Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поточна ситуація та тенденції розвитку галузі


Поточна ситуація та тенденції розвитку галузі

Гостинність - одне з фундаментальних понять цивілізації - вже давно у розвинутих країнах перетворилася на індустрію, у якій зайнято багато мільйонів професіоналів. Індустрія гостинності орієнтована на споживача (клієнта, гостя), задоволення потреб якого є кінцевим результатом ділової активності підприємства.

Професійний глосарій індустрії гостинності останніх років виштовхує з повсякденного користування в архаїчні мовні шари слова "customer", "client" (споживач, клієнт) і замінює на "guest" (гість). Таким чином, навіть у лінгвістичному ракурсі, не кажучи про фактичну професійну діяльність, прослідковується тенденція зміни мети ділової активності підприємств індустрії гостинності. Вищою метою ділової активності у сфері індустрії гостинності є, перш за все, задоволення потреб гостя, і лише потім - підвищення доходів підприємства.

Ресторанний бізнес є однією із найбільш значущих складових індустрії гостинності. Водночас, ресторанний бізнес, з одного боку, є одним із засобів високоліквідного використання капіталу, а з іншого -середовищем із високим ступенем конкурентності. У всьому цивілізо­ваному світі він є одним із найбільш розповсюджених видів малого бізнесу, тому заклади та підприємства ведуть між собою постійну боротьбу за сегментацію ринку; за пошук нових та за утримання постійних споживачів їхньої продукції та послуг. Всі заклади та підприємства повинні мати високий рівень конкурентоспроможності.

Сучасний ресторанний бізнес, як ніколи раніше, пропонує широку номенклатуру послуг споживачам продукції та послуг ресторанного бізнесу. Однак в ресторанній справі немає меж досконалості, тому й з'являються нові їх види: послуги сомельє, години фортуни та щасливі години для гостей; гастрономічні шоу; урочиста презентація страв; бар-шоу; рибалка та кулінарне приготування у присутності гостя; караоке; кімнати для паління; знижки постійним клієнтам; виїзний кейтерінг з організацією дозвілля та широким спектром різноманітних послуг у будь-якій точці м. Києва, його садово-паркової зони та мальовничих околиць; відпочинок та розваги на воді, землі та в повітрі тощо.

Ресторани, які створилися упродовж останніх п'яти років, умовно можна поділити на три групи : національні (у повному обсязі представлена національна кухня народів світу; інтер'єр включає елементи національного декору, етнічні предмети вжитку); з предмет­ною спеціалізацією, швидкого обслуговування; тематичні (або концеп­туальні, тому що створювалися "під ідею", за певною концепцією); без чіткого спрямування.

Тож ми вирішили створити тематичний заклад коктейль-бар «Антистрес». Ідея закладу-зняття стресу у жителів Києва за рахунок хорошої атмосфери , привітного персоналу, спеціальних кабінок та вишуканих коктейлів закладу.

 

 

Юридичні обмеження

У сфері діяльності ресторанного господарства виконується суб’єктами господарювання після проходження ними державної реєстрації в установленому законодавством держави порядком. Відкриття закладу ресторанного господарства погоджується з органами місцевого самоврядування, а також закладами державної санітарно-епідеміологічної служби .

Нами буде обрано таку форму організації як ПрАТ, коли учасники несуть відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Нам необхідно буде отримати також дозвіл у органів пожежного нагляду на розміщення об’єкта торгівлі. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2806 необхідність отримання документа дозвільного характеру, дозвільний орган, уповноважений видавати цей документ, та умови його отримання має бути встановлено винятково законами, що регулюють відносини, пов’язані з отриманням таких документів.

