Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Департамент освіти і науки, молоді та спорту


Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Чернівецької обласної державної адміністрації

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи

 

«Cхвалено»

Вченою радою

Інституту післядипломної педагогічної

освіти Чернівецької області

від 19 червня 2008р.

протокол № 2

Директор ІППОЧО

_______ Г.І.Білянін

Програма соціально-психологічного тренінгу

„Самопізнання – шлях до успіху”,

Орієнтована на профілактику та корекцію проявів некерованої агресивності та насилля в шкільному середовищі

Укладачі:

методисти ЦППСР Чернівецької міської ради

Гончарова А.О., Тимофєєва О.О.

Чернівці, 2008

Пояснювальна записка

На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається збільшення кількості дітей, схильних до девіантної поведінки. Найчастіше причиною цьому є асоціальна поведінка батьків, несприятливий психологічний клімат в сім’ї, жорстоке поводження батьків з дітьми. Негативний або недостатній вплив батьків на дітей спричиняє виникнення проблем соціальної адаптації особливо в підлітковому віці: в учнів поступово знижується інтерес до навчання, до вироблення вмінь та навичок самовиховання, у них нагромаджується емоційне напруження, яке виливається в негативні поведінкові реакції. Перебуваючи в ситуації неуспіху, вони шукають можливості застосування своїх сил у будь-якій доступній формі, що може приводити до відхилень в особистісному розвитку. Емоційно-поведінкові й особистісні відхилення в дітей і підлітків, набуті в результаті деструктивного виховного впливу, утруднюють формування сприятливих взаємин і соціальної адаптації в цілому. Зокрема, соціальна дезадаптація поглиблює особистісні й поведінкові порушення. Вона сприяє формуванню стійких психопатичних станів, асоціальних форм поведінки, алкоголізації тощо.

У зв’язку з цим особливого значення набуває своєчасна і цілеспрямована профілактична робота. У профілактиці відхилень в особистісному розвитку дітей великого значення набуває формування позитивних міжособистісних стосунків із однолітками та дорослими. Такі стосунки мають будуватися на принципах взаємодопомоги, емоційної підтримки, співпраці.

Однією з актуальних проблем, які стоять перед сучасним українським суспільством, є попередження та подолання проявів насильства та відкритої агресії проти певних людей, яка може спричиняти насильницькі дії в шкільному середовищі.

Шкільне насилля – це вид насилля, за якого має місце примус, застосування насильницьких дій серед учнів або вчителями по відношенню до учнів. Найчастіше в учбових закладах зустрічається психологічне насилля, яке викликає у жертви емоційне напруження, принижує її і знижує її самооцінку. Жертвою може стати будь-яка дитина, але зазвичай це ті учні, які є слабшими або якось відрізняються від інших. Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:

o фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;

o особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;

o особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;

o страх перед школою;

o відсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти);

o хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення, дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.

o низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні.

Такі проблеми загострюються в підлітковому віці. Важливою особливістю підліткового віку є зміни у ставленні до навчання, зниження його значущості, зростання негативних переживань, пов’язаних зі школою. Для одних підлітків навчання залишається провідною діяльністю, а для інших роль навчання поступово знижується, воно перетворюється у формальне, навіть небажане заняття. Таке ставлення до навчання небезпечне тим, що сучасний підліток не завжди має умов для реалізації своїх можливостей, для самоствердження.

Учні, які відчувають труднощі в навчальній діяльності потерпають від подвійного насилля:

· у школі, коли їх змушують займатися тим, що їм не під силу;

· вдома, коли їх докоряють за погані оцінки і примушують готувати уроки.

Результати багатьох досліджень показують, що проблеми в навчанні спричиняють труднощі в міжособистісних взаєминах дітей зі своїми батьками (покарання за погану успішність), з педагогами і з однолітками. Тому свою енергію, фантазію і творчі здібності підліток спрямовує спочатку на різні витівки, а з часом – і на протиправні дії.

Будь-який вид насилля формує у дітей і підлітків такі особистісні й поведінкові особливості, які роблять „жертв” малопривабливими і навіть небезпечними для суспільства.

