Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Встановлення рівноваги та максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції


 

На ринку монополістичної конкуренції кожна фірма продає товар, який відрізняється від товару конкурента певними ознаками. Завдяки цьому споживач розрізняє продукцію фірм та надає перевагу окремим товарам. У результаті по відношенню до своєї групи постійних покупців певна фірма виступає як монополіст. Тому крива попиту на цьому ринку має звичайний від’ємний нахил.

Таким чином, ціна на ринку монополістичного конкурента визначається виходячи з індивідуальної функції попиту:

Р = f(Q)(13.1)

Але ця функція на відміну від монополії має високу еластичність. Це пов’язано з існуванням великої кількості товарів-замінників. Тому на ринку монополістичної конкуренції, приймаючи рішення щодо встановлення цін та обсягів, завжди необхідно враховувати середні ціни на продукцію конкурентів.

У короткостроковому періоді фірма може визначити оптимальний обсяг виробництва, який максимізує її прибуток, керуючись загальним правилом:

MR = МС.

Розглянемо особливості прийняття рішень монополістичним конкурентом за допомогою графічної моделі (рис. 13.1).

P

 

ЕРmax МС

 
 


АТС

Рmc Еmc

АТСmc b

 

MR D

Qmc Q

Рис. 13.1. Максимізація прибутку фірми на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді

 

Перетин ліній граничної виручки MR та граничних витрат МС визначає оптимальний осяг виробництва, який максимізує прибуток (або мінімізує збитки). Ціна та загальні витрати визначаються перпендикуляром проведеним з точки Qmс на лінію середніх загальних витрат АТС та лінію попиту D. Так, за кількість товару Qmс споживач готовий заплатити ціну, яка відповідає Рmс, а середні загальні витрати відповідають значенню АТСmс.

Прибутку на одиницю продукції відповідає відстань між ціною Рmс на лінії попиту та витратами АТСmс на лінії середніх загальних витрат (відстань між точками Еmс та b). Помноживши його на весь випуск отримаємо максимальний економічний прибуток за даного обсягу виробництва (////):

ЕРтах = (Рmc – АТСmс) *Qmc (13.2)

Точка Еmc – точка рівноваги фірми в короткостроковому періоді. А економічний прибуток відповідає площині прямокутника АТСmcРmcЕmcb.

Але можлива також ситуація збитків, коли ціна буде меншою за витрати фірми. Тоді фірма аналогічно до вище описаного буде визначати той обсяг виробництва, який мінімізує збитки. Умови беззбитковості й закриття фірми є такими ж як і на ринку монополії та досконалої конкуренції.

Стан, коли фірми можуть отримувати економічний прибуток на ринку монополістичної конкуренції, нетривалий. Це пов’язано з тим, що вхід на цей ринок є вільним. Тому в довгостроковому періоді буде відбуватись приплив нових фірм, яких привабив цей прибуток. У результаті загальна пропозиція на ринку збільшиться, а попит на продукцію окремої фірми зменшиться. Графічно крива попиту зміститься вліво та стане більш еластичною. Це приведе до того, що економічні прибутки фірм почнуть зменшуватись (рис. 13.2). Поява нових фірм припиниться в той час, коли економічний прибуток повністю ліквідується: ЕР = 0.

P

 

LМС

 
 


LАС

Р Е

ACmin

 

 

MR D

Q Q

Рис. 13.2. Рівновага монополістичного конкурента

В довгостроковому періоді

 

Відповідно, якщо фірми несуть збитки, то почнеться відтік фірм з даної галузі. В результаті пропозиція почне скорочуватись, а ціни зростати. Відтік фірм з галузі припиниться тоді, коли середня фірма вже не буде нести збитки, проте й економічних прибутків ще не матиме: ЕР = 0.

Якщо фірма не отримує економічного прибутку, то вона знаходиться у стані беззбитковості. А це означає, що ціна на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді встановиться на рівні середніх загальних витрат:

Р = LАС(13.3)

Проте, на відміну від ринку досконалої конкуренції, LАС не будуть досягати свого мінімального значення (рис. 13.2). Це пояснюється тим, що монополістично конкурентні фірми несуть додаткові витрати на диференціацію продукції, на рекламу, крім того, в галузі існує велика кількість фірм, потужності яких недовантажені, що також спричиняє збільшення витрат. Саме тому диференційовані блага обходяться дорожче, ніж стандартизовані. Різниця між Р та ACminце “плата за різноманітність”.

