Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналіз зміни рівноваги споживача


 

Зміна рівноваги споживача при зміні доходу та ціни товару

Вище розглядалося формування споживчого вибору при умові незмінності доходу споживача та ціни на товар. Але, якщо враховувати, що в реальному житті з часом доходи та ціни змінюються, то відповідно і оптимальний вибір споживача також з часом буде змінюватися, тобто точки оптимального вибору будуть займати нові положення.

Зміна рівноваги при зміні доходу споживача

Розглянемо як буде змінюватись оптимальний вибір споживача, якщо будуть змінюватись його доходи. Припустимо, що доходи споживачів зростають І1, І2, І3, а ціни на товари залишаються незмінними РХ та РY. Зростання доходів призведе до того, що бюджетна лінія буде зміщуватись паралельно вверх. Сумістивши графіки бюджетних ліній з картою байдужості, можемо знайти точки оптимального вибору споживача для кожного рівня доходу Е1, Е2, Е3 (рис. 4.1). Якщо з’єднати ці точки, то отримаємо лінію «доход-споживання» (рис. 4.1).

Лінія «доход-споживання» –це лінія, яка проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням доходу, і показує як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні його доходу.

Від лінії «доход-споживання» можна перейти до ліній індивідуального попиту. Якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару Х у систему координат «ціна – обсяг попиту», то при незмінних цінах ми отримуємо криві попиту (рис. 4.2). Таким чином, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар, впливаючи як нецінова детермінанта, і зміщує криву попиту.

Траєкторія лінії «доход-споживання» залежить від типу благ:

1) для нормальних товарів: якщо товари Х та Y є товарами нормальної якості, то лінія «доход-споживання» має вигляд прямої. Це означає, що при збільшенні доходів споживання цих товарів збільшується пропорційно;

2) для малоцінних товарів: якщо один з товарів з часом стає малоцінним, то лінія «доход-споживання» з часом набуває від’ємного нахилу. Це означає, що при збільшенні доходів споживання нормального товару збільшується, а малоцінного зменшується;

3) для товарів першої необхідності: якщо товар Х є товаром першої необхідності, то лінія «доход-споживання» має вигляд вертикальної лінії. Це означає, що при збільшенні доходів споживання цих товарів не змінюється.

Поділ товарів на нормальні та малоцінні є умовним і залежить не від специфічних властивостей товарів, а від того, як вони сприймаються споживачами. Також оцінка товарів буде змінюватись у залежності від зміни доходів споживачів.

Залежність між доходом і характером споживання вивчав німецький економіст Е. Енгель. Криві, за допомогою яких він відобразив цю залежність були названі на його честь – криві Енгеля.

Крива Енгеля показує співвідношення між доходом та обсягом споживання товару, при умові що інші фактори, які впливають на попит є постійними.

Ці криві будуються на основі кривих «дохід-споживання». Вони мають однаковий характер залежності від доходу (рис. 4.3).

Закони Енгеля :

1) якщо доходи зростають, то доля витрати на продукти споживання зменшується, за умови, що ціни на товари та інші фактори є постійними. В цьому випадку крива Енгеля має зростаючий із затуханням характер;

2) споживання товарів розкоші, медичних, юридичних послуг має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи. В цьому випадку крива Енгеля має зростаючий із прискоренням характер.

Криві Енгеля мають практичне значення, тому що можуть надати маркетологам інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, що будуть орієнтовані на зростання попиту на більш дорогі товари, або навпаки. Також за їх допомогою можна прогнозувати поведінку споживачів, їх попит на різні види товарів у залежності від рівня доходів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.