Довготривалі шкільні насміхання відбиваються на „Я-образі” дитини: знижуються її самооцінку, такий учень відчуває себе нікому не потрібним, „другосортним”, намагається уникати стосунків з іншими людьми. Часто буває і навпаки, – інші діти уникають дружити з жертвами насилля, оскільки бояться, що самі стануть об’єктами насилля, слідуючи логіці: „Який твій друг – такий і ти”. Як наслідок - формування дружніх відносин може стати проблемою для жертви, а неприйняття та нехтування в школі нерідко відбивається на інших сферах соціальних відносин. Така дитина і в подальшому може жити за „програмою невдахи”. Роль жертви є причиною низького статусу в групі, появою проблем у навчанні та поведінці. Вирішення своїх проблем діти-жертви насилля часто знаходять у кримінальному асоціальному середовищі, що нерідко поєднується з формуванням пристрасті до алкоголю та наркотиків.

Шкільне насилля належить до так званого інституціонального насилля і може мати вигляд фізичного, сексуального та психоемоційного насилля. Джерелами насилля в школі можуть виступати старші діти по відношенню до молодших, педагоги по відношенню до учнів. Природа насильницьких дій з боку дорослих і однолітків по відношенню до дитини залишається ще недостатньо вивченою. Однак, уже сьогодні можна стверджувати, що здійснення насильницьких дій дітьми по відношенню до інших дітей тісно пов’язане з їхнім власним психологічним неблагополуччям: як правило, в основі жорстокого поводження дітей та підлітків є власний травматичний досвід.

Чинником ризику стати жертвою насильства є шкільна тривожність, яка по суті, транслює незадоволеність потреб дитини у досягненнях у різних сферах шкільного життя (навчанні, ставленні вчителів, однокласників) і порушення в одній із найважливіших областей особистісного розвитку – в сфері самоусвідомлення і самооцінки дитини. Причиною тривожності можуть стати негативні переживання щодо стосунків дитини з дорослими та однолітками.

Робота психолога в навчальному закладі, орієнтована на корекцію проявів агресивності та насилля в шкільному середовищі, повинна бути спрямована на соціалізацією агресії (навчанню контролювати власні агресивні прояви або вираження їх у прийнятних формах) та оптимізацію стосунків в шкільному колективі.

Мета: пошук альтернативних (соціально прийнятних) способів задоволення особистих потреб та взаємодії з однолітками.

Завдання:

­ формування навичок ефективного спілкування;

­ формування позитивного ставлення до власного „Я”;

­ формування вміння усвідомлювати причини виникнення почуття образи та способи позбавлення від негативних переживань;

­ формування вміння конструктивно виражати злість, подолання агресивних проявів поведінки;

­ розвиток вміння знаходити конструктивні шляхи для виходу з конфліктних ситуацій;

­ актуалізація уявлень підлітків про їх права та обов’язки;

­ формування вміння протистояти негативному впливу;

­ формування вміння захищати себе в ситуаціях насилля;

­ актуалізація життєвих цілей та шляхів їх досягнення.

Критерії добору учасників тренінгу:

- цільова група – учні 12 – 15 років:

- за результатами первинної психодіагностики;

- за особистим бажанням учнів працювати в тренінговій групі.

Перелік психодіагностичних методик, рекомендований для використання:

· Проективна методика „Моя сім’я”;

· Проективна методика „Неіснуюча тварина”;

· Опитувальник Басса-Даркі;

· Методика „Незакінчені речення”;

· Визначення рівня шкільної тривоги за методикою Філіпса;

· Шкала тривожності;

· Опитувальник тривожності старших підлітків та юнаків Ч.Д.Спілберга, модифікований А.Ф.Андрійовою;

· Інтегральна самооцінка особистості „Хто я є у цьому світі”;

· Опитувальник Айзенка.

Організація занять:

- частота занять – раз на тиждень по 1,5 год;

- кількість занять – 11, їх можна збільшити враховуючи динаміку групи та потребу учасників;

- кількість учасників – 10-15 осіб;

Заняття 1.

„Давайте познайомимось”

Мета: Ознайомлення учасників з умовами роботи тренінгової групи.Первинне засвоєння прийомів самодіагностики та способів саморозкриття, а також активного стилю спілкування та способів передачі та прийому зворотнього зв’язку. Створення атмосфери безпеки як основи подальшого розвитку групи.

