Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи мікроекономічних досліджень


Вивчення проблем мікроекономіки потребує володіння певним науковим інструментарієм: методологією та методами дослідження економічних явищ на мікрорівні.

Сучасна методологічна база мікроекономіки включає такі наукові принципи: діалектики; пріоритетності споживача та його потреб; раціональності та особистої корисності.

Мікроекономіка, як і будь-яка наука, має свій метод пізнання, тобто певні прийоми і засоби, за допомогою яких можна науково описати об’єкт дослідження. Цей метод є сукупністю взаємопов’язаних загальнонаукових та спеціальних методів.

До загальнонаукових методів відносять: спостереження; аналіз та синтез; індукцію та дедукцію; наукову абстракцію; метод аналогій та порівнянь; логічний та історичний аналіз тощо.

Із спостереження та відбору фактів починається будь-яке дослідження. При цьому важливо відібрати ключові факти, які відображають найбільш характерні риси процесу, що вивчається. З метою впорядкування хаотичної фактичної iнформацiї використовують логічний аналіз, який дозволяє виявити динамку i тенденцiї розвитку дослiджуваного процесу. Eкономічний аналiз починається з абстрагування, тобто вiдкидання другорядних, випадкових елементiв i видiлення суттєвих. Метод аналізу дозволяє найбiльш повно дослідити вплив та значення складових певного явища чи процесу, а метод синтезу дозволяє дослідити взаємодії та взаємозалежності між цими складовими та чинниками.

Широко використовується у мікроекономіці також метод індукції, який дає можливість на основі пізнання окремих явищ зробити умовивід про загальне, маючи початкову інформацію про загальне на основі методу дедукції роблять висновки про окремі явища та процеси, що досліджуються.

До спеціальних методів мікроекономічних досліджень відносять такі: граничний аналiз; мiкроекономiчне моделювання.

Граничний аналiз – один з головних методiв мікроекономіки, який базується на аналізі прирiстних величин. Для його проведення всі фактори, за винятком досліджуваного, приймаються як постійні, а вивчаються наслiдки нескiнченно малого приросту змiнного фактора.

Прикладом граничних величин можуть бути граничні витрати (витрати, що необхідні для збільшення результату на одиницю), гранична корисність (корисність, що приносить споживання додаткової одиниці блага). Вважається, що суб’єкт повинен продовжувати пошук кращих рішень до того часу, поки гранична вигода не зрівняється з граничними витратами. Саме у цьому випадку він зможе досягти максимальної реалізації своєї мети (максимальної величини прибутку).

Граничний аналіз був розроблений такими вченими як А. Курно (Франція), В. Джевонс (Англія), Л. Вальрас (Франція), В. Парето (Італія), К. Менгер (Австрія), Ф. Візер (Австрія), Г.Госен.

Моделювання – це опосередкований метод наукового дослідження, коли оригінальний об’єкт аналізу замінюється ідеальним – моделлю, що існує у відповідній знаковій формі та функціонує за законами логіки, при цьому вона відображає реальні процеси матеріального світу.

Економiчна модель– це формалізований опис досліджуваного явища чи процесу, структура якого визначається як його об’єктивними властивостями, так і суб’єктивним (цільовим) характером дослідження.

Економiчна модель є умовним вiдображенням економiчних явищ, процесiв, об'єктiв. За способами виражения розрiзняють вербальнi (словесний опис), математичнi (вираженi за допомогою формул), графiчнi, табличнi, комп'ютернi, змiшанi моделi.

Модель конструюється за певними правилами i включає три елементи: мету, обмеження, вибiр рiшення. Основним завданням моделi є визначення точки рiвноваги мiкросистеми. У cтані рiвноваги суб'єкт цiлком реалiзує вci свої можливостi, як правило, досягає оптимального стану i не мaє жодних стимулiв змiнювати своє положения за незмiнностi iнших умов.

Моделювання економiчних явищ та процесів передбачає: визначення ключових змiнних, що характеризують сутність економiчного процесу, який дослiджується, а також висування припущень щодо умов iснування моделi та визначення передумов поведінки суб’єктів.

