Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Оптимальний вибір споживача на основі


Кардиналістської теорії

 

Кардиналістська версія поведінки споживача ґрунтується на тому, що споживач здатний кількісно визначати корисність. Крім того, вважається, що споживач має так звані споживацькі переваги, оскільки в його розпорядженні є набір вже відомих йому оцінок граничних корисностей благ.

Споживацькі переваги – це ранги, які споживач установлює для альтернативних варіантів задоволення потреб.

Кардиналістський підхід до аналізу поведінки споживача бере за вихідні умови наступні положення:

– раціональна поведінка й прагнення до максимізації сукупної корисності;

– наявність системи переваг і точне уявлення про граничну корисність благ.

Зазначений підхід до аналізу рівноваги споживача полягає у порівнянні співвідношень граничних корисностей до цін товарів.

Припустимо, що споживач бажає купити два товари Х та Y. Товар Х коштує у два рази більше ніж товар Y. Це означає, що споживач обере таку комбінацію товарів Х та Y, за якої гранична корисність товару Х буде в 2 рази більшою за граничну корисність товару Y.

Цю рівновагу описує другий закон Госсена: споживач максимізує свою корисність при обмеженому бюджеті та заданих цінах, якщо обере таку комбінацію товарів, за якої буде виконуватись наступне правило оптимального вибору споживача:

,(2.4)

де λ − гранична корисність грошової одиниці.

 

Тобто споживач обере таку комбінацію товарів, за якої співвідношення граничної корисності до ціни одного товару буде дорівнювати співвідношенню граничної корисності до ціни іншого товару та дорівнюватиме граничній корисності грошей.

Якщо остання одиниця будь-якого товару приносить більше корисності в розрахунку на одну грошову одиницю , то споживач віддасть йому перевагу і буде збільшувати його споживання поки не встановиться рівність. Якщо навпаки, остання одиниця товару приносить менше корисності в розрахунку на одну грошову одиницю , то це означає, що необхідно відмовитись від споживання останньої одиниці товару, а гроші витратити на інший товар, який є більш корисним.

Припустимо, що споживач має 16 грн. та бажає придбати два товари X і Y. Ціни на товари відповідно складають РX = 2 грн. та РY = 4 грн. Граничні корисності MU кожної одиниці товарів представлено в таблиці 2.2. Необхідно визначити, яка комбінація товарів буде оптимальною для споживача і якою буде сукупна корисність оптимального набору.

Для визначення оптимального набору визначимо співвідношення граничної корисності до ціни для кожної одиниці товарів Х та Y . Дані, що отримано подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Одиниці товарів Х та Y Товар Х Товар Y
Гранична корисність товару Х, MUx, ютилів MUX / PX, (ют./грн.) Гранична корисність товару Y, MUY, ютилів MUY / PY (ют./грн.)
5
           

 

 

Аналіз даних таблиці показує, що правило оптимального вибору споживача виконується в трьох випадках:

4 = 4 , що відповідає комбінації 1Х та 2Y;

3 = 3, що відповідає комбінації 2Х та 3Y;

2 = 2, що відповідає комбінації 3Х та 4Y.

Але споживач обмежений певною сумою коштів. Це означає, що з цих трьох комбінацій він обере ту, яка не вийде за рамки його бюджету 16 грн.

1Х та 2Y будуть коштувати 10 грн. (1*2 + 2*4)

2Х та 3Y – 16 грн. (2*2 + 3*4)

3Х та 4Y – 22 грн. (3*2 + 4*4)

Отримані результати свідчать про те, що споживач обере комбінацію товарів 2Х та 3Y. Якби в нього була більша сума грошей, то він міг би збільшити споживання цих товарів до 3Х та 4Y, так як за даної комбінації також виконується правило оптимального вибору.

Сукупну корисність обраного набору складається із суми граничних корисностей придбаних товарів:

TUXY = (8 + 6)X + (20 + 16 +12)Y = 62

Жодна інша комбінація товарів не дасть більшої сукупної корисності в межах бюджету в 16 грн.

Знайшовши оптимальне рішення, споживач знаходиться у стані рівноваги. Отже, рівновага у споживанні максимізує добробут споживача.

Теорія граничної корисності дозволяє пояснити, чому між обсягом попиту та ціною існує обернений зв'язок. Так, якщо кожна наступна одиниця товару Х приносить менше користі споживачеві ніж попередня, то й купувати він її буде лише за меншої ціни, й навпаки.

На практиці кількісно визначити корисність неможливо. Тому сучасні економісти в більшості випадках відмовляються від застосування кількісної теорії і надають перевагу порядковій.

Питання для перевірки знань:

1. У чому суть кардиналістської та ординалістської теорії поведінки споживача?

2. Що таке «корисність»?

3. Дайте визначення категорії «сукупна корисність».

4. Як ви розумієте поняття «гранична корисність»?

5. Сформулюйте закон спадної граничної корисності.

6. Як взаємопов’язані між собою сукупна та гранична корисність?

7. Сформулюйте другий закони Г. Госсена.