 

      Зміст   Час   Обладнання
1. Вступна бесіда про психологію.Ознайомлення учасників із правилами групової тренінгової роботи. Прийняття правил групи. 10 хв. плакат
2. Вправа „Твоє ім’я” Кожен з учасників називає своє повне ім’я та по-батькові, інші учасники називають інші варіанти імені. Учасники вибирають імена, якими хотіли би, щоб до них звертались у групі. Обговорення: які почуття виникали у вас під час цієї вправи? 15 хв.  
3. Вправа „Асоціації” Один з учасників групи виходить з кімнати, інші домовляються між собою, кого з учасників групи вони „загадують”. Потім той, хто виходив запитує про те, на кого або на що схожа „загадана” людина і за своїми відчуттями називає цю людину. На це дається 3 спроби. Саморефлексія: наскільки я чутливий до інших, якими були переживання, емоції під час вправи. 25 хв.  
4. Вправа „Мої якості” На окремій картці кожен учасник оцінює свої якості за 10-бальною шкалою: щирість, здатність подобатися, наскільки я „цікава особистість”, почуття гумору, силу характеру, вміння підтримати іншого, потребу в підтримці. Обговорення: Чи поставив собі хто-небудь оцінку нижчу за 3 бали? За що? Яка думка інших з цього приводу? Які почуття виникали під час цієї вправи? Висновок: наша самооцінка не завжди співпадає з оцінкою інших, тому що ми міркуємо про себе виходячи з власних почуттів та думок, а оточуючі оцінюють нас, сприймаючи лише наші вчинки. 30 хв. картки кожному учаснику
5. Шерінг 10 хв.  

Заняття 2.

„Що допомагає або заважає мені спілкуватись з іншими”

Мета: Розвиток навичок ефективного спілкування. Дослідження учасниками власного рівня комунікабельності. Усвідомлення учасниками важливості невербальних способів спілкування, можливості віддалятися та наближуватися у взаєминах один з одним.

 

Зміст Час Обладнання
1. Вправа „Привітання” „Привіт, ти уявляєш...”(учасники звертаються по черзі один до одного і закінчують фразу, розповідаючи щось гумористичне та цікаве). 10 хв.  
2. Пригадування правил групи. Ознайомлення учасників з темою заняття. 5 хв. плакат „Правила групи”
3. Вправа „Закінчи речення” „Спілкування – це...” 5 хв.  
4. Діагностика загального рівня комунікабельностіУчасникам пропонується визначити рівень своєї комунікабельності за опитувальником В.Ф.Ряховського. 15 хв. опитувальник (див. посібник Технологія спілкування. – серія «Психологічний інструментарій», ст. 17), аркуші
5. Інформаційне повідомлення „Що означає „ефективно спілкуватись”? 5 хв.  
6. Об’єднання в пари за кольором листівок Вправа „Розмова через скло” (вправа виконується за допомогою жестів та міміки) Один з учасників намагається без слів запросити іншого в кіно, а інший – вияснити в нього завдання з математики. Обговорення: Чи змогли домовитись учасники в своїх парах? Якщо так, то як їм це вдалося? Які почуття виникали під час такої розмови? 20 хв. Кольорові листівки
7. Об’єднання в пари за темами, написаними на аркушах. Вправа „Розмова в парах на різній відстані”Учасникам пропонується обговорити задану тему, але при цьому вони повинні знаходитись в різних кутах кімнати, потім продовжуючи розмовляти підходять і займають найбільш комфортну для них дистанцію. Обговорення: Що відчували учасники на початку та по закінченню вправи? Коли вони відчували себе найкомфортніше? 20 хв. аркуші з написаними темами
8. Шерінг 10 хв.  

Заняття 3.

„Я і мої почуття”

Мета: Розвиток уміння усвідомлювати свої емоції, почуття і конструктивно їх виражати. Формування навичок співробітництва, взаєморозуміння.