Сьогодні законом регламентовано тільки сплату збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі (ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII). Механізм сплати збору встановлюється місцевими органами самоврядування (ст. 18 Декрету № 56-93). Оскільки рішення органу місцевого самоврядування Законом не є, то відсутня і необхідність отримання цього дозволу і відповідно — сплати збору. Подібну позицію підтримує і (див. листи від 20.12.2006 р. № 8080, від 10.11.2006 р. № 8104). Так, у листі № 8104 він указує, що «з набранням чинності частиною першою статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з 05.10.2006 р. правових підстав для видачі органами місцевого самоврядування дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг немає...». Водночас Держпідприємництва зазначає (див. там же), що органи місцевого самоврядування мають повноваження здійснювати видачу дозволу на розміщення будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення (п. 10 ст. 10 Закону України «Про впорядкування населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV). Згідно до Держпідприємництва, органи місцевого самоврядування мають повноваження здійснювати видачу дозволу на розміщення будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення. А от без дозволу органу пожежного нагляду на відкриття об’єкта ресторанного господарства точно не обійтися, адже таку вимогу встановлено ст. 10 Закону № 3745. Винятком є випадок, коли ведення господарської діяльності можливо за декларативним принципом. Декларативний принцип — принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання придбаває право на здійснення певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства. Так, якщо об’єкт, що відкривається, не належить до вибухопожежонебезпечних та об’єктів з масовим перебуванням людей і не розміщується на території або усередині зазначених об’єктів, він може почати свою діяльність, скориставшись декларативним принципом, не одержуючи дозволу (п. 11 Порядку № 150). Тут необхідно звернути увагу, що Порядок № 150 висуває додаткові умови для застосування декларативного принципу — укладення договорів цивільної відповідальності перед третіми особами. Ми з такою умовою не згодні, оскільки її немає в Законі № 3745. Для цього підприємство має скласти (бажано за допомогою компетентних осіб) Декларацію відповідності об’єкта (об’єктів) вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 150 і подати її до органу державного пожежного нагляду не пізніше ніж за 10 днів до початку господарської діяльності. Обов’язковість застосування декларативного принципу передбачено Законом № 3745 і для здійснення діяльності в орендованих приміщеннях. Проте ця норма суперечить ч. 5 ст. 4 Закону № 2806, відповідно до якої повторне отримання орендарем дозвільних документів не потрібне (за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання). І ще: якщо підприємство до основного об’єкта РГ вирішить відкрити або літній майданчик, або інший структурний підрозділ, що потрапляє під визначення малих архітектурних форм , то підприємству доведеться отримати дозвіл на розміщення такого об’єкта (ст. 24 Закону № 1699).

Режим роботи закладів ресторанного господарства встановлюється суб’єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, — за погодженням з органами місцевого самоврядування. Для закладів ресторанного господарства, які обслуговують споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється за домовленістю з адміністрацією таких підприємств.

Графік роботи нашого закладу буде без вихідних з 16.00 і до останнього клієнта.

Також нам необхідно буде отримати ліцензію і торговий патент .

Здійснення діяльності у сфері ресторанного господарства не вимагає придбання ліцензії, тобто не ліцензується. Проте якщо заклад ресторанного господарства планує продавати споживачам алкогольні напої та тютюнові вироби, то йому необхідно отримати відповідні ліцензії на торгівлю такими товарами. Алкогольними напоями є продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 % об’ємних одиниць, які належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08 (абз. 7 ст. 1 Закону № 481).

Порядок отримання ліцензій на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами визначено Законом № 481.
Ліцензії видаються строком на один рік та підлягають обов’язковій реєстрації в податковому органі, а в сільській місцевості — і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності.

Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності в пунктах продажу товарів, під якою, зокрема, згідно зі ст. 3 Закону про патентування розуміється і торговельно-виробнича діяльність (ресторанний бізнес). При цьому згідно з ч. 3 ст. 3 Закону про патентування до пунктів продажу товарів у сфері ресторанного бізнесу належать: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти ресторанного бізнесу. Отже, до пунктів продажу товарів належать усі заклади ресторанного господарства.

Наш заклад Антистресбудекеруватися такими законами та іншими нормативно-правовими актами:

— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.

— Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV.

— Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-XII.

— Закон України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III. Закон № 2406

— Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-III.

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, ресторанного господарства» від 01.06.2006 р. № 1776-III.

— Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219.

— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

— Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.

— Порядок проведення торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.

— Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки від 11.07.2003 р. № 185.

 

 

Конкурентноспроможність

Конкурентоспроможність підприємств ресторанного господарства - це узагальнюючий якісний показник життєстійкості підприємства, який характеризує ефективність використання ресурсного потенціалу, здатність в існуючих умовах виробляти продукцію та послуги, які за ціновими і неціновими характеристиками більш привабливі для споживачів порівняно з конкурентами; можливість адаптування до динамічного навколишнього середовища і вчасно реагувати на зміни ринку.

Залежно від доходу споживачів конкурентоспроможність формується по конкретних видах об'єктів: середній якості для споживачів з низьким рівнем доходу; високій якості - для споживачів з середнім рівнем доходу; дуже високій (престижній) якості - для споживачів з високим рівнем доходу. Бар «Антистрес» орієнтований на громадян середнього класу та студентів.

Заклади конкуренти:

Double Bass
Джаз-бар

Бочка пивная Пивной бар

Портер
Паб

Grill Room
Бар-ресторан

Гусь
Паб

Seven
Рестобар

Belfast
Ирландский паб

Рівень конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства може бути визначений тільки при порівнянні його з іншими підприємствами і характеризує позицію його на ринку у певний проміжок часу, успішність його пристосування до умов ринкової конкуренції і можливість задовольнити потреби споживачів своєю продукцією і послугами краще, ніж інші підприємства-конкуренти. Характерною особливістю конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства є більш довгостроковий її період, ніж окремих видів його продукції і послуг: конкурентоспроможність продукції і послуг відображає стандартну і функціональну їх якість і ціну, а конкурентоспроможність підприємства оцінюється порівнянням комплексу найважливіших показників діяльності по всіх напрямках роботи з показниками конкурентів. Забезпеченню конкурентоспроможності підприємства сприяють рішення про освоєння нових видів продукції, заміна основних виробничих фондів, корегування маркетингової діяльності та ін.

Таким чином, конкурентоспроможність підприємств ресторанного говподарста - це важка та складна боротьба на ринку послуг. Щорічно відкриваються сотні нових закладів ресторанного господарства, та в той же час стільки ж і вимушені закриватися. Ресторатори вимушені постійно вигадувати щось нове та якимось чином приваблювати клієнтів аби не зазнати збитку чим і займається безпосередньо коктейль-бар «Антистрес».

 

Результат дослідження ринку

На сьогодні підприємства і мережі об'єднуються у громадські організації. Так, у м. Києві створена і успішно функціонує Київська гільдія рестораторів. Це - громадська організація, яка об'єднує сто­личних рестораторів та ресторанних постачальників. Основними нап­рямами її діяльності є: проведення професійних, ресторанних асамб­лей, навчання персоналу, інформаційне та консультаційне обслугову­вання, створення фірмового стилю та виготовлення різноманітної друкованої продукції для ресторанів, кафе, барів, нічних клубів, казино, більярдних тощо.

 

Темни змін кількості підприємств ресторанного господарства за період 2009-20014 pp.

  Одиниць Відхилення Темпи змін, %
2009 до 2011 2011 до 2012 2009 до 2014 до 2014 2013 до 2014 2009 до 2014
Ресторани +172 +10 + 182 132,7 101,4 134,6
Кафе +12 -166 -154 100,4 94,5 94,9
Бари +132 -60 +72 119,4 92,6 110,6
Їдальні і постачання їжі -6 -27 -33 98,8 94,4 93,2

 