Модель завжди містить певні обмеження, які звучать: «за іншихнезмінних умов», тобто допускається, що змiннi, за винятком тих, якi в даний момент досліджуються, залишаються незмiнними. Саме тому економічна модель часто спрощує оригінал, проте, втрата певної інформації про оригінал дає можливість абстрагуватися від другорядних характеристик та сконцентруватися на головних взаємозв’язках.

У мiкроекономiцi найбільш часто використовують моделi таких типiв: оптимізаційні та рівноважні. Оптимiзацiйна модель ґрунтується на припущенні про оптимальну поведінку економічних суб’єктів. Найчастіше оптимальній відповідає така поведінка, результатом якої є досягнення найвищого результату за заданого рівня витрат. Такі моделі часто застосовують при дослiдженнi поведiнки окремих економiчних суб'єктiв.

Рівноважна модельґрунтується на припущенні, що ринковій системі та її складовим притаманна рівновага, яка може порушуватися та самовідновлюватися. Результат вирішення такої моделі – це визначення точки рівноваги мікросистеми, в якому суб’єкт цілком реалізує всі свої можливості, як правило, досягає оптимального стану.

 

Питання для перевірки знань:

 

1. Чим відрізняється предмет мікроекономіки від предмету вивчення політичної економії та макроекономіки?

2. Що таке економічний вибір та чому він здійснюється економічними суб’єктами?

3. Які основні економічні суб’єкти вам відомі та які їх основні функції в економіці?

4. Що являє собою метод моделювання у мікроекономічній теорії?

5. Що таке мікросистема та які її основні складові?

6. Дайте характеристику методів, що використовуються у мікроекономічних дослідженнях.

7. Що таке крива виробничих можливостей та які її основні характеристики?

8. Які спеціальні методи аналізу мікроекономічних процесів ви знаєте?

9. Які фундаментальні припущення є вихідними у мікроекономічних дослідженнях?

 

Практичні завдання

Тести

 

1. На якому етапі розвитку мікроекономіка виділяється в окрему галузь економічних досліджень:

1) перший етап;

2) другий етап;

3) третій етап;

4) четвертий етап.

2. Якою теорією поповнюється мікроекономіка на третьому етапі розвитку:

1) теорія граничної корисності;

2) теорія альтернативних витрат;

3) теорія ігор;

4) теорія загальної економічної рівноваги.

3. Мікроекономіка, як самостійний розділ економічної науки, сформувалась:

1) наприкінці 20 ст.;

2) наприкінці 19 ст.;

3) в 16 ст.;

4) в 17 ст..

4. Предметом вивчення мікроекономіки є:

1) інфляція;

2) поведінка окремих господарюючих суб’єктів;

3) національний дохід;

4) економічне зростання;

5. Об’єктом дослідження у мікроекономіці є:

1) поведінка окремих господарюючих суб’єктів;

2) організаційно-управлінський механізм прийняття рішень на підприємствах;

3) показники фінансового стану підприємства;

4) мікрорівень господарської системи;

6. Виробник – це:

1) економічний суб’єкт, який постачає ресурси та купує товари;

2) економічний суб’єкт, який регулює відносини між всіма суб’єктами економіки;

3) економічний суб’єкт, який купує ресурси та постачає товари;

4) економічний суб’єкт, який займається споживанням товарів на ринку.

7. Найпростiша модель економiчного кругообiгу передбачає, що економiка мiстить два сектори:

1) домогосподарства й підприємства;

2) ринок товарів та ринок ресурсів;

3) держава та сектор закордон;

4) фінансовий ринок та ринок капіталів.

8. Яке з проблемних питань не вирішує мікроекономіка:

1) що виробляти?

2) для кого виробляти?

3) чому необхідно виробляти ті чи інші блага або ресурси?

4) як виробляти?

9. Основною суперечністю в суспільстві є:

1) безмежність ресурсів та обмеженість потреб;

2) обмеженість ресурсів та обмеженість потреб;

3) безмежність потреб та обмеженість ресурсів;

4) безмежність потреб та безмежність ресурсів.

10. Що мають на увазі, стверджуючи, що кожна економічна система стикається з фактом обмеженості ресурсів:

1) деякі продукти можна купити тільки за дуже високими цінами;

2) бідні держави стикаються з нестачею певних продуктів, а багаті держави цієї проблеми не мають;

3) виробничі ресурси ніколи не бувають достатніми, щоб задовольнити всі людські потреби;

4) у будь-якій економіці бувають спади, коли існує нестача чого-небудь.