 

  Зміст   Час   Обладнання
1. Привітання. Нагадування правил групи. Саморефлексія емоційного стану. 5 хв. «правила групи»
2. Вправа „Мені приємно тобі сказати...” Вправа виконується у двох колах, учасники обмінюються компліментами, приємними словами. Обмін враженнями, емоціями, почуттями. 30 хв.  
3. Інформаційне повідомлення „Емоції і почуття в нашому житті” 10 хв.  
4. Вправа „Які бувають почуття” Учасники виписують різні почуття, потім підраховується кількість співпадань назв почуттів у групі. Далі кожен учасник заповнює табличку, в якій визначає емоції і почуття характерні для нього у повсякденному житті та безпосередньо сьогодні. Можна за 5-10-бальною шкалою оцінити інтенсивність почуттів. Обговорення: Як ви розумієте почуття інших людей? Як оточуючі розуміють наші почуття? 20 хв. (див. дод. 1)  
5. Вправа „Дзеркало” Кожен учасник мімікою і жестами „дражнить” свого сусіда, той передражнює у відповідь і передає далі – своєму сусіду. Гримаса передається по колу. Таким чином передаються ще кілька емоцій. Обговорення: Який механізм упізнавання почуттів? Які м’язи задіяні? Що ви відчуваєте, коли бачите мімічне відображення емоцій? 5 хв.    
6. Вправа „Про корисність та шкідливість емоцій” Обговорення: 1. Чи бувають почуття корисними або шкідливими? 2. Учасники об’єднуються у групи по 3-5 осіб (бажаючі можуть працювати парами) і заповнюють таблицю:
Емоція Її користь Її шкідливість
     
     

Для виконання вправи пропонується дослідити почуття: любов, злість. За бажанням учасників в кожній групі обирається для дослідження будь-яке третє почуття.

10 хв.  
7. Шерінг 10 хв.  

 

Заняття 4.

„Що я можу зробити зі своєю злістю?”

Мета: Формування вміння конструктивного вираження своєї злості, розрядка агресивності.

Зміст Час Обладнання
1. Нагадування правил групи. Рефлексія особистого самопочуття. 5 хв. «Правила групи»
2. Інформаційне повідомлення „Злість, агресія” 5 хв.  
3. Вправа „Йшла Саша по шосе” Вправа проводиться в два етапи: 1 – учасники насупивши брови і стиснувши кулаки ходять по кімнаті у вільному напрямку та бурмотять собі під ніс скоромовку; 2 – учасники із суворими обличчями мовчки ходять по кімнаті. Час від часу вони зупиняються один біля одного і 3 рази сердито викрикують текст своєї скоромовки. Обговорення: Що відчували учасники після 1 і 2 етапів? В якому випадку вдавалося легше звільнитися від своїх негативних емоцій? 20 хв.   аркуші із скоромовками    
4. Вправа „Розлючені повітряні кульки” Мета: дати зрозуміти учасникам, яким чином у людини накопичується злість, і як вона потім, вириваючись назовні, може травмувати оточуючих і самого себе. Моделювання безпечних способів вираження злості. Етапи вправи: 1). Попросити надути кульку і зав’язати її (повітря в кульці символізує почуття роздратування, злості та гніву); 2). Запропонуйте дітям зробити все для того, щоб кулька вибухнула; 3). Запропонуйте дітям надути ще одну кульку, але не зав’язувати її; 4). Запропонуйте дітям випускати повітря з кульки поступово. Зверніть увагу учасників на те, що кулька зменшилася, не вибухаючи при цьому; 5). Запропонуйте учасникам продовжити випускати з кульки повітря, поки його не залишиться зовсім. 25 хв.   по 2 повітряні кульки на учасника
5. Вправа „Я–висловлювання, Ти-висловлювання” Мета: навчити в неагресивній, неемоційній манері виражати свої негативні почуття: образу, незадоволення, гнів. Розгляд ситуацій, які викликають злість; Моделювання своїх варіантів виходу із таких ситуацій. 20 хв.   аркуші, приклади ситуацій
6. Вправа „Австралійський дощ” Учасники стають у коло, один за одним і виконують команди: 1 - поплескати долонями по тілу, 2 - постукати кулачками, 3 - доторкатися пальцями, 4 – погладжувати (рухи за сюжетом вправи). Обмін враженнями. 5 хв.  
7. Шерінг 10 хв.  

 

Заняття 5.

„Чому ми ображаємось?”