За даними видання "Українська правда" за 15.03.2014р. товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства України в січні-лютому 2014 року зріс у порівнянних цінах на 11,9% у порівнянні з січнем-лютим 2013 р. За Даними Держкомстату, в номінальному вираженні роздрібний товарообіг за два місяці склав 42,906 млрд грн. При цьому роздрібний товарообіг у лютому 2014 р. склав 21,593 млрд грн, що на 12,8% більше в порівнянні з лютим 2013 р. Лідерами за абсолютними показниками обсягу роздрібного товарообігу за цей період стали Київ (7,784 млрд грн), Дніпропетровська (4,093 млрд грн), Донецька (4,011 млрд грн), Харківська (2,906 млрд грн), Одеська (2,674 млрд грн) і Львівська (2,405 млрд грн) області.

Таким чином, результати досліджень дозволили виявити позитивні тенденції розвитку ресторанного господарства в Україні в цілому.

За результатами досліджень 2014 року, було виявлено, що ринок ресторанного господарства в Україні насичений не більше ніж на 50%. В середньому по Європі одне місце в ресторані (кафе, барі тощо) доводиться на 8 жителів, в Києві - на 35 жителів, в Дніпропетровську - на 40, в Донецьку - на 35, в Львові - на 25 жителів.


Не дивлячись на загальну тенденцію зниження кількості підприємств ресторанного господарства, що обумовлена перш за все загальною економічною кризою в країні та загостреним станом галузі ресторанних послуг, який пояснюється входженням на ринок РГ України міжнародних корпоративних мереж, можна відзначити значні перспективи розвитку для національних ресторанних мереж за рахунок неповної насиченості ринку, а також поглинання індивідуальних закладів РГ. Саме це дає підстави для майбутніх позитивних тенденцій розвитку сфери ресторанного господарства України.

Перспектива подальших досліджень вбачається у наступних напрямах:

1) впровадження заходів маркетингових комунікацій для покращення конкурентного стану підприємств ресторанного господарства;
2) формування відповідної стратегії розвитку підприємств ресторанного господарства за умов світової фінансової кризи.

2.3 Вибір цільового ринку підприємства

Заклад «Антистрес» буде спеціалізуватися по реалізації алкогольних напоїв в закладі ресторанного господарства. Наш коктейль-бар буде реалізовувати алкогольні напої в чистому вигляді та у коктейлях, також будуть безалкогольні напої та коктейлі. Наша особливість, фішка якої немає ні в одного закладу України – бар «Антистрес» надає послуги зі зняття стресу,за рахунок спеціальних кабінок, які описані вище. Також наш заклад буде запрошувати до виступу різноманітні музичні та гумористичні групи , а це буде заохочувати людей зайти саме до нас.

 

2.4 Розміщення підприємства

Наш коктейль-бар «Антистрес» буде розміщено за адресою: м.Київ ,Подільський р-н ,вул. Петра Сагайдачного, 24

 

 

2.5 Оцінка впливу зовнішніх чинників

Зовнішнє середовище в широкому розумінні є сукупність господарських об’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституціональних структур і інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють в оточенні підприємства.

Динамічність зовнішнього середовища, диверсифікованість та взаємозв’язок його факторів перешкоджають точному і одночасному врахуванню усіх можливих наслідків постійного впливу на різноманітну діяльність підприємства. Своєчасній і об’єктивній оцінці явищ, процесів і тенденцій, що відбуваються у зовнішньому середовищі, стає на заваді також відсутність необхідного обсягу достовірної інформації.

Зважаючи на це, ми як керівники нашого закладу будемо обмежувати спектр зовнішніх чинників, що повинні враховуватися, і будемо віддавати перевагу тим із них, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети багато в чому сприяє вірна ідентифікація мікросередовища підприємства і діючих у ньому факторів. Але нам також треба враховувати наступні фактори:

ü Постачальники ресурсів. Ними є різні суб’єкти господарювання, що забезпечують підприємство необхідними йому матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об’єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми/

Вкрай важливо щоб з постачальниками, які працюють з урахуванням спільних інтересів, були довготривалі стосунки. Так як в іншому разі можуть швидко з’являтися проблеми з виробництвом та збутом виготовленої продукції, а також існує загроза втрати роками набутого іміджу компанії і прихильність постійних партнерів та клієнтів.

