Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стратегія зростання підприємства


Стратегія підприємства – це процес формування генерального перспективного напрямку розвитку підприємства на основі визначення якісно нових цілей, узгодження внутрішніх можливостей підприємства з умовами зовнішнього середовища та розробка комплексу заходів, які забезпечують їх досягнення.

Принципи розробки стратегії:

1.Орієнтація на довгострокові глобальні цілі підприємства як господарської системи та економічні інтереси його власників.

2. Багатоваріантність можливих напрямків розвитку, яка обумовлена динамічністю зовнішнього середовища підприємства.

3. Безперервність розробки стратегії, постійна адаптація до змін, що відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

4. Комплексність розробки стратегії, узгодженість стратегічних рішень за окремими напрямками діяльності підприємства, видами ресурсів, функціями тощо.

Стратегія розвитку нашого закладу буде полягати в стрімкому входженні на ринок, нетривалому закріпленні для проходження межі точки беззбитковості і отримання прибутків та подальшого скорочення в зв’язку зі зміною концепції. Оскільки ринок ресторанного господарства не розрахований на довго існуючі заклади не більше чим 5 років.

 

 

Загальна інформація про ринки збуту

Ринок збуту - будь-який економічний простір для пропозиції товарів і послуг, що є кінцевою метою господарської діяльності підприємства.

Заклад Антистрес спеціалізується на наданні послуг своїм гостям.

Щодо аналізу ринку збуту в галузі ресторанного господарства, можна посилатися на слова директора компанії «Ресторанний консалтинг» Ольги Насонової, яка говорить що в Україні донедавна нараховувалося близько 22 тисяч закладів ресторанного бізнесу різного цінового сегмента.

Вважалося, що найважча криза для цієї сфери сталася в 2009 році, коли закрилася тисяча закладів, але в 2014 році можу спрогнозувати закриття близько 3 тисяч, не беручи до уваги Криму. Зокрема, в Києві з січня ринок залишило 120 закладів.

Як ми бачимо, ресторанний бізнес переживає не найкращі свої часи, але цікаві та нові заклади мають потенціал до пристосування, а згодом і розширення своєї діяльності на території України в сфері ресторанного бізнесу. Також можна додати, що ринок залишається діючим, а послуги ще мають попит.

Ринок послуг є одним з найбільш перспективних і охоплює широкий спектр діяльності. Значною перевагою є те, що результат діяльності підприємств, які діють у сфері надання послуг, переважно не набувають упредметненої форми. Це дозволяє відмежувати підприємство від необхідності виробництва продукції.

Виходячи з цього, можна впевнено стверджувати, що заклад Антистрес відповідає структурному критерію ринку послуг і виявить інтерес у потенційних відвідувачів до придбання послуг, і знайде своє місце на ринку збуту послуг закладів ресторанного господарства.

 

Результат дослідження ринку

На сьогодні підприємства і мережі об'єднуються у громадські організації. Так, у м. Києві створена і успішно функціонує Київська гільдія рестораторів. Це - громадська організація, яка об'єднує сто­личних рестораторів та ресторанних постачальників. Основними нап­рямами її діяльності є: проведення професійних, ресторанних асамб­лей, навчання персоналу, інформаційне та консультаційне обслугову­вання, створення фірмового стилю та виготовлення різноманітної друкованої продукції для ресторанів, кафе, барів, нічних клубів, казино, більярдних тощо.

 

Темни змін кількості підприємств ресторанного господарства за період 2009-20014 pp.