Мета: Усвідомлення причин виникнення почуття образи і можливості різного реагування на неї. Розвиток умінь позбавлятися поганого настрою. Створення позитивного емоційного клімату в групі.

 

Зміст Час Обладнання
1. Привітання. Оголошення теми заняття. Саморефлексія почуттів. 5 хв. «Правила групи»
2. Вправа „Антонім” Учні кидають один одному м’яч, називаючи при цьому будь-який стан або почуття, а той хто впіймав називає антонім до нього – протилежний стан або почуття. 5 хв. м’яч
3. Вправа „Дитячі образи” Учасники пригадують випадок із дитинства, коли вони відчували сильну образу. Свої переживання учні відтворюють в малюнку або описують вербально. Далі обговорюють своє ставлення до тієї ситуації з позиції „сьогодні”. Обговорення: Що таке образа? Як довго зберігаються образи? Справедливі та несправедливі образи та ін. 15 хв. аркуші, кольорові олівці
4. Закінчити речення „Я ображаюсь, коли...” Обговорення: Що нового ви дізналися про себе та своїх друзів? Як нова інформація може вплинути на ваші стосунки? Як ви почуваєте себе при цьому? 10 хв. аркуші з незакінченими реченнями
5. Вправа „Випустити пару” Використовуючи «Я»-висловлювання, кожен учасник говорить іншим про те, що йому заважає в групі або що його може дратувати. 15 хв.  
6. Вправа „Емоції” Кожен учасник по черзі виражає мімікою емоцію, назву якої отримує від ведучого. Інші учасники повинні її відгадати. По завершенню учасники висловлюють враження від вправи. 10 хв. картки з назвами емоцій
7. Вправа „Кривляки” Учасники хаотично ходять по кімнаті та кривляються один одному, намагаючись передати в гримасах свої почуття (можливо з минулих ситуацій). 20 хв.  
8. Шерінг 10 хв.  

Заняття 6.

„Як виникають конфлікти”

Мета: Профілактика конфліктів в учнівському колективі.

Зміст   Час Обладнання
1. Вступ: привітання учасників, рефлексія самопочуття. 5 хв. «правила групи»
2. Вправа “Асоціація на слово “конфлікт” Члени групи називають по черзі слова-асоціації (напр. боротьба, зло, агресія), їх записують на плакаті. Далі визначаються слова, які мають позитивний і негативний заряд. Висновок: отже, конфлікти є природнім закономірним явищем в житті людей і вони можуть нести як позитивний, так і негативний відтінок. 10 хв. плакат, маркер
3. Вправа “Тиск або штовханчики” Мета: визначити власну стратегію поведінки у горизонтальному та вертикальному конфліктах. 1 етап: діти в парах, долоня до долоні намагаються зіштовхнути один одного з місця. (Відчуйте і спробуйте запам’ятати свої почуття.) 2 етап: діти в парах, один з партнерів, кладе руки на плечі іншому, і намагається, тиснучи, зіштовхнути іншого з місця (Запам’ятайте свої відчуття) Обговорення: Які відчуття виникали у вас при виконанні цих вправ? На вашу думку, чому відчуття і емоції в цих вправах були різними? Справді, коли виникає конфлікт між ровесниками, то вирішувати його набагато легше, аніж конфлікт між дорослими та учнями. Буває часто, що конфлікт з учителями виникає на підставі непорозумінь обох сторін; у випадках, коли учні перекладають на дорослих невиправдані очікування. 25 хв.  
4. Інформаційне повідомлення „Причини виникнення конфліктів” 10 хв.  
5. Вправа “Ярлики” Необхідно дати кожному учаснику аркуш паперу і запропонувати написати ті слова чи вирази, якими їх називали колись чи називають тепер, і які їм не подобаються, викликають гнів, образу. Зібрати ці аркуші, перемішати і приколоти по одному кожному учаснику на груди і запропонувати їм походити по приміщенню. – Що ви відчували? Висновок: Вам може здаватися, що ці слова несправедливі, вони вас не стосуються. Так думають і ті люди, кого ми самі називаємо поганими словами. Ми ніби навішуємо їм ярлики. Це справді іноді ускладнює розв’язання конфліктів. Якщо у вас є бажання, ви можете порвати і викинути ці аркуші. 25 хв. стікери, ручки, прищіпки, “смітник”
6. Вправа „Рахуємо до 10”.Учасники стають в коло, заплющують очі. Завдання: дорахувати до 10, не домовляючись, називати цифри по одному. 5 хв.  
7. Шерінг 10 хв.  