Саме тому ми заключили договори з такими компаніями: Carlsberg Group, САН ІнБев Україна, ТОВ Рома, ПП «Торговий Дім Поляков», компанія Литинскій м’ясокомбінат, ООО, Cofee Torg,

 

ü Посередники. Це ті фірми, організації або окремі фізичні особи (підприємці), котрі допомагають виробникам у реалізації їх товарів на відповідних ринках. Так як плідна співпраця із посередниками може допомогти підприємству завоювати міцні ринкові позиції, ефективно працювати і розвиватись, а невдалий вибір посередників, які лише “накручують” ціну на товар, а не дбають про його ефективний збут, може довести фірму до банкрутства, то ми вирішили долучити Рекламну компанію HoReCa для просування нашої продукції на ринок. з.

ü Споживачі.Товаровиробники мусять ретельно і постійно вивчати своїх клієнтів (споживачів продукції, послуг) для того, щоб відстежувати кон’юнктуру ринку та оперативно реагувати на її зміни. Провівши спостереження, можна зробити висновок, що нашими споживачами будуть: середньостатистичний мешканець Києва, а також студенти. Приблизна вікова група 18-40 років.

ü Конкуренти. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб’єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. На ринку Києва не має аналогічних закладів, є подібні бари, паби, але вже з іншими особливостями.

 

ü Значний безпосередній вплив на діяльність підприємств мають так звані “контактні аудиторії”, до яких належать:

  • державні органи управління, що чинять дії регулюючого характеру і впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції. Сюди відносяться державні законодавчі органи, різні державні установи представницької і виконавчої влади, які наглядають за дотриманням законів і видають необхідні власні нормативні акти, місцеві адміністративні органи, а також профспілкові та інші громадські організації і об’єднання громадян;
  • засоби масової інформації (ЗМІ). Вони можуть розміщувати статті-замовлення щодо тих чи інших аспектів діяльності організації чи її представника. Це можуть бути як “імідж-інформації”, так і інформації – “кілери”; Тож потрібно проводити різного роду акції, щоб про нас писала преса. Якщо про нас будуть писати газети, то будуть відвідувачі. Також потрібно давати реклами в газети, спеціалізовані журнали, мати свій сайт.
  • місцеве населення, яке може відчувати на собі негативний вплив підприємства (шум, забруднення довкілля тощо), а тому перешкоджати його діяльності, а може і підтримувати – у випадку, коли підприємство створює нові робочі місця, справно сплачує податки, бере участь у доброчинних заходах.

Серед найбільш вагомих факторів прямої дії особливе місце належить законам України про підприємство, підприємництво, власність, охорону праці, захист прав споживачів, про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції, урядові декрети і постанови, нормативні документи галузевих і територіальних органів управління, що спрямовані на правове та організаційне регулювання відносин між державними владними структурами і господарюючими суб’єктами, регламентацію норм і правил їхньої поведінки (правил гри) в економічному просторі.

Чинне законодавство в країні може сприяти загальному економічному розвиткові, а може його гальмувати, може позитивно впливати на діяльність одних підприємств і чинити перешкоди їхнім конкурентам. Стан законодавства характеризується не лише складністю, але і мінливістю, а інколи навіть і невизначеністю, що особливо характерно для перехідного періоду.

Чим вища міра втручання держави в економічні процеси, тим вужчим стає «коридор» підприємницької свободи, і, навпаки, при встановленні ринкової моделі господарювання включаються механізми розвитку і саморегуляції економічних відносин, зводячи роль держави до виконання функцій арбітра при загострюванні взаємовідносин між підприємствами.