Який ресурс не є економічним?

1) прісна вода;

2) корисні копалини;

3) повітря;

4) ліса;

12. В економіці під вибором розуміють:

1) будь-який вибір із запропонованих варіантів;

2) такий вибір, який при обмежених можливостях задовольнить як можна більше потреб;

3) вибір найдешевшого блага;

4) вибір найдорожчого блага.

13. Альтернативні витрати - це:

1) ті витрати на виробництво товарів, якими необхідно пожертвувати заради виробництва інших товарів;

2) ті витрати, які можуть виникнути у будь-який момент;

3) витрати на виробництво аналогічного товару;

4) немає правильної відповіді.

14. Проблему економічного вибору відображає:

1) крива попиту;

2) крива пропозиції;

3) крива виробничих можливостей;

4) сукупність кривих попиту та пропозиції.

15. Повне використання всіх ресурсів показує будь-яка точка, що лежить:

1) над кривою виробничих можливостей;

2) на кривій виробничих можливостей;

3) під кривої виробничих можливостей;

4) на кривій пропозиції.

16. Крива виробничих можливостей – це:

1) крива, яка відображає залежність між кількість витрачених ресурсів та кількістю випущеної продукції;

2) крива, яка відображає залежність між ціною та обсягом випущеної продукції;

3) крива, яка відображає найкращі варіанти альтернативного використання ресурсів.

4) крива, яка відображає альтернативні варіанти випуску благ при повному використанні ресурсів;

17. Суспільство може вийти за межі своїх виробничих можливостей за рахунок:

1) знайдений нових корисних копалин;

2) НТП;

3) додаткового використання обладнання та робочої сили;

4) за рахунок знайдений нових корисних копалин та НТП;

 

Задачі для розв’язання

Задача №1.На підприємстві виробляється два товари: комп’ютери та принтери. В таблиці наведені ефективні варіанти виробництва цих товарів.

 

Варіанти А Б В Г Д Є Ж
Комп’ютери (К)
Принтери (П)

Покажіть графічно криву трансформації виробничих можливостей на підприємстві. Обчисліть альтернативні витрати виробництва одного додаткового комп’ютера в кожному варіанті. Поясніть, як змінюються альтернативні витрати в міру розширення виробництва принтерів.

 

Задача №2. В певній країні за умов цілковитого використання всіх ресурсів виробляються два товари Х та Y. Якщо всі ресурси будуть задіяні у виробництві товарів Х , то їх можна буде виробити 100 одиниць, а якщо – у виробництві товарів Y, то їх можна буде виробити 40 одиниць.

Побудуйте криву виробничих можливостей (за умови впливу лише одного фактора). Визначте альтернативні витрати виробництва обох видів товарів. Покажіть, які зміни відбудуться на графіку, якщо для виробництва товару Yбуде задіяна більш прогресивна технологія. Чи зміниться у цьому випадку альтернативна вартість виробництва? Позначте на графіку точки, які б відповідали ефективним та неефективним способам використання обмежених ресурсів.

 

Задача №3. На приватному підприємстві працює 8 робітників. Щоденно кожний може виробити або 2 од. товару Х, або 4 од. товару Y.

Накресліть криву виробничих можливостей цього підприємства. Як зміниться її положення, якщо підприємство застосує більш досконалу технологію і збільшить виробництво товару Х одним робітником на 1од., а товару Y – на 2 од.

Задача №4. Фірма виробляє два товари Х та Y. Витрати на одиницю складають 6 грн. та 8 грн. відповідно.

Намалюйте криву виробничих можливостей фірми, якщо загальні витрати складають 240 грн. Поясніть, чому вона не вигнута від початку координат.

Задача №5. На підприємстві, де виробляється два товари Х та Y, працює 80 робітників. Протягом дня кожний може виготовити або 30 од. товару Х, або 60 од. товару Y.

Побудуйте криву виробничих можливостей. Як вона змінить своє положення, якщо для товару Х буде введена більш прогресивна технологія і протягом дня кожний робітник зможе виготовити його 40 од.

Як змінить своє положення початкова крива, якщо на підприємстві звільниться 4 працівника, а прийде працювати 6 робітників?




Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.