зустрічних інтересів учасників товарообміну;

- майже всі товаровиробники поступово приєднуються до процесу торгівлі не властивими їм видами товарів, витрачаючи на це великі ресурси;

- надзвичайно швидкими темпами зростає кількість «стихійних» складів дефіцитних товарів, які фактично виводяться із товарообігу.

Бартерні угоди й угоди з умовою мають і загальні риси, й суттєві відмінності. Основною відмінною рисою таких угод є те, що гроші, як правило, не використовують. Гроші викону­ють звичайні функції платежу в разі угод з умовою, за яких, крім того, між продажем і купівлею товару є розрив у часі (не менший, ніж один місяць), якого немає в разі бартерних угод.

Укладання та реалізація біржових угод для брокера та його клієнта може мати певну специфіку, залежно від особливостей їх взаємовідносин, тому виникли угоди з умовою і угоди з кредитом.

Угода з умовою- - це угода, за умови укладання якої брокер повинен виконати певні доручення клієнта. Останній дає доручення продати реальний товар водночас із купівлею іншого реального товару. Брокер має право відмовитися від такого доручення, але якщо він прийняв його і не виконав умови в частині купівлі іншого товару, то втрачає право на винагороду.

Угода з кредитом— це вид угоди між брокером і клієнтом, за якої брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати клієнтові товар, який його зацікавить. З цією угодою брокер звертається в банк, де отримує кредит на її здійснення. Використовуючи кредит, брокер купує товар, який цікавить клієнта, та отримує товар, запропонований клієнтом на початку Отриманий товар (як правило, дефіцитний) брокер самостійно продає на біржі й повертає кредит банку.

Угоди з кредитом дають змогу здійснювати суто бартерні операції на законній підставі. Гроші в цьому разі для клієнта фактично втрачають функцію засобу платежу і слугують лише мірою вартості.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.