Також менеджерам необхідно уважно стежити за макрофакторами зовнішнього та правильно оцінювати пов’язані з ними загрози чи зиски при розробці підприємницької стратегії до яких відносяться: економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні та інші.

ü Економічні фактори. Загальний стан економіки, тенденції її розвитку раз у раз змінюють економічне середовище господарювання. Для забезпечення сприятливих умов своєї діяльності ми повинні здійснювати постійний моніторинг економічної ситуації і оцінювати її зміни з точки зору вірогідних для себе наслідків. Потрібно бути дуже обережними при вкладанні договорів та оформленні замовлень.

ü Політичні фактори. Ця група факторів мусить постійно знаходитись у полі зору керівників підприємств перш за все у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі, яке має місце у період трансформації економічних відносин. Нестабільна політична ситуація спричиняє відтік капіталу від галузей, що потребують значних довгострокових інвестицій, і водночас спрямовує підприємницьку діяльність у бік короткого обігового циклу, який властивий торговельному бізнесу.

ü Соціокультурні фактори. Ці фактори формуються у рамках конкретного суспільства і відображають особливості основних поглядів, цінностей та норм поведінки людей, що впливають на прийняття ними управлінських рішень. До них відносять: ставлення людей до самих себе і до інших, ставлення до суспільних інститутів, природи, основних культурних цінностей тощо.

ü Демографічні фактори. Ці фактори характеризують зміну структури населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо. Цей фактор впливає на працівників підприємства. Таким чином завдяки нашому місцезнаходженню у нас є можливість долучити до роботи висококваліфікованих працівників в даній сфері.

ü Науково-технічні фактори. Для того щоб бути в попиті(мати відвідувачів) потрібно йти «в ногу» з науково-технічним прогресом.

ü Екологічні фактори. Наше виробництво не містить ніяких небезпечних чи забруднюючих навколишнє середовище речовин. Тож наш заклад є, безперечно, екологічно безпечним для світу.

ü Економічне середовище– це сукупність економічних умов у країні, в якій організація здійснює свої операції. Воно включає в себе такі фактори, як загальний рівень економічного розвитку, рівень заробітної плати і доходів населення, транспортне сполучення, курси валют, рівень інфляції і ставки банківського проценту, ставки оподаткування, особливості конкурентної боротьби, кількість і якість природних ресурсів .

 

Маркетинговий план

 

3.1 Стратегія розвитку

 

Для закладу «Антистрес» ми обрали мету швидкого росту яка є дуже привабливою, проте, і дуже складною для досягнення. Нашому закладу, у разі, якщо для досягнення цієї мети у нас є усі необхідні передумови, слід віддавати перевагу саме цій цілі росту. Щоб впоратися зі швидким ростом, нам необхідно буде мати такі якості, як глибоке розуміння ринку, уміння вибрати найбільш відповідну частину ринку і сконцентрувати свої зусилля на ній, уміння добре використовувати наявні у підприємства ресурси, уміння відчувати хід часу і контролювати в часі процеси, що протікають у нашому закладі. У разі швидкого росту підприємству нам необхідно буде мати досвідчених менеджерів, які уміють ризикувати.

Сильні сторони (Strengths)-основною перевагою нашого закладу буде те, що аналогів нашому закладу в Києві не має, також головною фішкою нашого закладу є саме кабінки для зняття стресу і плюс повноцінний бар в одному флаконі.

Слабкі сторони(Weaknesses)- недоліком є те ,що це зовсім не освоєна в Україні ніща вцілому і буде на перших етапах важко буде здобути своїх майбутніх споживачів.

Можливості (Opportunities)- є велика можливість завоювати цей ринок ,якому аналогів в Києві і Україні не має ,що відкриває нам великі перспективи для розвитку бізнесу.

Загрози (Threats)-є те ,що це новий сегмент ринку і є ризик понести втрати.