  Одиниць Відхилення Темпи змін, %
2009 до 2011 2011 до 2012 2009 до 2014 до 2014 2013 до 2014 2009 до 2014
Ресторани +172 +10 + 182 132,7 101,4 134,6
Кафе +12 -166 -154 100,4 94,5 94,9
Бари +132 -60 +72 119,4 92,6 110,6
Їдальні і постачання їжі -6 -27 -33 98,8 94,4 93,2

 

За даними видання "Українська правда" за 15.03.2014р. товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства України в січні-лютому 2014 року зріс у порівнянних цінах на 11,9% у порівнянні з січнем-лютим 2013 р. За Даними Держкомстату, в номінальному вираженні роздрібний товарообіг за два місяці склав 42,906 млрд грн. При цьому роздрібний товарообіг у лютому 2014 р. склав 21,593 млрд грн, що на 12,8% більше в порівнянні з лютим 2013 р. Лідерами за абсолютними показниками обсягу роздрібного товарообігу за цей період стали Київ (7,784 млрд грн), Дніпропетровська (4,093 млрд грн), Донецька (4,011 млрд грн), Харківська (2,906 млрд грн), Одеська (2,674 млрд грн) і Львівська (2,405 млрд грн) області.

Таким чином, результати досліджень дозволили виявити позитивні тенденції розвитку ресторанного господарства в Україні в цілому.

За результатами досліджень 2014 року, було виявлено, що ринок ресторанного господарства в Україні насичений не більше ніж на 50%. В середньому по Європі одне місце в ресторані (кафе, барі тощо) доводиться на 8 жителів, в Києві - на 35 жителів, в Дніпропетровську - на 40, в Донецьку - на 35, в Львові - на 25 жителів.


Не дивлячись на загальну тенденцію зниження кількості підприємств ресторанного господарства, що обумовлена перш за все загальною економічною кризою в країні та загостреним станом галузі ресторанних послуг, який пояснюється входженням на ринок РГ України міжнародних корпоративних мереж, можна відзначити значні перспективи розвитку для національних ресторанних мереж за рахунок неповної насиченості ринку, а також поглинання індивідуальних закладів РГ. Саме це дає підстави для майбутніх позитивних тенденцій розвитку сфери ресторанного господарства України.

Перспектива подальших досліджень вбачається у наступних напрямах:

1) впровадження заходів маркетингових комунікацій для покращення конкурентного стану підприємств ресторанного господарства;
2) формування відповідної стратегії розвитку підприємств ресторанного господарства за умов світової фінансової кризи.

2.3 Вибір цільового ринку підприємства

Заклад «Антистрес» буде спеціалізуватися по реалізації алкогольних напоїв в закладі ресторанного господарства. Наш коктейль-бар буде реалізовувати алкогольні напої в чистому вигляді та у коктейлях, також будуть безалкогольні напої та коктейлі. Наша особливість, фішка якої немає ні в одного закладу України – бар «Антистрес» надає послуги зі зняття стресу,за рахунок спеціальних кабінок, які описані вище. Також наш заклад буде запрошувати до виступу різноманітні музичні та гумористичні групи , а це буде заохочувати людей зайти саме до нас.

 

2.4 Розміщення підприємства

Наш коктейль-бар «Антистрес» буде розміщено за адресою: м.Київ ,Подільський р-н ,вул. Петра Сагайдачного, 24

 

 

2.5 Оцінка впливу зовнішніх чинників

Зовнішнє середовище в широкому розумінні є сукупність господарських об’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституціональних структур і інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють в оточенні підприємства.

Динамічність зовнішнього середовища, диверсифікованість та взаємозв’язок його факторів перешкоджають точному і одночасному врахуванню усіх можливих наслідків постійного впливу на різноманітну діяльність підприємства. Своєчасній і об’єктивній оцінці явищ, процесів і тенденцій, що відбуваються у зовнішньому середовищі, стає на заваді також відсутність необхідного обсягу достовірної інформації.

Зважаючи на це, ми як керівники нашого закладу будемо обмежувати спектр зовнішніх чинників, що повинні враховуватися, і будемо віддавати перевагу тим із них, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети багато в чому сприяє вірна ідентифікація мікросередовища підприємства і діючих у ньому факторів. Але нам також треба враховувати наступні фактори:

ü Постачальники ресурсів. Ними є різні суб’єкти господарювання, що забезпечують підприємство необхідними йому матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об’єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми/

Вкрай важливо щоб з постачальниками, які працюють з урахуванням спільних інтересів, були довготривалі стосунки. Так як в іншому разі можуть швидко з’являтися проблеми з виробництвом та збутом виготовленої продукції, а також існує загроза втрати роками набутого іміджу компанії і прихильність постійних партнерів та клієнтів.

