Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Встановлення ринкової рівноваги


 

Споживач хоче купувати товари дешевше, а виробник продати дорожче. Плануючи та приймаючи окремо певні рішення, вони взаємодіють на одному ринку. Це означає, що існує така ціна, яка може задовольнити як споживачів, так і виробників. Щоб продемонструвати це, необхідно об’єднати криві попиту та пропозиції на одному графіку (рис. 7.1). Аналіз графіка показує, що існує лише одна ціна, за якої плани споживачів та виробників співпадають.

Точка перетину кривих попиту та пропозиції – це точка часткової ринкової рівноваги ( Е), в ній обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції:

QD = QS (7.1)

РЕ – рівноважна ціна, яка задовольняє обидві сторони; QЕ – рівноважний обсяг. Стан рівноваги означає, що за ціною РЕ виробники запропонують стільки продукції, скільки споживачі готові купити. При цьому ні виробник, ні споживач не мають бажання змінювати ситуацію.

P D S

 

 

РЕ E

S D

 

 

Q

QЕ

Рис. 7.1. Ринкова рівновага

 

Якщо ринкова ціна відхиляється від рівноважної, виробники та споживачі намагаються повернути її назад. Існує декілька моделей механізму встановлення ринкової рівноваги: модель невидимої руки, павутиноподібна модель.

Модель невидимої руки

Ця модель ґрунтується на тому, що реакція на будь-які зміни на ринку відбувається миттєво:

1) якщо ринкова ціна відхилилася і стала вищою від рівноважноїР1(рис. 7.2), то обсяг попиту стане меншим, ніж обсяг пропозиції, а на ринку виникне надлишоктоварів, який буде тиснути на ціну зверху і виробникам буде вигідніше знижувати ціну, ніж накопичувати залишки товарів. Таким чином, ціна поступово повернеться до рівноважної.

 

 

P D S

надлишок

Р1 E

РЕ

Р2 S D

дефіцит

Q3 Q1 QЕ Q2 Q4 Q

Рис. 7.2. Відхилення рівноваги

 

2) якщо ринкова ціна відхилилась і стала нижчою від рівноважноїР2 (рис. 7.2), то обсяг попиту стане більшим, ніж обсяг пропозиції. У цій ситуації товар стає дефіцитним і деякі споживачі готові платити за нього більше, ніж по ціні Р2. Виробники підвищать ціну і відповідно пропозицію. Таким чином, ціна поступово знову повернеться до рівноважного рівня.

Павутиноподібна модель

Досягнення рівноваги неможливе в миттєвому періоді. Це тривалий процес, який повинен враховувати фактор часу. Прикладом моделі встановлення рівноваги, яка враховує фактор часу, є павутиноподібна модель (динамічна модель). Вона ґрунтується на тому, що виробник орієнтуються на ціни, які склалися в попередньому періоді:

QS = fS(Pt-1)(7.2)

А споживач орієнтується на ціни поточного періоду:

QD = fD(Pt)(7.3)

Припустимо, в певний період часу ціна встановилось на рівні Р0. В наступному періоді часу виробник, орієнтуючись на ціну Р0, виробить продукції в кількості Q1 одиниць (рис. 7.3).

 

Споживачі за кількість продукції Q1 згодні запропонувати лише ціну Р1. Виробник, орієнтуючись на ціну Р1, у наступний період часу запропонує на ринку кількість продукції в розмірі Q2 одиниць. За кількість продукції Q2 споживач готовий запропонувати ціну Р2 і т.д. Ціни та обсяги на ринку будуть коливатись, поки не досягнуть свого рівноважного значення.

Павутиноподібна модель встановлення ринкової рівноваги справедлива лише у випадку, коли попит є більш еластичним, ніж пропозиція. Якщо навпаки, пропозиція більш еластична, ніж попит, то це призведе до того, що в кожному наступному періоді часу коливання цін будуть відбуватися з більшою амплітудою, що призведе до повного розбалансування ринку. Якщо попит та пропозиція мають однакову еластичність, то в цьому випадку відбувається коливання навколо точки рівноваги, сама рівновага не встановлюється.

У випадку, коли рівновага на ринку не встановлюється, то можливе втручання з боку держави. Її дії спрямовуються на те, щоб зробити попит більш еластичним, ніж пропозиція. Лише тоді ринок зможе самостійно досягати стану рівноваги.

 

Зміна стану рівноваги

 

Рівновага на ринку може змінюватися також під впливом зміни нецінових факторів попиту та пропозиції. При цьому криві попиту та пропозиції зміщуються вправо або вліво, що спричиняє відповідне переміщення точки ринкової рівноваги.

Якщо під впливом нецінового фактору попит збільшиться з D0 до D1, то це приведе до зростання цін та розширення пропозиції. У результаті рівноважна ціна та рівноважний обсяг збільшаться. Рівноважне положення зміститься з точки Е0 в точку Е1. Якщо попит буде зменшуватися, то рівноважна ціна та рівноважний обсяг також будуть зміщуватися у відповідному напрямку (рис. 7.4 а)).

Якщо під впливом нецінового фактору пропозиція збільшиться з S0 до S1, то це приведе до зменшення цін та розширення попиту. У результаті рівноважна ціна зменшиться, а рівноважний обсяг збільшиться. Рівноважне положення зміститься з точки Е0 у точку Е1. Якщо пропозиція буде зменшуватися, то рівноважна ціна буде зростати, а рівноважний обсяг скорочуватися (рис. 7.4 б)).

а)б)

S D S2

Р S0

P1 Е1 Е2

Р0 Е0 Р2 S1

Е0

P2 Е2 Р0

Р2 D1 Е1

D0 Р1

 

D2

Q2 Q0 Q1 Q Q2 Q0 Q1 Q

Рис. 7.4. Зміна стану рівноваги: а) при зміні попиту, б) при зміні пропозиції

У ситуації одночасної зміни попиту та пропозиції, зміна ціни буде залежати від того, якою мірою змінюється попит та пропозиція. Наприклад, якщо попит зростає швидше ніж пропозиція, то рівноважний обсяг та рівноважна ціна збільшаться, якщо навпаки – то рівноважний обсяг збільшиться, а рівноважна ціна зменшиться.

Наведена вище модель встановлення рівноваги не враховує фактор часу. Розглянемо модель, яка враховує цей фактор, зокрема проаналізуємо, як буде встановлюватися ринкова рівновага в миттєвому, короткому та тривалому періодах.

Миттєвий період. У миттєвому періоді всі фактори виробництва залишаються незмінними. Тому при збільшенні попиту пропозиція не змінюється, а ціни значно зростають. Графічно крива пропозиції буде мати вигляд вертикальної лінії S1 (рис. 7.5).

Рис. 7.5. Реакція ринку на зміну попиту в миттєвому, короткому та тривалому періодах

Короткий період. У цьому періоді у виробника є можливість змінити змінні фактори (сировину, матеріали, робочу силу). Постійні фактори залишаються незмінними (будівлі, обладнання). Тому при збільшенні попиту, пропозиція дещо розшириться, а зростання цін вже буде не таким стрімким. Графічно крива пропозиції буде мати незначний позитивний нахил S2 (рис. 7.5).

Тривалий період. У даному періоді у виробника є можливість змінити всі фактори виробництва. Тому при зростанні попиту пропозиція значно розшириться, а зростання цін буде несуттєвим. Графічно крива пропозиції буде мати значний позитивний нахил S3 (рис. 7.5).



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.