Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Дохідність та дисперсія еталонного портфелю за видами активів


  Дохідність депозитів Дохідність ОВДП, % Дохідність від муніципальних облігацій, % Дохідність акцій Дохідність корпоративних облігацій, %
Загальна дохідність за видами 0,0057810 -0,0426458 -0,379835858 6,1528673 -0,065041371
Середнє значення 0,0003400 -0,0025085 -0,022343286 0,3619333 -0,003825963
Дисперсія 0,0018010 0,2020679 0,038811952 280,40771 6,30037319

Загальна дохідність за аналізований період в модельному портфелі складала 5,67%. Дисперсія дохідності за всіма групами активів становить 319,55323. Середньомісячне значення за весь період становить 0,334%, що є меншим за безризикову ставку. Така ситуація є цілком ймовірною, адже інвестиційні фонди загалом мають значно вищий рівень ризику ніж довгострокові банківські депозити. В період падіння ринку без застосування деривативних цінних паперів, важко скласти дохідний портфель з прийнятним рівнем ризику. Хоча, аналізований фонд не є диверсифікованим, але обмеженість у виборі активів є значною проблемою в умовах неліквідного ринку цінних паперів. Найбільш ризиковим активом, як бачимо виявилися акції та корпоративні облігації. Місячна зміна дохідності частки акцій в еталонному портфелі сягала від -23,918% у березні до + 38,167 у травні 2009р. Такі коливання суттєво вплинули на дохідність портфелю. Інвестори, які б зайняли коротку позицію та придбали частку такого фонду, отримали б до 50% дохідності за 3 місяці. Така ситуація є чисто теоретичною, адже коли суттєво падає вартість активів, акціонери фонду не спішать продавати свої частки, а тим більше проводити нову емісію через очікування стабілізації ринку, що є природнім явищем. І в нашому випадку, на кінець року загальна дохідність еталонного портфелю складала 5,671% при відхиленні в 319,553, що є дуже ризиковим значенням. Таке відхилення не впливає на дохідність при довгострокових інвестиціях, але при короткострокових вкладання коштів у портфель з таким ступенем ризику є фатальним.

Далі, порівняємо реальну дохідність фонду із дохідністю нашої середньоринкової моделі. Для цього визначаємо такі самі характеристики, як і для еталонного портфелю. Рис. 2.2. містить дані щодо зміни вартості чистих активів, а отже дохідності фонду. Ця інформація взята з довідок про вартість чистих активів фонду. Дані щодо вартості чистих активів та вартості акції ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» наведена в Додатку В. Місячну дохідність фонду визначаємо як відношення вартості чистих активів в базовому та попередньому періоді.

Рис. 2.2. Графік зміни дохідності акцій ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД»[8]

Графік зміни дохідності аналізованого фонду та еталонного портфелю показує, що ринкові коливання майже не впливали на дохідність фонду. При тій самій структурі активів, місячна дохідність фонду майже не змінювалась і становила -0,166%. Це значення було б дещо вищим, якщо не враховувати різке падіння вартості активів фонду в грудні 2009р.

Середньомісячна дохідність акцій ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» становить -0,166%. Середньомісячна зміна індексу Української біржі за відповідний період становить 0,532%. Безризикову процентну ставку визначаємо як 1/12 середньо-геометричної річної ставки НБУ за період 17 місяців. Такою ставкою, в даному випадку є 1/12*11,34%=0,667%

Визначаємо дисперсію та середньо-квадратичне відхилення дохідності акцій ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» та еталонного портфелю за обраний період. Обчислення проводимо за допомогою функцій EXCEL.

 

Таблиця 2.4

Порівняльна таблиця показників ризику ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» та еталонного портфелю.

Портфель Дисперсія Коваріація Бета-коефіцієнт Стандартне відхилення
«Голден Вертекс Фонд» 0,000492719 -0,02193276 -0,4202039 0,022197266
Еталонний портфель 0,052195532 0,228463416

Підставляючи значення в формули (2.14) та (2.15) розраховуємо значення Коефіцієнта Трейнора (Тр) та Коефіцієнта Шарпа (Sp), які в нашому випадку виявилися рівними 0,019832363 та -0,37544 відповідно. Коефіцієнт Шарпа виявився від’ємним через перевищення безризикової ставки дохідності над реальною середньомісячною дохідністю фонду. Власне, це показує, що за період дослідження цінні папери аналізованого фонду були меньш прибутковими за безризикову ставку. Отже, момент в кінці 2009 року є неприйнятним для виходу з позиції по цінним паперам цього фонду. Власникам варто дочекатися доки вартість чистих активів знову зросте, адже на кінець 2009 року вона має майже початковий рівень

В нашому випадку, корпоративний фонд майже не піддається систематечному ризику. Ринкові коливання не впливають на дохідність фонду. Така ситуація може пояснюватись якісними параметрами активів фонду. Оцінка активів не відбувається виходячи з ринкової ситуації. Скоріш за все, протягом 16-ти місяців активи фонду не торгувалися на біржі, дохід за ними був повністю сталим, і лише наприкінці періоду аналізу відбулася переоцінка активів, що спричинило від’ємну дохідність у розмірі -8,708%. Можливо відбулася зміна стратегії управління активами. Компанія, намагаючись збільшити дохідність фонду, вийшла на відкритий ринок та під впливом негативної ринкової тенденції в грудні 2009р. втратила майже 9% вартості чистих активів фонду. Отже, у звіті за останній квартал корпоративному фонду буде відображено від’ємну загальну річну дохідність, що була спричинена останнім місяцем аналізованого періоду. Як бачимо, короткострокова дохідність фонду протягом 17 місяців існування була не дуже висока, але в багатьох періодах суттєво переважала загальну ринкову. Отже, з точки зору сек’юритизації активів вкладення коштів в такий корпоративний фонд є доцільним.

Теорія оперативного управління портфелем фінансових інструментів інвестування виділяє два принципових підходи до здійснення цього управління – пасивний та активний. Ці підходи розрізняються як задачами, так і методами оперативного управління портфелем. Пасивний підхід до управління портфелем ґрунтується на принципі «слідування у фарватері ринку». Практична реалізація цього принципу означає, що реструктуризація портфеля фінансових інвестицій має чітко відображати тенденції кон’юнктури фондового ринку.


 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.