Саме тому ми заключили договори з такими компаніями: Carlsberg Group, САН ІнБев Україна, ТОВ Рома, ПП «Торговий Дім Поляков», компанія Литинскій м’ясокомбінат, ООО, Cofee Torg,

 

ü Посередники. Це ті фірми, організації або окремі фізичні особи (підприємці), котрі допомагають виробникам у реалізації їх товарів на відповідних ринках. Так як плідна співпраця із посередниками може допомогти підприємству завоювати міцні ринкові позиції, ефективно працювати і розвиватись, а невдалий вибір посередників, які лише “накручують” ціну на товар, а не дбають про його ефективний збут, може довести фірму до банкрутства, то ми вирішили долучити Рекламну компанію HoReCa для просування нашої продукції на ринок. з.

ü Споживачі.Товаровиробники мусять ретельно і постійно вивчати своїх клієнтів (споживачів продукції, послуг) для того, щоб відстежувати кон’юнктуру ринку та оперативно реагувати на її зміни. Провівши спостереження, можна зробити висновок, що нашими споживачами будуть: середньостатистичний мешканець Києва, а також студенти. Приблизна вікова група 18-40 років.

ü Конкуренти. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб’єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. На ринку Києва не має аналогічних закладів, є подібні бари, паби, але вже з іншими особливостями.

 

ü Значний безпосередній вплив на діяльність підприємств мають так звані “контактні аудиторії”, до яких належать:

  • державні органи управління, що чинять дії регулюючого характеру і впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції. Сюди відносяться державні законодавчі органи, різні державні установи представницької і виконавчої влади, які наглядають за дотриманням законів і видають необхідні власні нормативні акти, місцеві адміністративні органи, а також профспілкові та інші громадські організації і об’єднання громадян;
  • засоби масової інформації (ЗМІ). Вони можуть розміщувати статті-замовлення щодо тих чи інших аспектів діяльності організації чи її представника. Це можуть бути як “імідж-інформації”, так і інформації – “кілери”; Тож потрібно проводити різного роду акції, щоб про нас писала преса. Якщо про нас будуть писати газети, то будуть відвідувачі. Також потрібно давати реклами в газети, спеціалізовані журнали, мати свій сайт.
  • місцеве населення, яке може відчувати на собі негативний вплив підприємства (шум, забруднення довкілля тощо), а тому перешкоджати його діяльності, а може і підтримувати – у випадку, коли підприємство створює нові робочі місця, справно сплачує податки, бере участь у доброчинних заходах.

Серед найбільш вагомих факторів прямої дії особливе місце належить законам України про підприємство, підприємництво, власність, охорону праці, захист прав споживачів, про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції, урядові декрети і постанови, нормативні документи галузевих і територіальних органів управління, що спрямовані на правове та організаційне регулювання відносин між державними владними структурами і господарюючими суб’єктами, регламентацію норм і правил їхньої поведінки (правил гри) в економічному просторі.

Чинне законодавство в країні може сприяти загальному економічному розвиткові, а може його гальмувати, може позитивно впливати на діяльність одних підприємств і чинити перешкоди їхнім конкурентам. Стан законодавства характеризується не лише складністю, але і мінливістю, а інколи навіть і невизначеністю, що особливо характерно для перехідного періоду.

Чим вища міра втручання держави в економічні процеси, тим вужчим стає «коридор» підприємницької свободи, і, навпаки, при встановленні ринкової моделі господарювання включаються механізми розвитку і саморегуляції економічних відносин, зводячи роль держави до виконання функцій арбітра при загострюванні взаємовідносин між підприємствами.

