Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Позитивні та негативні сторони ринку олігополії


 

Олігополія є більш ефективною, ніж монополія, але вона також має негативні сторони. Основними недоліками ринку олігополії є такі:

1) можливість змови, яка стосується встановлення цін та обсягів виробництва, що веде до монополізації ринку;

2) обсяги продажу менші, ніж на ринку досконалої конкуренції, але вони є більшими, ніж на ринку монополії; теж саме стосується і цін, які більші, ніж на ринку досконалої конкуренції, але менші, ніж на ринку монополії, отже споживач платить більше, а отримує менше;

3) олігополіст, так як і монополіст, витрачає великі суми коштів неефективно з метою недопущення конкурентів на ринок.

До переваг олігополії відносять:

1) стабільність цін, але за умови відсутності змови;

2) постійне впровадження досягнень НТП та покращення якості продукції (у цьому олігополія зацікавлена набагато більше, ніж монополія);

3) можливість економії на масштабах виробництва.

 

Питання для перевірки знань:

 

1. Які основні риси характеризують ринок олігополії? В чому особливість цього ринку? Порівняйте його з ринком монополії.

2. Проаналізуйте модель конкуренції за обсягами.

3. З чим пов’язана стабільність цін на ринку олігополії.

4. Яким чином відбувається ціноутворення за лідером на ринку олігополії?

5. Чому таємні змови на ринку олігополії є нестабільними?

 

Практичні завдання

Тести

 

1. Олігополія – це ринкова структура, де діє:

1) велика кількість конкуруючих фірм, які виробляють однорідний продукт;

2) велика кількість фірм, які виробляють диференційований продукт;

3) декілька конкуруючих фірм, які виробляють однорідний або диференційований продукт;

4) лише одна велика фірма.

2. Модель «ламаної кривої попиту» обов'язково передбачає:

1) розрив в кривій граничного доходу;

2) розрив в кривій граничних витрат;

3) що ціна товару не повинна бути вище граничного доходу;

4) таємну угода з фірмами-конкурентами для підтримки узгодженої ціни.

3. Якщо фірма застосовує нецінову конкуренцію, то вона діє на ринку:

1) олігополії;

2) монополістичної конкуренції;

3) досконалої конкуренції;

4) вірними є 1) та 2).

4. Найбільш ймовірно, що учасник картелю міг би збільшити свої доходи:

1) продаючи свої товари по більш низькій ціні, ніж у інших учасників картелю;

2) встановлюючи більш високу ціну, ніж у інших учасників картелю;

3) проводячи активну нецінову конкуренцію;

4) наполягаючи на тому, щоб картель постійно підвищував узгоджену ціну.

5. «Ламана крива попиту» обґрунтовує такі закономірності:

1) прибутковість монополістично конкурентних фірм залежить від нецінових факторів;

2) монопольна влада завжди сприяє підвищенню прибутковості;

3) на олігопольних ринках недоцільна активна цінова конкуренція;

4) на олігопольних ринках недоцільна активна нецінова конкуренція.

6. Олігополія - це ринкова структура, де оперує:

1) велика кількість фірм, що виробляють однорідний продукт;

2) невелика кількість конкуруючих фірм;

3) одна велика фірма-виробник і невелика кількість великих покупців;

4) велика кількість фірм-виробників і один великий покупець;

7. Якщо вартість продукції однієї з фірм, що працює на ринку мобільного зв’язку, знизиться на 15%, й інші фірми в цій сфері зроблять те саме, то дана фірми працює на ринку:

1) монополістичної конкуренції;

2) монополії;

3) ідеальної конкуренції;

4) олігополії.

Що з наведеного нижче характеризує олігополію і суперечить умовам монополістичної конкуренції?

1) багато покупців;

2) встановлюючи ціни, продавці не враховують реакцію конкурентів;

3) фірма змушена враховувати дії своїх конкурентів;

4) фірми максимізують прибуток.

9. При організації картелю фірми повинні:

1) узгодити спільну ціну і галузевий обсяг випуску;

2) встановити квоти кожного учасника;

3) виробити механізм запровадження угоди і контролю за її виконанням;

4) всі відповіді є вірними.

10. Цінова війна на ринку олігополії призводить до:

1) встановлення конкурентної рівноваги;

2) втрати фірмами-олігополістами прибутків;

3) збільшення прибутків фірм-олігополістів;

4) програшу споживачів.

11. Олігополістичний ринок схожий з ринком монополістичної конкуренції в тому, що:

1) продукція може бути і стандартизованою, і диференційованою;

2) виробники діють стратегічно, тобто враховують поведінку конкурентів;

3) діє незначна кількість продавців;

4) фірми можуть впливати на ціни цінами.

12. Картельна угода виявляється нестабільною, якщо:

1) фірми, які входять в картель, в достатній мірі «терплячі»;

2) фірми не в змозі виявити порушника;

3) члени картелю мають однакові витрати;

4) картель регулює виробництво однорідної продукції.

13. Перший економіст, який намагався створити теорію олігополії, був:

1) Е. Чемберлін;

2) О. Курно;

3) К. Маркс;

4) Д. Робінсон.

14. Модель домінуючої фірми передбачає:

1) найбільша фірма встановлює ціну та обсяг випуску, а всі інші фірми встановлюють лише обсяги;

2) спочатку найбільша фірма встановлює обсяг випуску, а потім всі інші фірми встановлюють свої обсяги;

3) найбільша фірма встановлює ціну на продукцію, а всі інші фірми вимушені прийняти її;

4) крива попиту стає абсолютно еластичною.

Задачі для розв’язання

 

Задача №1. Діяльність фірми-олігополіста характеризується такою графічною моделлю.

 

Р

 
 


10

 

6

3 -D

-MR Q

5 7 10

Визначте за малюнком: 1) який обсяг продукції буде випускати фірма, якщо граничні витрати дорівнюють 4 грн.? 2) якщо граничні витрати зменшаться до 3,5 грн., то як зміниться обсяг продажу? 3) на якій ділянці обсягів виробництва олігополіст стикається з власною кривою попиту, а на якій – з кривою ринкового попиту?

 

Задача №2.На ринку дуополії галузевий попит представлено функцією P= 80 – 0,5Q; відомі також функції сукупних витрат виробників продукції ; .

Визначити ціну рівноваги, обсяг пропозиції кожного виробника та його прибуток, якщо вони поводять себе відповідно передумов: а) моделі дуополії Курно; б) модулі дуополії Штакельберга; в) учасників картелю.

 

Задача №3.Галузева функція попиту має такий вигляд P= Q–hQ. В галузі працюють дві фірми з рівними витратами виробництва ; .

Довести, що у випадку, коли фірми поводять себе відповідно до передумов модеді Штакельберга, ринкова ціна буде нижчою, ніж у ситуації, коли дуополісти поводять себе відповідно передумов моделі Курно.

 

Задача №4.Попит на процесори задається формулою Q= 100 – P, де Q – кількість проданих процесорів, а P – ціна на процесори. У двох фірм однакові функції витрат . Якими будуть прибутки фірм, якщо вони дотримуються моделі Курно?


Розділ 5. Ринок факторів виробництва



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.