Заняття 7.

„Я - втілення розсудливості та толерантності ”

Мета:Розвиток навичок саморегуляції та толерантної поведінки.

Зміст   Час Обладнання
1. Вступ: привітання учасників, оголошення теми і мети. 5 хв. «правила групи»
2. Вправа “Вимикаємо робота” Мета: емоційний розігрів, розвиток навичок регуляції автоматичних реакцій на ситуації. Учні об’єднуються у підгрупи по 3 учасника. Кожній підгрупі надається опис ситуації. Завдання: відслідкувати свої почуття і реакції чи спосіб реагування на неї. Обговорення: Що ви відчували, коли показували механічну реакцію реагування? Чи важко було „вимкнути” робота? Далі обговорюється другий варіант реагування – свідомо керована реакція. Яка реакція найбільш прийнятна для вас і вашого оточення? 20 хв. карточки з ситуаціями (див. додаток 2)
3. Вправа “Небо і пекло” Мета: виявити різні способи „вимкнення” автоматичних реакцій при реагуванні на конфліктні ситуації. Ведучий запитує учасників, хто готовий поділитися своїм досвідом попередження бійки. Після того, як бажаючи розкажуть про свої ситуації, потрібно провести групове обговорення з аналізом поведінки кожної із сторін суперечок. Обговорення: Що можна зробити, щоб суперечка не перетворилася на бійку? На завершення слід запитати учасників, що для них вигідніше: вчасно «натиснути» на кнопку «стоп» чи наполегливо відстоювати свою думку, навіть кулаками 15 хв.  
4. Інформаційне повідомлення „Толерантна поведінка” 10 хв.  
5. Вправа “Чи я стійкий?” Мета: виявлення рівня толерантності кожного підлітка. Учасникам пропонується виявити свій рівень комунікативної толерантності за тестом В.В.Бойко. Обговорення: Чи дізналися учасники щось нове про себе? З чим погоджуються і з чим не згідні. 20 хв. Бланки тесту (див. посібник Технологія спілкування. – серія «Психологічний інструментарій»), ст. 34.
6. Вправа “Шикуємось за прикметами” Мета: усвідомлення характеристик, прикмет учасників, які можуть виявляти їх індивідуальність та навпаки, спільні риси з іншими учасниками. В середину кола виходять учасники, які мають певні характеристики, прикмети (голубі очі, вдома є рибки тощо, є брати чи сестри, у батьків є автомобіль тощо). Обговорення: Які почуття виникали в учасників, коли виявлялася в чомусь подібність з іншими або навпаки, коли на середину кола виходив хтось один. 15 хв.  
7. Шерінг 5 хв.  

 

Заняття 8.

„Мої права. Мої обов’язки.”

Мета: Актуалізація уявлень підлітків про їх права та відповідальність, знайомство з Законами України, які визначають права та обов’язки неповнолітніх.