Також менеджерам необхідно уважно стежити за макрофакторами зовнішнього та правильно оцінювати пов’язані з ними загрози чи зиски при розробці підприємницької стратегії до яких відносяться: економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні та інші.

ü Економічні фактори. Загальний стан економіки, тенденції її розвитку раз у раз змінюють економічне середовище господарювання. Для забезпечення сприятливих умов своєї діяльності ми повинні здійснювати постійний моніторинг економічної ситуації і оцінювати її зміни з точки зору вірогідних для себе наслідків. Потрібно бути дуже обережними при вкладанні договорів та оформленні замовлень.

ü Політичні фактори. Ця група факторів мусить постійно знаходитись у полі зору керівників підприємств перш за все у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі, яке має місце у період трансформації економічних відносин. Нестабільна політична ситуація спричиняє відтік капіталу від галузей, що потребують значних довгострокових інвестицій, і водночас спрямовує підприємницьку діяльність у бік короткого обігового циклу, який властивий торговельному бізнесу.

ü Соціокультурні фактори. Ці фактори формуються у рамках конкретного суспільства і відображають особливості основних поглядів, цінностей та норм поведінки людей, що впливають на прийняття ними управлінських рішень. До них відносять: ставлення людей до самих себе і до інших, ставлення до суспільних інститутів, природи, основних культурних цінностей тощо.

ü Демографічні фактори. Ці фактори характеризують зміну структури населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо. Цей фактор впливає на працівників підприємства. Таким чином завдяки нашому місцезнаходженню у нас є можливість долучити до роботи висококваліфікованих працівників в даній сфері.

ü Науково-технічні фактори. Для того щоб бути в попиті(мати відвідувачів) потрібно йти «в ногу» з науково-технічним прогресом.

ü Екологічні фактори. Наше виробництво не містить ніяких небезпечних чи забруднюючих навколишнє середовище речовин. Тож наш заклад є, безперечно, екологічно безпечним для світу.

ü Економічне середовище– це сукупність економічних умов у країні, в якій організація здійснює свої операції. Воно включає в себе такі фактори, як загальний рівень економічного розвитку, рівень заробітної плати і доходів населення, транспортне сполучення, курси валют, рівень інфляції і ставки банківського проценту, ставки оподаткування, особливості конкурентної боротьби, кількість і якість природних ресурсів .

 

Маркетинговий план

 

3.1 Стратегія розвитку

 

Для закладу «Антистрес» ми обрали мету швидкого росту яка є дуже привабливою, проте, і дуже складною для досягнення. Нашому закладу, у разі, якщо для досягнення цієї мети у нас є усі необхідні передумови, слід віддавати перевагу саме цій цілі росту. Щоб впоратися зі швидким ростом, нам необхідно буде мати такі якості, як глибоке розуміння ринку, уміння вибрати найбільш відповідну частину ринку і сконцентрувати свої зусилля на ній, уміння добре використовувати наявні у підприємства ресурси, уміння відчувати хід часу і контролювати в часі процеси, що протікають у нашому закладі. У разі швидкого росту підприємству нам необхідно буде мати досвідчених менеджерів, які уміють ризикувати.

Сильні сторони (Strengths)-основною перевагою нашого закладу буде те, що аналогів нашому закладу в Києві не має, також головною фішкою нашого закладу є саме кабінки для зняття стресу і плюс повноцінний бар в одному флаконі.

Слабкі сторони(Weaknesses)- недоліком є те ,що це зовсім не освоєна в Україні ніща вцілому і буде на перших етапах важко буде здобути своїх майбутніх споживачів.

Можливості (Opportunities)- є велика можливість завоювати цей ринок ,якому аналогів в Києві і Україні не має ,що відкриває нам великі перспективи для розвитку бізнесу.

Загрози (Threats)-є те ,що це новий сегмент ринку і є ризик понести втрати.

