Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Особливості обліку товарів та торговельної націнки та транспортно-занотівельних витрат.


Облік товарно-матеріальних цінностей, що надійшли
на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку № 28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.
Рахунок № 28 "Товари" на промислових та інших виробничих підприємствах застосовується для будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. На рахунку № 28 "Товари" постачальницькі, збутові, торгові підприємства ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потребі і облік якої ведеться на рахунку № 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи № 20 "Виробничі запаси".
Рахунок № 28 "Товари" має такі субрахунки:
№ 281 "Товари на складі"
№ 282 "Товари в торгівлі"
№ 283 "Товари на комісії""
№ 284 "Тара під товарами"
№ 285 "Торгова націнка".
Торговельні підприємства облік тари можуть вести за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами на придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок Яа 285 "Торгова націнка".
Торгова націнка - це різниця між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. Використовують субрахунок № 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства. Збільшення суми торгових націнок: Дебет рахунка № 282 "Товари в торгівлі" Кредит субрахунка № 285 "Торгова націнка" Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари:
Дебет субрахунка № 285 "Товарна націнка" Кредит субрахунка № 281 "Товари на складі" і Кредит субрахунка № 282 "Товари в торгівлі". Сальдо за всіма субрахунками рахунка № 28 "Товари" включається у звітність у згорнутому вигляді. Фінансові результати від реалізації товарів одержуємо на рахунку № 79 "Фінансові результати", використовуючи субрахунок ,№ 702 '"Дохід від реалізації товарів" і субрахунок № 902 "Собівартість реалізованих товарів". На суму кредитового сальдо на субрахунку № 702 "Дохід від реалізації товарів":
Дебет субрахунка № 702 "Дохід від реалізації товарів" Кредит рахунка № 79 "Фінансові результати". На суму дебетового сальдо на субрахунку № 702 "Дохід від реалізації товарів":
Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит субрахунка № 702 "Дохід від реалізації товарів". Собівартість реалізованих товарів: Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит субрахунка № 902 "Собівартість реалізованих товарів".
Торгова діяльність здійснюється у сфері оптової, роздрібної торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадського харчування) сфері.
Оптова торгівля передбачає діяльність, пов'язану з придбанням та відповідною підготовкою товарів для наступної їх реалізації підприємством роздрібної торгівлі або іншим суб'єктом підприємницької діяльності.
Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого, некомерційного використання. Роздрібний продаж товарів здійснюється в основному за готівкові розрахунки населенню з використанням електронних касових апаратів та товарно-касових книг.
Синтетичний облік надходження і наявності товарів
підприємства оптової торгівлі можуть вести як за купівельними, так і за продажними цінами на дебеті рахунка № 28 "Товари", а списування (продаж) - на кредиті цього рахунка.
В оптовій торгівлі (обминаючи бази і склади оптового підприємства) можлива реалізація товарів транзитом за участю оптового підприємства у розрахунках за товари як з постачальниками, так і з покупцями.
Облік з транзитною реалізацією товарів аналогічний обліку реалізації товарів зі складів лише з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображається одночасно, обминаючи рахунок № 28 "Товари".
Такий вид реалізації значно прискорює їх рух до споживачів і сприяє зменшенню витрат обігу оптових баз і складів, пов'язаних з вивантаженням, складуванням, зберіганням товарів тощо.
Підставою для відображення одержаних товарів у Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) є податкова накладна, оформлена відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.97 р.
Витрати, пов'язані з організацією торгової діяльності підприємства, з придбанням, доставкою, зберіганням товарів та їх продажем, називаються витратами обігу, для обліку яких використовувався за Планом рахунків, що діяв до 2000 р. синтетичний рахунок № 44 "Витрати обігу", за новим Планом рахунків: № 92 "Адміністративні витрати", № 93 "Витрати на збут", № 94 "Інші операційні витрати", які наприкінці місяця списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати". На дебеті цих рахунків відображається сума всіх здійснених або нарахованих витрат поточного місяця, а на кредиті — списання цих витрат.
Для аналітичного обліку витрат обігу складається спеціальна Відомість, у якій для кожної статті передбачена окрема графа. Відкривається Відомість щомісяця або на рік.
Особливістю обліку витрат обігу є те, що на рахунках № 92, 93, 94 відображаються тільки ті витрати, які відносяться до звітного місяця незалежно від їх оплати.
Витрати, які відображаються на дебеті рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів" (витрати на передплату преси, орендна плата, абонентська плата за телефон тощо), списуються щомісяця з кредиту цього рахунка в дебет рахунків № 91, 92, 93, 94.
На дебеті рахунків № 92, 93, 94 протягом місяця накопичуються витрати, як ті, що відносяться до реалізованих
товарів, так і інші операційні витрати: витрати на дослідження і розробки; собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні борги; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; нестачі і втрати від псування цінностей; визначені пені, штрафи, неустойки; інші витрати операційної діяльності.
До витрат, що підлягають розподілу, відносяться:
1) витрати на перевезення;
2) витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів;
3) проценти за кредит.
У податковому обліку сума будь-яких витрат, здійснених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням торгової діяльності, включаються до складу валових витрат повністю.