8. Як пов’язані між собою закон попиту та закон спадної граничної корисності?

Практичні завдання

Тести

1. Товар має корисність, якщо він :

1) відображає закон попиту;

2) здатний задовольняти потреби споживача;

3) здатний обмінюватись на ринку;

4) є доступним за ціною для споживача.

2. Гранична корисність – це:

1) найбільша корисність, яку отримує споживач від споживання товару Х;

2) приріст сукупної корисності при збільшенні споживання блага Х на одиницю;

3) найменша корисність, яку отримує споживач від споживання товару Х;

4) середня корисність, яку отримує споживач від споживання товару Х.

3. Загальна корисність – це:

1) найбільша корисність, яку отримує споживач від споживання товару Х;

2) приріст сукупної корисності при збільшенні споживання блага Х на одиницю;

3) корисність, яку отримує споживач від споживання всіх придбаних товарів та послуг;

4) корисність, яку отримує споживач від споживання найбільш корисних одиниць певного товару.

4. Суть закону спадної граничної корисності полягає в тому, що:

1) при збільшенні доходів споживача гранична корисність товарів зменшується;

2) при збільшенні споживання товару А корисності кожної додаткової одиниці товару збільшується;

3) при збільшенні споживання товару А корисності кожної додаткової одиниці товару зменшується;

4) немає правильної відповіді.

5. Коли загальна корисність зростає, то гранична корисність:

1) зменшується;

2) збільшується;

3) залишається незмінною;

4) збільшується низькими темпами.

6. Готовність купувати додаткові одиниці товару лише по більш низькій ціні пояснює:

1) ефект заміщення;

2) принцип спадаючої граничної корисності;

3) закон попиту;

4) закон пропозиції.

7. Теорія споживацької поведінки передбачає, що споживач намагається максимізувати:

1) різницю між загальною і граничною корисністю;

2) загальну корисність;

3) середню корисність;

4) граничну корисність.

8. Який з наступних переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

5) 200, 300, 400, 500;

6) 200, 450, 750, 1100;

7) 200, 350, 450, 600;

8) 300, 350, 380, 390.

9. Споживач використовує два товари Х та Y. Якщо для максимізації загальної корисності він повинен збільшити споживання Х , і зменшити споживання Y, то це значить, що в вихідний момент:

1) MUX/PX > MUYY;

2) TUX < TUY;

3) PX > РY;

4) MUX < MUY.

10. Ціна товару Х складає 2 грош. од. Ціна товару Y складає 3 грош .од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y в 60 ютіл і бажає максимізувати задоволення від купівлі товарів Х та Y, тоді він повинен прийняти граничну корисність товару Х за:

1) 15 ютіл;

2) 20 ютіл;

3) 40 ютіл;

4) 45 ютіл.

11. Яка з умов виконується в точці оптимуму споживача:

1) MUX/PX = MUY/PY;

2) PXQX + PYQY = I

3) MUX/PX = MRSXY;

4) PXQX = PYQY. (QX,QY – кількість товарів Х та Y)

12. Яке з наступних тверджень є невірним:

1) споживач робить свій вибір виходячи із свого бюджету;

2) споживач так обирає товари, щоб загальна корисність була максимальною;

3) споживач вибирає відповідні товари так, щоб максимізувати граничну корисність;

4) при зміні хоча б однієї з цін товарів споживацький вибір змінюється.

13. Вибір споживача буде оптимальним, якщо :

1) граничні корисності товарів є однаковими;

2) граничні корисності товарів є максимальними;

3) відношення граничної корисності до ціни товару дорівнюють між собою;

4) відношення загальної корисності до ціни для товарів, які купуються однакове.

Задачі для розв’язання

Задача №1. Споживач має 3 грн., які хоче витратити на два товари X та Y. Кожна одиниця товару Х коштує 0,5 грн., товару Y – 1 грн. Функції загальної корисності для споживача задані в таблиці:

Кількість
TUХ
TUY

 

 

Якою повинна бути оптимальна комбінація товарів, щоб споживач отримав максимальну корисність. Визначте загальну корисність оптимальної комбінації товарів.

Задача №2. Споживач має 25 грн., які хоче витратити на придбання трьох товарів А, В і С. Функції їх граничних корисностей (MU) та ціни (Р) відповідно задано:

MUA = 16/A РА = 1грн.

MUB = 32/B РВ = 4грн.

MUC = 40/C РС = 5грн.

Гранична корисність грошей l = 4 ютил / грн.

Визначте оптимальний вибір споживача та суму, яку при цьому він витратить. Розрахуйте загальну корисність оптимального набору та порівняйте її з корисністю витрачених грошей.

 

Задача №3.Споживач придбав певну кількість товарів Х та Y. Кожна одиниця товару Х коштує 5 грн., а товару Y – 7 грн. Граничні корисністі цих товарів відповідно складають 10 ютилів та 21 ютилів.

Визначте, чи максимізує споживач корисність від придбання цих товарів. Якщо ні, то споживання яких товарів необхідно зменшити для досягнення максимальної корисності?


Тема 3



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.