 

Головними цілями нашого підприємства буде:

- зниження витрат виробництва та збуту;

-підвищення прибутковості

- активізацію рекламної діяльності;

- переконування споживачів збільшити обсяг споживання товару;

- переконування споживачів частіше використовувати товар;

- залучення до споживання товару нових споживачів;

- визначення нових можливостей використання товару;

- підвищення рівня сервісного обслуговування;

- застосування засобів стимулювання збуту;

- розвиток збутової мережі;

- створення спільного підприємства;

- вихід із неприбуткових сегментів;

- створення професійних об'єднань (для збирання інформації про ринок);

 

Після стратегії швидкого росту ми будемо вводити стратегію посилення позиції на ринку при якій підприємство робить все, щоб з даним продуктом на даному ринку завоювати кращі позиції. Цей тип стратегії вимагає для реалізації великих маркетингових зусиль ,але потім призведе до більшої популярності наших послуг і товарів «Антистресу».

Третьою альтернативою стратегії інтенсивного розвитку є стратегія розвитку товару, спрямована на вдосконалення або розробку нових товарів для наявного кола споживачів і передбачає:

- підвищення якості товару;

- розробку нових моделей товару;

- розробку нових товарів;

- розширення асортименту.

 

2. Канали збуту

 

Канал збуту - це шлях, по якому товари рухаються від виробників до споживачів.

У нашому закладі буде прямий канал збуту : виробник - споживач.

Канал нашого закладу на таких принципах:

• потрібно безпосередній контакт між покупцем і продавцям

• всі споживачі розташовані на невеликій території,

• кількість споживачів невелика(60 чол.)

 

Споживач приходить в наш заклад і ми надаємо конкретно йому послуги харчування, обслуговування, організації дозвілля.

Ми самі виробляємо продукцію і тут же реалізуємо її в нашому залі, не використовуючи посередників.

Функції каналу збуту

• дослідна - збір інформації, необхідної для здійснення успішної реалізації продукту, насамперед, про споживача;

• стимулююча - створення та поширення відомостей про товар, які активізують покупки;

• контактна - налагодження та підтримування зв'язків з реальними і потенційними покупцями;

• переговорна - проведення переговорів між виробниками і продавцями за погодження цін та інших умов продажу;

• організаційна - організація руху товару, тобто транспортування, складування і зберігання продуктів;

• фінансова - пошук і використання коштів для покриття витрат по функціонуванню каналу;

• ризикова - прийняття відповідальності за функціонування каналу.

 

2. Передбачувані обсяги продажу продуктів підприємства

Прогноз тенденцій по наступним категоріям:

-окремі групи споживачів

Контингент споживачів віком від 18 до 40 років найчастіше будуть відвідувати наш заклад.

-окремі товарні групи

Найбільший попит матимуть алкогольні напої, пиво, коктейлі, закуски, та звичайно напої. Споживачі, які прийшли зняти стрес у кабінки зможуть заходити тільки по одному.

-сезонні та часові коливання

Час пік в нашому закладі буде 3 19.00 до 00.00, так як люди приходять в більшості випадків з роботи, або після навчання . Залежність від ціни

В день відкриття нашого закладу ,щоб привабити більше споживачів, ми зробимо різноманітні акції на всі товари і послуги. При чому за декілька тижнів почнеться рекламна кампанія на радіо та будемо роздавати листівки з рекламою нашого закладу.

Кожного тижня якісь певні напої з меню будуть зі знижкою. Регулярно будуть вводитися нові акційні напої, які будуть в продажу тільки певний період часу – місяць , сезонні меню.

Виявлення приорітету споживачів (анкетування)

Щоб знати думку споживачів та об’єктивно оцінювати рівень закладу, його послуги, якість та рівень, ми будемо роздавати анкети разом з рахунком і гість за бажанням буде заповнювати її.

В наявності буде «Скринька зауважень та пропозицій», щоб кожен хто мав бажання писав та кидав туди свій відгук анонімно.

На сайті нашого закладу буде розміщуватися електронна анкета, яку можна буде заповнювати. Так ми будемо знати більше про думку споживачів. Сторінки Вконтакті та Фейсбук будуть вільні та доступні кожному, кожен зможе залишити свій коментар.