Бухгалтерський облік у торгівлі будується таким чином, щоб дані синтетичного й аналітичного обліків могли бути широко використані як для оперативного обліку, так і для статистичної звітності. Основою для побудови обліку є первинна документація, для одержання товарів -Товарно-транспортна накладна, Рахунок-фактура (на підставі договорів з покупцями). Вантажну квитанцію виписують на прийняття товару залізницею або водним транспортом. При здачі товару на склад виписують Накладну. Для оприбуткування товарів від постачальників (місцевих, іногородніх) основним документом є Рахунок-фактура.
Дані всіх прибуткових й витратних документів в міру 'їх надходження записуються матеріально відповідальними особами до товарних звітів. Мета - шляхом групування первинних документів і записів їх в одному зведеному документі наглядно відобразити рух товарів у кожної* матеріально відповідальної особи за визначений проміжок часу і визначити залишок товарів на визначену дату:
1) залишок на початок дня по кожному виду товарів;
2) у прибутковій частині звіту записується окремо кожний прибутковий документ і визначається загальний підсумок прибутку;
3) у витратній частині товарного звіту записується щоденний продаж за готівку і відраховується загальний підсумок витрат, а потім відраховується сальдо. За умови виявлення нестач складається акт, на підставі якого банк приймає відмову від акцепту рахунка.
На складах ведеться аналітичний облік товарів матеріально відповідальними особами на картках складського обліку або за допомогою електронно-обчислювальних машин.
У постачальницько-збутовій сфері, на оптових складах товари в обліку відображаються або за роздрібними цінами
або за купівельною вартістю, а різниця між купівельною та роздрібною вартістю обліковується окремо.
На підприємствах громадського харчування і роздрібної торгівлі товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами.
Облік товарів за цінами продажу означає, що постачальникові оплачуються товари за цінами їх подальшої реалізації за мінусом торгової націнки. Торгові націнки (знижки) обліковувалися на рахунку № 42 "Торгова націнка" за Планом рахунків, що діяв до 2000 р., за новим Планом рахунків - на субрахунку № 285 "Торгова націнка".
На підприємствах громадського харчування на субрахунку № 285 "Торгова націнка" враховуються суми торгових знижок та націнок на продукти харчування і товари, що знаходяться в коморах, буфетах, на кухні, а також суми націнок, які додаються в установленому розмірі до вартості кухонної та буфетної продукції за продажними цінами.
Реалізація товарів у роздрібних підприємствах здійснюється за готівку. Розмір реалізації визначається сумою виручки, тобто сумою готівки, що надійшла до каси.
Виручка від реалізації щоденно здається торговельними підприємствами до банку. Таким чином через роздрібний товарообіг грошові кошти, що перебувають в обігу, повертаються до каси банку.
За Планом рахунків, що діяв до 2000 р., рахунок № 42 "Торгова націнка' кредитувався при оприбуткуванні товарів на суми торгових та додаткових націнок, а дебетувався - на суми торгових та додаткових знижок по товарах реалізованих, відпущених або списаних внаслідок природного убутку, браку, псування, нестачі та ін.
Діючий субрахунок № 285 "Торгова націнка" згідно з новим Планом рахунків став регулюючим субрахунком до рахунка № 28 "Товари". В результаті реалізовані товари списуються з кредиту рахунка № 28 "Товари" в дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації" за собівартістю їх реалізації.
Податок на додану вартість включається до ціни товару.
Бухгалтерія паралельно із складським обліком товарів за назвою, сортом, кількістю та ціною веде облік за трьома показниками - кількістю, ціною та загальною сумою.
1. Надходження товарів на склади підприємства: Дебет рахунка № 28 "Товари"
Дебет субрахунка № 644 "Податковий кредит" на суму ПДВ Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"
2. Висунута претензія постачальникам: Дебет рахунка № 374 "Розрахунки за претензіями"
Кредит рахунка № 28 "Товари".
3. Надходження товарів за висунуті претензії:
Дебет рахунка № 28 'Товари"
Кредит рахунка № 374 "Розрахунки за претензіями"
Оплата товарів, що надійшли на склади підприємства (за продажними цінами):
Дебет рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"
Кредит рахунка № 311 "Поточні рахунки в національній залюті"
Кредит рахунка № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".
При обліку товарів за цінами реалізації (продажними) запис на величину торгової націнки за Планом, що ціяв до 2000 р/.
Дебет рахунка № 41 "Товари"
Кредит рахунка № 42 "Торгова націнка".
За новим Планом (різниця між продажною і первісною вартістю товару з урахуванням витрат на придбання):
Дебет субрахунка № 282 "Товари в торгівлі"
Кредит субрахункаГ № 285 "Торгова націнка"
Транспортні та інші витрати, пов'язані з придбанням та реалізацією товарів:
Дебет рахунків № 92 "Адміністративні витрати", № 93 "Витрати на збут", •№ 94 "Інші операційні витрати"
Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"
Кредит рахунка № 372 "Розрахунки з підзвітними особами" та ін.

Є щонайменше три групи пов’язаних з придбанням запасів витрат, статус яких щодо відношення до ТЗВ до кінця не зрозумілий, через що є непевність при відображенні їх у бухгалтерському обліку. А проблема полягає у тому, відносити відповідні витрати до складу ТЗВ (тобто включати до собівартості запасів) чи до складу витрат поточного періоду.

Зазначеними проблемними витратами є витрати на:

1) проведення вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних власними силами підприємства;

2) транспортування запасів до місця їх використання власним транспортом підприємства;

3) утримання служби постачання підприємства.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-08

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.