Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Яка технологічна роль лущення зерна під час виробництва крупи?


+ видалення квіткових, плодових і насіннєвих оболонок;

видалення смітної домішки;

видалення металомагнітних домішок;

видалення зародків.

96. Операція, що не відноситься до фінішної обробки ядра під час отримання крупи:

плющення;

полірування;

+ лущення;

шліфування.

97. Культура, зерно якої характеризується найвищим показником плівчастості:

пшениця;

рис;

жито;

+ овес.

 

98 Асортимент круп, що виробляють із зерна ячменю:

+ перлова п’ятиномерна, ячмінна триномерна;

Полтавська;

Артек, ячмінна триномерна;

Геркулес.

 

99. Асортимент круп, що виробляють із зерна пшениці:

+ Артек, Полтавська;

Полтавська, толокно;

Продільна;

Продільна, Полтавська.

 

100. Асортимент круп, що виробляють із зерна вівса:

вівсяні пластівці Геркулес, пелюсткові пластівці, Полтавська;

вівсяна плющена, Артек;

+ вівсяна недроблена, вівсяна плющена, вівсяні пластівці Геркулес, пелюсткові пластівці, толокно;

ядрицю, толокно, Артек.

 

101. Під час виробництва пшеничної крупи здійснюють водно-термічну обробку (ВТО) зерна способами:

гарячим;

змішаним;

+холодним;

теплим.

 

102. Водно-теплова обробка проса призводить до:

поліпшення відділення квіткових оболонок від ядра;

поліпшення товарного вигляду пшона;

+нерівномірної зміни кольору ядра і збільшення міцності зіпсованих зерен;

поліпшення біологічних властивостей.

 

103. Водно-теплова обробка насіння гороху включає:

зволоження, сушіння й охолодження;

+зволоження, пропарювання та охолодження;

пропарювання, сушіння й охолодження;

зволожування та відволожування.

 

104. Отримане з вівса борошно називають:

пенсак;

+ толокно;

крупка;

мучка.

 

105. За крупністю крупу «Полтавську» поділять на:

№1, №2, №3;

+ №1, №2, №3, №4;

№1, №2;

номери не виділяють.

 

106. До особливостей вівсяних продуктів відносять:

низьку калорійність, високий вміст вітамінів;

+ високу калорійність, високий вміст вітамінів та дієтичні властивості;

низьку калорійність, низький вміст вітамінів та дієтичні властивості;

низьку біологічну цінність.

 

107. Для виробництва перлової крупи використовують зернокультури:

пшениці;

проса;

+ячміню;

тритикале.

 

108. Піддають поліруванню під час виробництва круп вид зерна:

просо та гречку;

+рис та горох;

рис та просо;

пшеницю та овес.

 

109. Для очищення зерна від грубих домішок використовують обладнання:

сепаратор;

+скальператор;

розсійники;

вальцьодековий верстат.

 

110. Метод гідротермічної обробки зерна гороху, який призводить до кращого відділення оболонок:

+пропарювання;

зволожування;

зволожування та пропарювання;

зволоження та відволожування.

 

111. До органолептичних показників якості круп відносять:

+колір, смак, запах;

вологість, кислотність, засміченість;

розварюваність, кислотність;

кислотність, вологість.

 

112. Властивості, до яких відносять розварюваність круп:

фізико-хімічні;

+кулінарні;

органолептичні;

біологічні.

 

113. Консистенція зерна, яка найбільш несприятлива під час виробництва круп:

склоподібне;

+борошниста;

частково склоподібне;

склоподібне та частково склоподібне.

 

114. Міцне з’єднання квіткової плівки з ядром, що глибоко заходить у борозенку характерне для зерна:

пшениці;

вівса;

+ячменю;

Проса.

 

115. До необлущених зерен у пенсаку відносять:

+зерна, що повністю зберегли квіткову плівку;

зерно без плодової оболонки;

зерно частково покрите оболонкою;

не облущене зерно.

116. Вид зерна, який має високий вміст жиру:

пшениця;

+просо;

ячмінь;

жито.

117. Відволожування зерна пшениці під час виробництва пшеничної крупи здійснюють з температурою води:

60…65 °С;

+30…35 °С;

50…60 °С;

85…95 °С.

 

118. Показники кислотності, вологості, засміченості під час визначення якості круп відносять до:

+до фізико-хімічних;

біологічних;

органолептичних;

кулінарних.

 

119. Для сепарування вівсяної крупи під час виробництва пелюсткових пластівців застосовують:

аспіратор;

+падді-машину;

крупосортувальник;

оббивну машину.

 

120. Зернові відходи з вмістом зерна від 30 до 50% включно відносять до відходів:

+І категорії;

ІІ категорії;

ІІІ категорії;

ІV категорії.

121. Тріщинуватість – це особливість зерна:

проса;

+рису;

пшениці;

жита.

 

122. Частина зернівки, у якій знаходиться велика кількість крохмалю:

+ендосперм;

алейроновий шар;

зародок;

оболонка.

 

123. Частина зернівки, у який знаходиться велика кількість жиру:

ендосперм;

алейроновий шар;

+зародок;

оболонка.

 

124. Формування кукурудзяних пластівців здійснюють за допомогою:

+екструдера;

м’ясорубки;

кутера;

падді-машини.

 

125. Частина зернівки, у якій знаходиться найбідьша кількість вітамінів, мікро- та мікроелементів:

ендосперм;

+алейроновий шар;

зародок;

чубок.

 

126. Одержання круп’яних продуктів швидкого приготування здійснюється за допомогою:

+мікронізації;

сепарації;

гомогенізації;

нормалізації.

 

127. Видалення зародка, оболонок та майже цілком алейронового шару під час виробництва круп відносять до процесу:

гомогенізації;

сепарації;

+полірування та шліфування;

екструдуванню.

 

128. Методом титрування визначають у крупах:

вологість;

смак;

+кислотність;

показник доброякісності ядра.

 

129. Суперконцентрати виробляють на базі:

зернових кормів;

шротів;

+кормових дріжджів;

силосу.

 

130. Фураж – це:

+ рослинний корм, призначений для годівлі тварин;

плоди рослин, що додають у тваринні корми;

насіння, що додають у корм;

проросле зерно.

 

131. Комбікорм – це:

відходи зернопереробної промисловості;

фуражне зерно;

+суміш зернової сировини та продуктів із високим вмістом білків, вітамінів та мікроелементів;

синтетичні добавки до тваринних кормів.

 

132. Премікси використовують для:

+підвищення поживної цінності комбікормів за рахунок збагачення їх біологічно–активними речовинам;

підвищення ефективності процесу виробництва комбікормів;

лікування сільськогосподарських тварин та птиці;

покращення змішування компонентів кормів.

 

133. Екструдування відбувається за:

+ високої температури і високого тиску;

інфрачервоного опромінювання і високої температури;

пропарювання та інфрачервоного опромінювання;

обробки парою з високим тиском.

 

134. Для збагачення білково-вітамінних добавок використовують:

наповнювачі;

комбікорми;

кормосуміші;

+премікси.

 

135. За одну кормову одиницю прийнято поживність:

1 кг пшениці;

1 кг кукурудзи;

+1 кг вівса;

1 кг жита.

 

139. Борошно, яке містить до 40% білка:

+соєве;

ячмінне;

житне;

вівсяне.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.