 

3. Стратегія збуту

Головне завдання системи збуту — забезпечити наявність товару в належному місці та у зручний для споживача час.

Розробка стратегії збуту та реалізації продукту фірми передбачає:

-вибір типу каналу товаропросування;

- визначення чисельності персоналу та принципів побудови служби збуту (за географічною ознакою або за видами товарів);

- розробку системи добору, підготовки та стимулювання працівників служби збуту.

Вибір типу каналу збуту має принципове значення, оскільки кожне рішення в цій сфері багато в чому визначає параметри цінової та рекламної політики, політики підтримки продукції фірми. До того ж з усіх елементів стратегії маркетингу (за винятком вибору цільового ринку) найскладніше змінити саме систему збуту (її створення потребує багато часу і вона охоплює складні взаємозв’язки з великою кількістю партнерів).

Товарорух

Безперебійне функціонування транспортного парку підприємства чи наймання транспорту по договорах для доставки продукції служби збуту. Оформлення транспортних документів. Збереження на проміжних складах. Зберігання продукції.

Реклама і стимулювання

Формування попиту споживачів. Заходи щодо стимулювання торгових працівників і споживачів. Рекламні матеріали і демонстраційне устаткування. Стимулювання пробних продажів.

Сервіс

Консультації для торгових агентів про продукцію, надання послуг по демонстрації чи поясненню пристроїв (виробів): рекомендації продавцям про найбільш ефективні прийоми збуту з пропозицією сервісних послуг. Навчання торгового персоналу прийомам передпродажного сервісу.

Дослідження маркетингу

Інформація про ринки, конкурентів. Пропозиції по групах товарів для спільного продажу; аналіз ефективності збуту; інструкції для складання програми маркетингу в області збуту. Інформація про можливості і ризик у збуті, пов'язаних зі зміною зовнішніх умов; про існуючі канали розподілу аналогічної продукції.

Планування асортименту

Рекомендації про терміни виходу продукції на ринок, розмірах нових партій товару. Прогноз збуту по номенклатурі, обсягам і термінам продажів. Рекомендації з цінової політики і прогноз витрат на збут.

Існуючі канали збуту передбачають три основних методи збуту:

• прямий - виробник безпосередньо продає товар споживачу,

• непрямий - збут, організований через незалежних посередників,

• комбінований - збут здійснюється через організацію з загальним капіталом фірми-виробника і незалежної фірми.

 

Реклама

-реклама в метро

-Радіо

-В журналах

-В газетах

-Банери

-Флаєра.

Односторонній кольоровий друк:

70гр/м2(щільна журнальна мелований папір)

Ціна 1000 шт. - 176 грн.

(Розмір : 15Х10)

Фотографічна якість відтиску!

Мелований глянцевий папір. Фінляндія.

Якість – Premium.

Вконтакті, Facebook,Instagram,Ukr.net,Twitter.

Сторінка в цій соціальній мережі дуже важлива, адже майже всі тут зареєстровані, в порівнянні з Фейсбуком. Регулярно будуть додаватися фото, новини, акції,знижки а також головна афіша закладу.

Офіційний сайт

Його розробить спеціаліст в цій галузі. Це буде безкоштовно , так як він буде працювати в закладі та займатися маркетингом.

 

4 Виробничий план

4.1 Основні виробничі операції

Операційна діяльність - це діяльність, яка здійснюється в рамках операційної системи з метою створення будь-якої корисності шляхом перетворення входів (ресурсів усіх видів) у виходи (готові продукти та послуги).

Одним із найбільш простих, але ефективних видів фінансового аналізу, є операційний аналіз, що отримав назву CVP (cost-volum-profit, витрати – об'єм – прибуток).

Метоюаналізу операційної діяльності є відстеження залежності фінансових результатів бізнесу від витрат і об'ємів реалізації продукції.