 

Головними цілями нашого підприємства буде:

- зниження витрат виробництва та збуту;

-підвищення прибутковості

- активізацію рекламної діяльності;

- переконування споживачів збільшити обсяг споживання товару;

- переконування споживачів частіше використовувати товар;

- залучення до споживання товару нових споживачів;

- визначення нових можливостей використання товару;

- підвищення рівня сервісного обслуговування;

- застосування засобів стимулювання збуту;

- розвиток збутової мережі;

- створення спільного підприємства;

- вихід із неприбуткових сегментів;

- створення професійних об'єднань (для збирання інформації про ринок);

 

Після стратегії швидкого росту ми будемо вводити стратегію посилення позиції на ринку при якій підприємство робить все, щоб з даним продуктом на даному ринку завоювати кращі позиції. Цей тип стратегії вимагає для реалізації великих маркетингових зусиль ,але потім призведе до більшої популярності наших послуг і товарів «Антистресу».

Третьою альтернативою стратегії інтенсивного розвитку є стратегія розвитку товару, спрямована на вдосконалення або розробку нових товарів для наявного кола споживачів і передбачає:

- підвищення якості товару;

- розробку нових моделей товару;

- розробку нових товарів;

- розширення асортименту.

 

2. Канали збуту

 

Канал збуту - це шлях, по якому товари рухаються від виробників до споживачів.

У нашому закладі буде прямий канал збуту : виробник - споживач.

Канал нашого закладу на таких принципах:

• потрібно безпосередній контакт між покупцем і продавцям

• всі споживачі розташовані на невеликій території,

• кількість споживачів невелика(60 чол.)

 

Споживач приходить в наш заклад і ми надаємо конкретно йому послуги харчування, обслуговування, організації дозвілля.

Ми самі виробляємо продукцію і тут же реалізуємо її в нашому залі, не використовуючи посередників.

Функції каналу збуту

• дослідна - збір інформації, необхідної для здійснення успішної реалізації продукту, насамперед, про споживача;

• стимулююча - створення та поширення відомостей про товар, які активізують покупки;

• контактна - налагодження та підтримування зв'язків з реальними і потенційними покупцями;

• переговорна - проведення переговорів між виробниками і продавцями за погодження цін та інших умов продажу;

• організаційна - організація руху товару, тобто транспортування, складування і зберігання продуктів;

• фінансова - пошук і використання коштів для покриття витрат по функціонуванню каналу;

• ризикова - прийняття відповідальності за функціонування каналу.

 

2. Передбачувані обсяги продажу продуктів підприємства

Прогноз тенденцій по наступним категоріям:

-окремі групи споживачів

Контингент споживачів віком від 18 до 40 років найчастіше будуть відвідувати наш заклад.

-окремі товарні групи

Найбільший попит матимуть алкогольні напої, пиво, коктейлі, закуски, та звичайно напої. Споживачі, які прийшли зняти стрес у кабінки зможуть заходити тільки по одному.

-сезонні та часові коливання

Час пік в нашому закладі буде 3 19.00 до 00.00, так як люди приходять в більшості випадків з роботи, або після навчання . Залежність від ціни

В день відкриття нашого закладу ,щоб привабити більше споживачів, ми зробимо різноманітні акції на всі товари і послуги. При чому за декілька тижнів почнеться рекламна кампанія на радіо та будемо роздавати листівки з рекламою нашого закладу.

Кожного тижня якісь певні напої з меню будуть зі знижкою. Регулярно будуть вводитися нові акційні напої, які будуть в продажу тільки певний період часу – місяць , сезонні меню.

Виявлення приорітету споживачів (анкетування)

Щоб знати думку споживачів та об’єктивно оцінювати рівень закладу, його послуги, якість та рівень, ми будемо роздавати анкети разом з рахунком і гість за бажанням буде заповнювати її.

В наявності буде «Скринька зауважень та пропозицій», щоб кожен хто мав бажання писав та кидав туди свій відгук анонімно.