Зміст   Час Обладнання
1. Вступ: привітання учасників, оголошення теми і мети. Нагадування правил групи. Саморефлексія емоційного стану. 5 хв. «Правила групи»
2. Групова дискусія „Для чого потрібні закони” Мета: усвідомлення учасниками важливості існування законів. 10 хв.  
3. Вправа “Я хочу – я можу” Мета: усвідомлення підлітками своїх реальних можливостей. Учасникам групи пропонується скласти перелік своїх бажань і можливостей. Обговорення: Чи всі бажання є здійсненими та що необхідно, щоб вони здійснилися? Чи можуть ваші дії для здійснення бажаних цілей зашкодити іншим людям? Висновок: Лише поважаючи права інших, людина може відчути повне задоволення від своїх дій. Порушення прав інших веде до відповідальності перед Законом. 15 хв. аркуші, ручки
4. Групова дискусія „На що я маю право” Мета: усвідомлення підлітками себе як громадянина свої держави. Обговорення: Коли людина отримує права? Чи мають якісь права діти? Висновок: Людина отримує права з моменту народження. В процесі дорослішання змінюються і її права, а разом з ними – обов’язки та відповідальність. 10 хв.  
5. Інформаційне повідомлення „Конвенція про права дитини та Законодавство України” (ознайомлення з основними міжнародними та державними законами, які захищають права неповнолітніх). 10 хв.  
6. Групова дискусія „Чи може неповнолітній притягуватись до відповідальності?” 5 хв.  
7. Інформаційне повідомлення „Правова відповідальність неповнолітніх” 10 хв.  
8. Гумористична вправа „Ні-ні-ні” Мета: зняття емоційного напруження, втоми. Інструкція: Кожен з нас потрапляв у ситуацію, коли не дуже хочеться визнавати провину за здійснений вчинок. Щоб вам вдалося зберегти мовчання і не зізнатися, необхідно потренуватися. Займіть зручну позу і починайте рухати головою, виявляючи незгоду, уявляючи, що вас „застукали” на місці злочину. Обмін враженнями, емоціями, почуттями. 10 хв.  
9. Шерінг 15 хв.  

Заняття 9.

„Вчуся говорити „ні”

Мета: Формування уміння протистояти негативному впливу, ознайомлення з відповідальністю за групові правопорушення.

 

  Зміст   Час   Обладнання
1. Вступ: привітання учасників, оголошення теми і мети. Нагадування правил групи. Саморефлексія емоційного стану. 5 хв. «Правила групи»
2. Вправа „Вчимося говорити „ні” Кожен з учасників проходить по колу, зупиняючись перед тими, що сидять. Вони по черзі звертаються з проханням або наказом. Завдання: відмовити, сказати „ні”, при цьому обґрунтувати свою відмову. Обговорення: В яких випадках було легше відмовляти: на прохання, на наказ чи на запрошення діяти разом? 15 хв.  
3. Інформаційне повідомлення „Відповідальність за групові правопорушення. Асертивна поведінка”.Діагностика асертивності поведінки за опитувальником Дж. Грінберга. 10 хв. Опитувальник (див. «Технологія спілкування», ст.24)
4. Вправа „Ситуація примусу” Мета: моделювання ситуації примусу з боку іншої людини. Учасникам пропонується розіграти сценку, коли група або хтось один примушує підлітка до того, чого йому не хочеться. Обговорення: В групі обговорюються різноманітні наслідки ситуації. Які почуття виникали у тих, хто «примушував» і у тих, хто «піддавався» примусу? 15 хв.  
5. Вправа „Невільна боротьба” в парах. Мета: зняття емоційного напруження. Інструкція: «Для виконання цієї вправи вам знадобиться партнер, з яким ви мало спілкуєтеся. Уявіть собі, що він кудись поспішає, відмовляється від пропозиції йти разом з вами і взагалі не хоче мати з вами справи. Хіхікаючи, обхопіть його руками і спробуйте силою примусити переміститися в інший куток кімнати». Ця вправа розвиває не тільки стійкість до пропозиції виконати бажання іншого, але і до наполегливості у відмові від неї. Далі учасники можуть змінити пари. 20 хв.  
6. Вправа „Взаємне прийняття різниці в поглядах” Використовуючи асертивний стиль, відреагуй на наступні ситуації: 1). Ти не виконав домашнього завдання, бо мав поважну причину. Учитель почав докоряти: «Ти не виконуєш домашніх завдань, нічого не робиш на уроках, ще й удома лінуєшся»; 2). Ти - чергова по кімнаті у таборі відпочинку. Треба вимити підлогу, але вдома ти ніколи цього не робила, тому попросила приятельку почергувати за тебе. Вихователь висловлює незадоволення: «Ось які в нас дівчата! Нічого не вміють робити!» 20 хв.  
7. Шерінг 5 хв.  

Заняття 10.

„Я знаю, як себе захистити”

Мета: Актуалізація знань про насилля та його види. Вироблення стратегій поведінки в загрозливих ситуаціях.