Основною задачеюаналізу CVP є одержання відповідей на важливі питання, що виникають у підприємців на всіх етапах грошового обігу

1. Початковий прибуток дорівнює 100 000 грн. (500 000 – 360 000 – 4 0000).

2. Змінні витрати на запланований об'єм продукції зростуть на 10%, тобто будуть рівні 39 6000 грн. (36 0000 х 1,1).

3. Новий прибуток: 55 0000 – 39 6000 – 4 0000 = 11 4000 грн.

Метод операційного важеля:

Сила впливу операційного важеля: (50 0000 – 36 0000 / 10 0000) = 1,4. Це означає, що 10% росту виторгу повинні принести приріст прибутку на 14% (10 х 1,4), тобто 10 0000 х 0,14=1 4000 грн.

На основі розрахунку витрат часу на виготовлення виробів визначена потрібна така кількість основних робітників

 

Посада Чисельність Оклад,грн.
Бар-манеджер
Бармен
Бухгалтер
Повар
Прибиральниця
Посудомийник
  Разом

 

Річний фонд оплати праці––7550*12=720000грн.

Нарахування на заробітну плату 36,5% від фонду оплати праці.

90 600*36,5%=262800грн.

В перспективі, з ростом виробництва і розширенням ринків збуту продукції, планується фах маркетолога. На початкових стадіях виробництва функцію маркетолога виконує директор.

Система оплати праці прогресивно-преміальна в залежності від кінцевих результатів роботи.

Окрім виробничих ресурсів для функціонування фірма потребує і фінансові ресурси. Для функціонування проекту не вистачає 350 000 гривень. Цю суму планується одержати як банківський кредит під заставу власного майна і 15% річних. Схема розподілення кредитних коштів проста і диктується потребами запуску виробництва.

Для одержання банківського кредиту є необхідність складання офіційного договору, де вказуються всі умови фінансування, перелік майна під заставу, терміни кредитування і повернення інвестицій.

Повернення кредиту і відсотків за нього планується поступово, помісячно, на протязі 60місяців, з початком виплати через три місяці після його одержання.

Кредитні кошти і витрати на них гасяться за рахунок власних коштів, які залишаються у підприємства після розрахунків з державними органами.

Для реалізації проекту необхідна кредитна сума 450 000грн. з бажаною ставкою 15% річних, під заставу майна, а також власні кошти необхідно використати гранично економно:

· на річну орендну плату за приміщення - 180 000 грн;

· на придбання основних фондів -200000грн;

· на придбання матеріалів - 218 452,8 грн;

· на оплату праці-720000грн;

· на енерговитрати на технологічні цілі-24 000 грн;

· на презентацію-5000 грн;

· на щомісячну рекламу –5000 грн;

· податки та відрахування в позабюджетні фонди- 33 069грн;

· інші витрати-21 000 грн;

· витрати на страхування виробничого приміщення і обладнання-10 000грн.

 

На підставі усього вищесказаного можна зробити висновок, що впровадження бюджетування дозволить підприємству заощадити фінансові ресурси, скоротити невиробничі витрати, досягти гнучкості в управлінні й контролі за собівартістю продукції.

 

Устаткування

Для ефективного та безперервного виготовлення страв та напівфабрикатів необхідне устаткування на всіх ділянках кожного з цехів, ці данні зведені до одної таблиці, що наведена нижче

