Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ


3.1. Вплив фунгіциду «Топаз» на активність СОД та каталази у зябрахCarassius auratus

Стійкі гідрофобні хімічні речовини можуть входити у водні організми різними шляхами: через пряме поглинання води з зябер або шкіри (біоконцентрації), за допомогою поглинання часточок (перорально), або через споживання забруднених харчових продуктів (біопосилення). Зябра є першою ділянкою прямого контакту з забруднею водою, і вони виконують біотрансформації і елімінації ксенобіотиків. (van der Oost et al., 2003). [N3]

 

Як видно з рисунку 3.1. активність СОД була достовірно вищою на 41% та 37% у зябрах риб, експонованих з Топазом у концентраціях 15 та 25 мг/л, відповідно, ніж у контрольних риб.

Вища активність СОД у риб, експонованих з фунгіцидом ймовірно зумовлена вищою стаціонарною концентрацією супероксид аніон-радикалів у зябрах.

 

Рис. 3.1.Активність супероксиддисмутази (СОД) у зябрах карася сріблястого за дії фунгіциду Топаз в концентраціях 1,5, 15 та 25 мг/л протягом 96 годин. Дані представлені як М ± m. *Значення вірогідно відмінне від контрольного з Р < 0,05 (n = 8-10).

 

Активність каталази була достовірно вищою на 27% у зябрах риб, експонованих з фунгіцидом найвищої концентрації , ніж у контрольних риб (рис. 3.2.)

 

Рис. 3.2.Активність каталази у зябрах карася сріблястого за дії фунгіциду Топаз в концентраціях 1,5, 15 та 25 мг/л протягом 96 годин. Дані представлені як М ± m. (n = 4–5). *Значення вірогідно відмінне від контрольного з Р < 0,05 (n = 7-9).

 

Як відомо, в процесі реакції розкладу супероксид аніон-радикалу ферментом СОД утворюється Н2О2. Вища активність каталази у риб експонованих з 25 мг/л Топазу узгоджується з вищою активністю СОД у даної групи риб, та може бути наслідком підвищеної стаціонарної концентрації пероксиду водню.

 


3.2. Вплив фунгіциду «Топаз» на активність СОД та каталази у печінціCarassius auratus

Печінка є основним органом для биоаккумуляції і детоксикації ксенобіотиків, а також як місце численних окислювальних реакцій і генерації активних форм кисню в значних кількостях(van der Oostet al., 2003).

 

 

Рис. 3.3.Активність супероксиддисмутази (СОД) у печінці карася сріблястого за дії фунгіциду Топаз в концентраціях 1,5, 15 та 25 мг/л протягом 96 годин. Дані представлені як М ± m. *Значення вірогідно відмінне від контрольного з Р < 0,05 (n = 8-9).

Достовірне зниження активності СОД у риб експонованих при 15мг/л Топазу пояснюється дегрануляцією ендоплазматичної сітки та зменшення

кількості рибосом, які відповідають за утворення ферменту.

 

 

 

Рис. 3.4.Активність каталази у зябрах карася сріблястого за дії фунгіциду Топаз в концентраціях 1,5, 15 та 25 мг/л протягом 96 годин. Дані представлені як М ± m. (n = 4–5).

 

Як видно з рисунку 3.4. активність каталази достовірно не змінювалась у зябрах риб.

 

 

3.3. Вплив фунгіциду «Топаз» на активність СОД та каталази у ниркахCarassius auratus

Нирка є органом-мішенню для деяких токсикантів, оскільки вона активно трансформує ксенобіотики і є одним з основних шляхів для їх виведення з організму. Таким чином, забруднення навколишнього середовища деякими ксенобіотиками високим ступенем ймовірності впливають на нирки.

Рис. 3.5.Активність супероксиддисмутази (СОД) у нирках карася сріблястого за дії фунгіциду Топаз в концентраціях 1,5, 15 та 25 мг/л протягом 96 годин. Дані представлені як М ± m (n = 7-9).

Як видно з рисунку 3.5. активність CОД достовірно не змінювалась у нирках риб.

