Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ 2. Попит, пропозиція та їх взаємодія


Економічні суб’єкти взаємодіють на ринку через створення певного попиту та пропозиції, під впливом їх співвідношення встановлюються ціни та обсяги виробництва. Аналіз зазначених понять дає ключ до розуміння таких процесів як коливання цін, обсягів виробництва, заробітної плати, виникнення дефіцитів та надлишків товарів тощо.

У мікроекономіці ринок визначається як механізм взаємодії споживачів та виробників. При цьому поведінка споживача аналізується через попит, а поведінка виробника – через пропозицію.

Аналіз попиту та пропозиції є універсальним засобом дослідження економічних явищ та процесів, а тому потребує ретельного вивчення.

 

Тема 5

Основи теорії попиту та пропозиції

 

Аналіз попиту

Попит формується споживачами, які мають певну потребу та бажання її задовольнити. При цьому бажання індивідів повинні спиратися на їх фінансові можливості, лише в цьому випадку окремий індивід може формувати попит.

Розрізняють індивідуальний та ринковий попит. Індивідуальний попит – це обсяг товарів, які споживач має бажання та можливість придбати на ринку за відповідною ціною за певний період часу. Ринковий попит – сума індивідуальних попитів. Таким чином, попит формується двома чинниками: ціною та кількістю товару, яку бажають придбати споживачі.

На вибір споживачів впливає багато різних факторів. Головним серед них є ціна даного товару (Р). Серед нецінових факторів значними є також ціни на інші товари (РВ....РZ), доходи споживачів (І), смаки та переваги споживачів (Z), очікування споживачів (W), кількість споживачів (N) та ін. Залежність між зазначеними факторами та попитом можна представити у вигляді функції попиту:

QD = f (Р, РВ....РZ, І, Z, W, N, ...),(5.1)

де QD – попит на товар.

 

Якщо функція попиту залежить лише від ціни на даний товар, то вона має такий вигляд:

QD = f (Р)(5.2)

Функція попиту від ціни відображає закон попиту, сутність якого полягає в тому, що між ціною та обсягом попиту існує обернений зв’язок: збільшення ціни призводить до зменшення обсягу попиту і навпаки, за умови, що всі нецінові фактори є незмінними.

Графічним відображенням функції попиту є крива попиту(рис. 5.1), яка є спадною та у більшості випадках нелінійною.

 

Для аналітичних цілей, як правило, використовують лінійну функцію попиту:

QD = a – b*P.(5.3)

 

Існування оберненої залежності між ціною та обсягом попиту пояснюється тим, що:

1) кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення і тому її споживач буде купувати за умови зменшення ціни;

2) коли ціна товару падає, то купівельна спроможність споживача збільшується і він може купувати більше товарів та навпаки.

 

Вплив цінових та нецінових факторів

На зміну попиту

 

Ціна є основною детермінантою обсягу попиту. Зміна ціни спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху вздовж кривої попиту (рис. 5.2).

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за певного рівня ціни, за певний проміжок часу, називають обсягом попиту.

Недоречно ототожнювати попит та обсяг попиту, оскільки на попит впливають не лише цінові, а й нецінові фактори, які спричиняють зміну в попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту вправо або вліво (рис. 5.3).

Вплив основних нецінових факторів попиту:

Ціни на інші товари чинять вплив у залежності від типу цих товарів. Розрізняють товари-субститути (взаємозамінні), товари-комплементи (взаємодоповнюючі) та незалежні товари.

1) для товарів-субститутів: зростання ціни на товар В приведе до зростання попиту на товар А, в результаті чого крива попиту переміститься праворуч та навпаки.

2) для товарів-комплементів: зростання ціни на товар В приведе до скорочення попиту на товар А, в результаті чого крива попиту переміститься ліворуч та навпаки.

3) для незалежних товарів: зміна ціни на товар В не вплине на зміну попиту на товар А.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит залежно від типу товарів. Виділяють нормальні, малоцінні та товари першої необхідності.

1) для нормальних товарів: зростання доходів приводить до зростання попиту на ці товари і крива попиту переміщується праворуч та навпаки.

2) для малоцінних товарів: зростання доходів приводить до скорочення попиту на ці товари і крива попиту переміщується ліворуч та навпаки. Поділ на нормальні та малоцінні товари є умовним, оскільки один і той самий товар для різних споживачів може бути як нормальним, так і малоцінним.

3) для товарів першої необхідності: зміна доходів не приведе до зміни попиту на товар і крива попиту залишиться на місці.

Кількість споживачів. Чим більше споживачів, тим більшим буде попит на товар і крива попиту буде переміщуватися праворуч та навпаки.

Смаки та вподобання споживачіввиступають одним знайважливіших факторів нецінового впливу. Вони визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою та здатні змінювати попит в обох напрямках. Наприклад, пропаганда здорового способу життя підвищує попит на спортивні товари та зменшує його на тютюнові вироби.

Очікування споживачів набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Якщо споживач очікує підвищення цін у майбутньому, то це приведе до збільшення попиту на даний час і крива переміститься праворуч та навпаки.

 

Аналіз пропозиції

На ринку споживачі взаємодіють з підприємствами, які забезпечують виробництво та пропозицію товарів.

Розрізняють індивідуальну та ринкову пропозицію. Індивідуальна пропозиція – це пропонування окремої фірми, що представлене кількістю товарів, які виробник бажає та має можливість виготовити за даною ціною за певний проміжок часу. Ринкова пропозиція складається із суми обсягів індивідуального пропонування за кожного рівня ціни.

Головним фактором, який визначає пропозицію є ціна на даний товар (Р). Але на відміну від споживача, для підприємства стимулом до виробництва є збільшення ціни.

До основних нецінових факторів пропозиції відносять такі: ціни на інші товари (РВ....РZ), ціни на ресурси (Рr), податки та дотації (Т), технологія виробництва (Z), очікування виробника (W), кількість виробників (N) та ін. Функція пропозиції, як взаємозалежність між пропозицією та факторами, що її визначають, може бути представлена таким чином:

QS = f (Р, РВ....РZ, Pr, T, Z, W, N, ...), (5.4)

де QS – пропозиція товару.

Якщо функція пропозиції залежить лише від ціни на даний товар, то вона має такий вигляд:

QS = f (Р). (5.5)

Зазначена функція пропозиції від ціни демонструє закон пропозиції,сутність якого полягає в тому, щоміж ціною та обсягом пропозиції існує прямий зв’язок: збільшення ціни приводить до збільшення обсягу пропозиції та навпаки, за умови, що всі нецінові фактори є незмінними.

Графічним відображенням функції пропозиції є крива пропозиції(рис.5.4), яка є висхідною та у більшості випадках нелінійною. Для аналітичних цілей, як правило, використовують лінійну функцію пропозиції, яка описується рівнянням:

QS = - с + d*P (5.6)

Рис. 5.4. Крива пропозиції

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.