N п/п Устаткування: тип, вид, найменування Показник потужності, продуктивності Градація за місткістю зали, місць
24 - 49 50 - 80
Теплове (електричне або газове) серії M600 - M700
1.1 Плити конфоркові (поверхня різна) м2 площа для смаження 0,36 0,36
Роздавальне і барне
2.1 Печі мікрохвильові (НВЧ) л
2.2 Тостер шт.
2.4 Каво(чає)варка блок
2.5 Кавомолки (млинки кавові) шт.
2.6 Соковижималки шт.
2.7 Блендери•• шт.
2.9 Міксери шт.
2.10 Льодогенератори кг/добу
2.11 Вітрини (прилавки) охолоджувальні довжина, м 1,5
2.12 Охолоджувачі напоїв та соків л
2.13 Ларі морозильні л
2.14 Спеціалізоване охолоджувальне устаткування шт.
2.15 Ваги настільні електронні 0,2 - 2 кг шт.
Холодильне (технологічне)    
3.1 Камери середньотемпературні м2
3.2 Шафи холодильні середньотемпературні л
3.3 Шафи низькотемпературні л
Механічне    
4.1 Машини універсальні кухонні та спеціалізовані (приводи) компл. -
4.2 Машини нарізки гастрономії (слайсери) шт.
4.3 Машини збивальні (міксери планетарні) л
4.4 Спеціалізоване механічне компл.
Мийне    
5.1 Спеціалізовані посудомийні машини шт./год.
5.2 Універсальні посудомийні машини шт./год.
5.3 Ванни мийні шт.
5.4 Столи з мийними ванними шт.
5.5 Утилізатори харчових відходів кг/год.
Ваговимірювальне (технологічне)    
6.1 Ваги товарні кг

 

Виробничі приміщення.

Для організації якісного обслуговування, створення зручностей відвідувачам і нормальних умов праці обслуговуючо-го персоналу важливе значення має правильне плануванняторгових приміщень барів — торговельного залу, вестибюлюз гардеробом, туалетних кімнат та умивальників для відвіду-вачів, приміщення для миття столового посуду.

Площа торговельного залу і виробничих приміщень пови-нна відповідати типовим нормам, установленим для підпри-ємств громадського харчування.

Норма площі торговельного залу — 1,4 м2 на одне посадо-чне місце, в барах з танцювальним майданчиком — від 1,7 до1,8 м2 (0,2—0,4 м2 для танцювального майданчи-ка).Торговельний зал бару може бути різної форми, з достат-нім освітленням, сучасними зручними меблями, якіналаштовують на відпочинок: напівм'якими та м'якими на-півкріслами.

невисокими (до 65 см.) круглими чи квадратними (65x65см) столами. Верх столу покривають декоративним пласти-ком, лакованим деревом чи склом. Зазвичай скатертинамистоли не покривають, за виключенням барів, де подають хо-лодні або гарячі кулінарні вироби — на час прийому їжі від-відувачем стіл накривають скатертиною чи серветкою, потімпосуд прибирають, скатертину знімають.

Основним елементом обладнання бару є барна стійка. Їїрозташування в торговельному залі обумовлене багатьма фа-кторами: безпосередньою близькістю до підсобних примі-щень (комор для продуктів та інвентарю, приміщення длямиття столового посуду, складування тари тощо), зручністюпостачання продуктами та вивезенням тари; розташуваннямхолодильного обладнання, зручністю обслуговування відві-дувачів.

Якщо в барі немає гардеробу, в залі встановлюють вішал-ки для одягу відвідувачів (у верхньому одязі в барі знаходи-тися недоречно).

У сучасних барах велике значення надаються оформленнюторгової зали: її інтер'єру, дизайну (рис. 5), підбору освітлен-ня, меблів, встановленню перегородок.

Приміщення для миття столового посуду повинно приєд-нуватись безпосередньо до торговельного залу. Миття посудуорганізовують двома потоками. З одного боку приміщенняприймають брудний посуд, розбирають його, очищують відзалишків їжі, миють у двох ваннах і полощуть гарячою водоюв третій. На протилежному боці вимитий посуд сортують,просушують, витирають, встановлюють у шафи для чистогопосуду і передають на видачу. Місця прийому використаногоі видавання чистого посуду завжди повинні бути ізольованіодне від іншого.

Скляний посуд не рекомендують мити разом із фаянсовимта металевим, щоб запобігти биттю. Скляний посуд миють вокремій двогніздовій ванні.

У кінці робочого дня харчові відходи видаляють із примі-щення, а чистий посуд прибирають у шафи.

Приміщення для миття регулярно провітрюють і постійновентилюють.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.