 

 

 

Рис. 3.6.Активність каталази у нирках карася сріблястого за дії фунгіциду Топаз в концентраціях 1,5, 15 та 25 мг/л протягом 96 годин. Дані представлені як М ± m (n = 8-9).

Як видно з рисунку 3.6. активність катализи достовірно не змінювалась у нирках риб.

 

 

ВИСНОВКИ

1. Експонування із фунгіцидом «Топаз» у концентраціях 15 мг/л та 25 мг/л викликало зростання активності СОД, а також зростання активності каталази за експонування з даним фунгіцидом концентрацією 25 мг/л у зябрах Carassius auratus. Це свідчить про активацію першої та другої ліній системи антиоксидантного захисту внаслідок прооксидантної дії фунгіциду.

2. Виявлено зростання активності СОД за експонування із фунгіцидом «Топаз» концентрацією 15 мг/л у клітинах печінки Carassius auratus. При цьому, активність каталази у даних клітинах не змінювалась. Ці результати свідчать про активацію лише першої лінії системи антиоксидантного захисту.

3. Активність СОД та каталази у клітинах нирок Carassius auratus за експонування з фунгіцидом «Топаз» не змінювалась. Отже, негативний вплив фунгіциду на клітини цього органу відсутній.

 

CПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Ситник ЮМ, Колесник НЛ, Берсан ТО.Хлорорганічні пестициди в органах і тканинах риб гирлової ділянки Дністра та Дністровського лиману. Рибогосподарська наука України. 2012, № 3. С. 8—13.

2. Брагинский ЛП. Некоторые итоги исследований по водной токсикологии в Украине. Актуальные проблемы водной токсикологии 2004, с. 11—33

3. Строганов Н. С. Теоретические аспекты действия пестицидов на водные организмы / Н. С. Строганов // Эксперим. вод. токсикология. ― 1973. ― Вып. 5. ― С. 11—37.

4. Колесник НЛ. Токсичний вплив пестицидів на біоту прісних водойм. Рибогосподарська наука україни. 2015, 4(34): 31-53

5. Шаповал ГC, Громовая ВФ. Механизмы антиоксидантной защиты организма при действии активных форм кислорода. Український біохімічний журнал. 2003. Т. 75, № 2. С. 5−13.

6. Halliwell B,Gutteridge JMC. Free Radicals in Biology and Medicine. UK: Clarendon Press. 1999, Ed. 3. 543 p.

7. Pollak M,Leeuwenburgh C, Sen CK, Packer L, Hänninen O. Molecular mechanisms of oxidative stress in aging: free radicals, aging, antioxidants and disease. Handbook of oxidants and antioxidants in exercise. Amsterdam: Elsevier Science B.V., 1999, р. 881−923.

8. Blokhina O, Fagerstedt КV. Antioxidants, oxidative damage and oxygen deprivation stress: a review. Annals of Botany. 2003. Vol. 91. P. 179−194.

9. Брюханов АЛ, Нетрусов И. Каталаза и супероксиддисмутаза: распространение, свойства и физиологическая роль в клетках строгих анаеробов. Биохимия. – 2004. – Т. 69, № 9. – C. 1170−1186.

10. Aksnes A, Njaa LR. Catalase, glutathione peroxidase, and superoxide dismutase in different fish species. Comparative Biochemistry and Physiology. − 1981. − Vol. 69B. − P. 893−896.

11. Wilhelm Filho D. Antioxidant defenses in fish: a comparative approach. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. −1996. − Vol. 29. − P. 1735−1742.

12. Trenzado С, Hidalgo MC, García-Gallego M et al. Antioxidant enzymes and lipid peroxidation in sturgeon Acipenser naccarii and trout Oncorhynchus mykiss. A comparative study. Aquaculture. − 2006. − Vol. 254. – P. 758–767

13. Волыхина ВЕ, Шафрановская ЕВ. Вестник ВГМУ. 2009, том №8, №4 Супероксиддесмутазы: структура и свойства.

14. Fridovich I. Superoxide dismutases. 1975;44:147-59.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.