У довгостроковому періоді є можливість наблизити ціну до мінімальних середніх витрат. Але це приведе до того, що продукція фірм буде стандартизованою. Іншими словами, якщо споживач хоче отримувати різноманітну продукцію, яка більш повно буде задовольняти його потреби, він повинен платити більше.

 

Нецінова конкуренція

 

На ринку монополістичної конкуренції важливим фактором конкурентної боротьби виступає нецінова політика. Вона спрямована на створення для споживачів певних переваг, котрі спонукають їх купувати товар певної марки навіть тоді, коли ціна на нього є дещо вищою, ніж у конкурентів. При цьому, чим більше споживач впевнений в унікальності товару, тим менш еластичним є попит на нього. Таким чином, унікальність товару, передусім в очах споживачів, є основним фактором його конкурентоздатності на ринку монополістичної конкуренції.

Методами нецінової конкуренції виступають:

– якість; – реклама; – сервісне обслуговування; – асортимент; – гарантійне та післягарантійне обслуговування;.

Основним інструментом у боротьбі за споживача є реклама, але вона суттєво збільшує витрати фірми. В залежності від того, на скільки вдалою буде реклама, можливі два варіанти розвитку подій:

1) вдала реклама може привести до розширення обсягів виробництва та зниження витрат на одиницю продукції (рис. 13.3). Хоча загальні витрати завдяки рекламі і збільшаться, але обсяги продажу можуть настільки зрости, що середні витрати виявляться нижчими, ніж до проведення рекламної компанії. При обсязі Q1 витрати на одиницю складали АС1. Після проведення реклами фірма переходить на більш високу лінію витрат, але обсяги зросли на стільки (до Q2), що витрати знизились (до АС2);

 

АС

2) невдала реклама приводить до того, що обсяги продажу не змінюються, а витрат на одиницю продукції зростають. Теж саме відбувається, коли реклама однієї фірми нейтралізується рекламою іншої (рис. 13.3). При обсязі Q1 витрати на одиницю складали АС1. Після проведення реклами фірма переходить на більш високу лінію витрат, але обсяги при цьому не змінюються (залишаються на рівні Q1), а витрати на одиницю продукції зростають (до АС3);

Необхідно зазначити, що реклама має ще ряд позитивних та негативних сторін. До позитивних сторін відносять такі:

1) розповсюдження інформації про товар, що допомагає споживачу дізнатись про нього як можна більше;

2) стимулювання виробників вдосконалювати свою продукцію: реклама є основним інструментом завоювання споживачів, який застосовують, коли виходять на ринок з новинкою;

3) підтримання конкуренції, що зумовлюється постійним просуванням на ринку нових товарів.

До негативних сторін реклами відносять такі:

1)не надання корисної інформації та введення в оману споживачів;

2) нераціональне використання дефіцитних ресурсів;

3) негативний зовнішній вплив: рекламні щити відволікають водіїв; збільшується попит на шкідливі для здоров’я товари;

4) сприяння монополізації: споживач звикає до певної марки і не реагує на інші товари.

Велику роль на ринку монополістичної конкуренції відіграє різноманітність продукції: чим більше диференційована продукція, тим глибше задовольняються потреби споживачів та збільшуються прибутки фірми.

Але занадто велика диференціація продукції має негативні сторони: відбувається неефективне використання ресурсів; споживач може розгубитися та відмовитися від нових товарів.

 

Питання для перевірки знань:

 

1. Які основні риси характеризують ринок монополістичної конкуренції?

2. Порівняйте ринок досконалої конкуренції з риком монополістичної конкуренції, визначте спільні та відмінні риси.

3. У чому полягають переваги диференційованої продукції по відношенню до стандартизованої для споживача?

4. Як встановлюється рівновага на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді?

5. У чому полягає особливість встановлення рівноваги на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді?

6. У чому суть нецінової конкуренції? Які її позитивні та негативні наслідки для споживача?

7. Як реклама може вплинути на прибутки фірми?

Практичні завдання

Тести

1. Монополістична конкуренція – це ринкова структура, де оперує:

1) велика кількість фірм, що виробляють однорідний продукт;

2) невелика кількість конкуруючих фірм;

3) одна велика фірма-виробник і невелика кількість великих покупців;

4) велика кількість фірм, що виробляють диференційовані, але близькі продукти.