 

Зміст   Час Обладнання
1. Вступ: привітання учасників, оголошення теми і мети. 5 хв. «Правила групи»
2. Мозковий штурм „Що таке насилля?” Члени групи називають по черзі слова-асоціації (напр. боротьба, зло, агресія), їх записують на дошці. Далі визначаються слова, які мають позитивний і негативний заряд. Висновок: отже, конфлікти є природнім закономірним процесом в житті людей і вони можуть нести як позитивний, так і негативний відтінок. 10 хв. плакат, маркер
3. Інформаційне повідомлення „Насилля. Види насилля” 15 хв.  
4. Об’єднання в 3 групи Вправа „Як уникнути насилля” Мета: створення плану особистої безпеки проти сексуального насилля. Завдання для груп: вироблення стратегії захисту себе у ситуаціях фізичного, психологічного та сексуального насилля. Обговорення. 15 хв. фліпчарт, маркери
5. Вправа “Крокодили і антилопи” Мета: виявлення власного потенціалу для протидії в ситуації насилля. Учасники об’єднуються в дві команди (антилоп і крокодилів). Завдання: крокодили затягують у воду антилоп, які повинні чинити будь-яку протидію, щоб врятувати своє життя. Обговорення: Обмін враженнями, почуттями. Наскільки ефективною була обрана вами форма протидії? Що допомагало вам, або перешкоджало протидіяти? 25 хв.  
6. Учасники стають у коло Вправа „Ми йдемо полювати на лева!” Мета: створити добрий настрій, зняти втому після заняття. Ведучий промовляє слова, які супроводжуються певними рухами, а всі учасники повторюють за ним: „Ми йдемо полювати на лева!” (рухи за сюжетом вправи) 5 хв.  
7. Шерінг 15 хв.  

 

 

Заняття 11.

„Бачу ціль. Не бачу перешкод. ”

Мета: Актуалізація життєвих цілей та шляхів їх досягнення.

Зміст   Час Обладнання
1. Вступ: привітання учасників, оголошення теми і мети. 5 хв. «Правила групи»
2. Обговорення попередніх занять.Яка тема була найбільш цікавою та важливою? Що нового дізналися про себе і інших? Чи використовуєте для себе нові знання? 10 хв.  
3. Вправа „Моє кіно ” (візуалізація) Мета: розвиток вміння прогнозувати і актуалізовувати свої життєві цілі. Підліткам пропонується розслабитися, закрити очі та уявити, що вони сидять в кінозалі. На екрані демонструють фільм про них самих, але в майбутньому, можливо навіть через років 20. В цьому фільмі вони вже дорослі, мають сім’ї, друзів, захоплення, роботу. Чогось вже досягнуто в їх дорослому житті, а щось ще попереду. Обговорення: Що побачили в своєму кіно? Чи сподобались самі собі? Чого досягли в житті? Можливо, комусь хочеться щось змінити в цьому сценарії? 30 хв. магнітофон, легка музика
4. Вправа „Перехрестя” Мета: виявлення шляхів досягнення життєвих цілей. Підліткам пропонується підійти до «перехрестя» з вказівниками і обрати один з напрямків: 1) «Направо підеш – вибереш найважчий шлях, але тільки на ньому людина через помилки і труднощі може самовдосконалюватися»; 2) «Наліво підеш – доведеться прикласти деякі зусилля…»; 3) «Прямо підеш – найлегший і найкоротший шлях, все станеться саме по собі». За вибором напрямку учасники об’єднуються в групи, в яких вони обгрунтовують свій вибір. 25 хв. вказівники: аркуші з написами
5. Вправа „Малюнок на спогад” Кожен учасник на окремому аркуші малює будь-який предмет, який би міг символізувати його участь у групі. Далі передає свій малюнок учаснику зліва. Отримавши малюнок свого сусіда, учасник домальовує деталі чи збагачує сюжет на власний розсуд. Таким чином малюнок, обійшовши коло, повертається до власника. Обговорення: Чи впізнали ви свій малюнок? З чим погоджуєтесь і з чим не згідні. Чи дізналися ви про себе щось нове? 20 хв. аркуші, кольорові олівці
6. Обмін почуттями, враженнями з приводу роботи в тренінговій групі 15 хв.  

 


 

Список літератури

 

1. Безпальча Р. Технологія попередження конфліктів. – К.: Главник, 2007. – 128 с. – (серія «Бібліотечка соціального прац



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.