На сайті нашого закладу буде розміщуватися електронна анкета, яку можна буде заповнювати. Так ми будемо знати більше про думку споживачів. Сторінки Вконтакті та Фейсбук будуть вільні та доступні кожному, кожен зможе залишити свій коментар.

 

3. Стратегія збуту

Головне завдання системи збуту — забезпечити наявність товару в належному місці та у зручний для споживача час.

Розробка стратегії збуту та реалізації продукту фірми передбачає:

-вибір типу каналу товаропросування;

- визначення чисельності персоналу та принципів побудови служби збуту (за географічною ознакою або за видами товарів);

- розробку системи добору, підготовки та стимулювання працівників служби збуту.

Вибір типу каналу збуту має принципове значення, оскільки кожне рішення в цій сфері багато в чому визначає параметри цінової та рекламної політики, політики підтримки продукції фірми. До того ж з усіх елементів стратегії маркетингу (за винятком вибору цільового ринку) найскладніше змінити саме систему збуту (її створення потребує багато часу і вона охоплює складні взаємозв’язки з великою кількістю партнерів).

Товарорух

Безперебійне функціонування транспортного парку підприємства чи наймання транспорту по договорах для доставки продукції служби збуту. Оформлення транспортних документів. Збереження на проміжних складах. Зберігання продукції.

Реклама і стимулювання

Формування попиту споживачів. Заходи щодо стимулювання торгових працівників і споживачів. Рекламні матеріали і демонстраційне устаткування. Стимулювання пробних продажів.

Сервіс

Консультації для торгових агентів про продукцію, надання послуг по демонстрації чи поясненню пристроїв (виробів): рекомендації продавцям про найбільш ефективні прийоми збуту з пропозицією сервісних послуг. Навчання торгового персоналу прийомам передпродажного сервісу.

Дослідження маркетингу

Інформація про ринки, конкурентів. Пропозиції по групах товарів для спільного продажу; аналіз ефективності збуту; інструкції для складання програми маркетингу в області збуту. Інформація про можливості і ризик у збуті, пов'язаних зі зміною зовнішніх умов; про існуючі канали розподілу аналогічної продукції.

Планування асортименту

Рекомендації про терміни виходу продукції на ринок, розмірах нових партій товару. Прогноз збуту по номенклатурі, обсягам і термінам продажів. Рекомендації з цінової політики і прогноз витрат на збут.

Існуючі канали збуту передбачають три основних методи збуту:

• прямий - виробник безпосередньо продає товар споживачу,

• непрямий - збут, організований через незалежних посередників,

• комбінований - збут здійснюється через організацію з загальним капіталом фірми-виробника і незалежної фірми.

 

Реклама

-реклама в метро

-Радіо

-В журналах

-В газетах

-Банери

-Флаєра.

Односторонній кольоровий друк:

70гр/м2(щільна журнальна мелований папір)

Ціна 1000 шт. - 176 грн.

(Розмір : 15Х10)

Фотографічна якість відтиску!

Мелований глянцевий папір. Фінляндія.

Якість – Premium.

Вконтакті, Facebook,Instagram,Ukr.net,Twitter.

Сторінка в цій соціальній мережі дуже важлива, адже майже всі тут зареєстровані, в порівнянні з Фейсбуком. Регулярно будуть додаватися фото, новини, акції,знижки а також головна афіша закладу.

Офіційний сайт

Його розробить спеціаліст в цій галузі. Це буде безкоштовно , так як він буде працювати в закладі та займатися маркетингом.

 

4 Виробничий план

4.1 Основні виробничі операції

Операційна діяльність - це діяльність, яка здійснюється в рамках операційної системи з метою створення будь-якої корисності шляхом перетворення входів (ресурсів усіх видів) у виходи (готові продукти та послуги).

Одним із найбільш простих, але ефективних видів фінансового аналізу, є операційний аналіз, що отримав назву CVP (cost-volum-profit, витрати – об'єм – прибуток).

Метоюаналізу операційної діяльності є відстеження залежності фін



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.