2. Фірма, яка функціонує в умовах монополістичної конкуренції в тривалому періоді, знаходиться в стані рівноваги, якщо:

1) P=MC і P>ATC;

2) MR=MC і P<ATC;

3) MR=MC і P=ATC;

4) MR=MC і P>ATC.

3. Яка характеристика кривої попиту притаманна ринку монополістичної конкуренції:

1) абсолютна еластичність;

2) абсолютна нееластичність;

3) висока еластичність;

4) низька еластичність;

4. Ринки досконалої і монополістичної конкуренції мають спільну рису:

1) випускаються диференційовані товари;

2) на ринку оперує багато покупців і продавців;

3) кожна фірма зіштовхується з горизонтальною кривою попиту на свій продукт;

4) випускаються однорідні товари.

5. Прихильники точки зору, яка полягає в тому, що монополістична конкуренція достатньо ефективна і вигідна споживачам, стверджують:

1) диференціація продукту сприяє кращій реалізації різноманітних смаків споживачів;

2) в умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють ефективний, з погляду ринку, обсяг продукції;

3) досконала конкуренція веде до жорсткої цінової війни між фірмами;

4) в умовах монополістичної конкуренції досягається ефективне, з погляду суспільства, використання ресурсів.

6. Найбільш ймовірно, що фірми в умовах монополістичної конкуренції:

1) продають свої товари по більш низькій ціні, ніж у інших фірм;

2) встановлюють більш високу ціну, ніж у інших фірм;

3) пристосовуються до середніх ринкових цін;

4) цінова політика не має загальних закономірностей і визначається конкретними умовами.

7. Крива попиту на продукцію монополістичного конкурента:

1) має від’ємний нахил;

2) горизонтальна лінія при даному рівні ціни;

3) вертикальна лінія при даному обсязі продукції;

4) має позитивний нахил.

8. У випадку монополістичної конкуренції за умов рівноваги в довгостроковому періоді:

1) кожна фірми має ціну, яка дорівнює мінімальним середнім витратам;

2) кожна фірма веде виробництво таким чином, що обсяги її випуску відповідають мінімуму довгострокової граничної вартості;

3) зникає диференціація продукції;

4) кожна фірма має ціну, яка дорівнює середнім сукупним витратам.

9. Монополістичній конкуренції притаманні такі ознаки:

1) виробництво диференційованого продукту, наявність в галузі великих фірм, що реагують на дію конкурентів;

2) наявність в галузі невеликої кількості фірм і значні бар’єри для входження нових фірм у галузь;

3) абсолютна еластичність кривої попиту внаслідок виробництва диференційованого продукту;

4) виробництво диференційованого продукту і низькі бар’єри для входження нових фірм у галузь.

10. За умов довгострокової рівноваги крива попиту на ринку монополістичної конкуренції є дотичною до кривої:

1) граничних витрат;

2) середніх сукупних витрат;

3) середніх змінних витрат;

4) граничної виручки.

11. На ринку монополістичної конкуренції контроль над ціною є:

1) значний;

2) незначний;

3) повний;

4) відсутній.

12. Якщо реклама на ринку монополістичної конкуренції виявилась успішною, то це призведе до того, що:

1) обсяги виробництва не зміняться, а витрати на одиницю зростуть;

2) обсяги виробництва збільшаться і витрати на одиницю продукції також збільшаться;

3) обсяги виробництва збільшаться, а витрати на одиницю зменшаться;

4) ні до чого не призведе.

13. На ринку монополістичної конкуренції найбільш важливим фактором конкурентної боротьби є:

1) нецінова конкуренція;

2) цінова конкуренція;

3) нечесна конкуренція;

4) цінова та нечесна конкуренція.

 

Задачі для розв’язання

Задача №1. Діяльність фірми-монополістичного конкурента відображають такі показники:

Q, од Р, грн. FC, грн. VC, грн.

 

Знайдіть за допомогою методів співставлення загальних та граничних показників найбільш вигідну ціну та обсяг продукції. Надайте графічний розв’язок задачі.

 

Задача №2. Фірма виготовляє кавоварки і діє на ринку монополістичної конкуренції. Граничний дохід цієї фірми задається формулою: MR = 20 – 2Q, її граничні витрати в довготривалому періоді (на зростаючому відрізку) – формулою МС = 3Q – 10. Якщо мінімальне значення довгострокових середніх витрат (LAC) дорівнює 11, то який надлишок виробничих потужностей у цієї фірми?


Тема 14

Ринок олігополії



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.