Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Контент Центрального друкованого органу Міністерства оборони України журналу «Військо України»


Подкіч Владислав Олегович

Курс 4 група

«журналістика»

«Контент сучасного журналу в Україні»

Характеристика аспектів дослідження

Проблемно-тематичний. Оскільки наразі на Сході України відбуваються воєнні дії, метою яких є утримання агресії з боку Російської Федерації, то основні теми та проблеми пов’язані саме з цим. У ході антитерористичної операції на Донбасі завдяки своїй мужності та відвазі багато воїнів отримали визнання та пошану з боку суспільства. Тому основними об’єктами матеріалів даного видання є саме ці люди. Журналісти відшукують цих героїв, розповідають про них, про їхні подвиги, аби підняти у населення дух патріотизму, змусити брати приклад саме з таких людей. А для воїнів публікують вірші та листи дітей, у яких їх морально підтримують, стимулюють вірно захищати Батьківщину. Крім того, велика увага також приділяється актуальним темам геополітики, новітніх технологій та реформ у військовій сфері.

Тому контент журналу не є спрямованим односторонньо. Він намагається створити певний «місток» комунікації між воїнами та цивільним населенням, аби кожен міг узяти для себе необхідну інформацію.

Жанровий. Рубрикація журналу не є стабільною, а залежить від актуальності подій на військовій арені, а також від задуму редакції. «Військо України» вміщує 13 основних рубрик, які можна умовно розділити на дві групи: новинні (присвячені поточним актуальним подіям) та тематичні (не прив’язані до злободенних явищ).

Новинні та тематичні рубрики редакція розміщує досить збалансовано, чергує їх, аби інформація була цікавою та легкою для сприйняття. Номер починається рубрикою «Люди нашого війська» із підбіркою заміток, кореспонденцій, оглядів та замальовок про людей. У рубриках «Жити і перемагати» та «Небайдуже серце» друкують репортажі з певного місця чи інтерв’ю. Матеріали про думки експертів, геополітичне становище містяться в рубриках «Думки експертів» та «Геополітика», де друкуються коментарі експертів, аналітичні огляди та аналітичні статті. Соціальну тематику редакція висвітлює в рубриці «Війна і кохання» та «Думки народу». Такі тематичні рубрики, як «Розвиток ОВТ», «Психологічна реабілітація», «Рядки, народжені душею» вміщують звіти про новітні військові технології, історичні есе, нариси, вірші та листи до воїнів АТО. Цікавою особливістю є те, що закінчують випуски тією ж рубрикою, якою і починають - «Люди нашого війська», аби сконцентрувати вагу на героях нашого часу.

Авторський. З точки зору авторського аспекту можна зазначити, що кожен матеріал, опублікований на сторінках журналу є авторським, про що свідчать підписи під кожним з них. Редакція чітко за цим слідкує і не допускає помилок при підписі матеріалів.

Гендерний. Оскільки військова справа завжди була справою чоловіків, то можна відзначити, що тематика журналу спрямована саме на чоловічу аудиторію. Проте, все більше жінок зараз вступає до лав Збройних Сил України, тому інформація, викладена на сторінках журналу, є для них також цікавою та актуальною.

Ілюстровий. Загалом ілюстрацій у журналі досить багато - 197. Вони відповідають темі того матеріалу, до якого вони прикріплені. Але головний недолік у тому, що ці ілюстрації не підписані та не вказано джерело звідки вони взяті.

Кількісний контент-аналіз випусків

Кількісний контент-аналіз має обов'язково включати стандартизовані процедури підрахунку виділених категорій. Тому для визначення жанрової специфіки журналу «Військо України» ми виконали певні кількісні підрахунки (Дод. А). З'ясовано, що журнал виходить на 64-ох сторінках. Проаналізовані нами випуски містили від 18 до 22 журналістських текстів різних жанрів.

Загалом у п’яти випусках надруковано 109 матеріалів, представлених різними групами жанрів: інформаційними, аналітичними, художньо-публіцистичними (Дод. Б). Найпоширенішими видами жанрів в проаналізованих випусках є інтерв’ю (21), портретна замальовка (17), лист (15) розширена інформаційна замітка, інформаційна кореспонденція, огляд (по 13), і коментар (11). Значно рідше редакція використовує жанр аналітичної статті (7).

Отже, у ході кількісного контент-аналізу визначено основні жанри, якими оперує редакція «Військо України», підрахована їхня кількість та зроблені з цього певні висновки. Також вдалося встановити, що редакція журналу не дотримується сталої рубрикації у зв’язку з потоковістю подій на військовій арені, а тому варіює кількість матеріалів певного жанру у кожному випуску.

Висновки

У ході виконаного наукового дослідження шляхом кількісно-якісного контент-аналізу було визначено жанрову палітру журналу «Військо України». Методом кількісних підрахунків сформовано статистику жанрового різноманіття друкованих матеріалів видання та специфіку використання різних жанрів.

Шляхом якісного контент-аналізу визначено характерні журналістам редакції помилки у написанні матеріалів з точки зору вибору і дотримання жанру. Таким чином з’ясовано,що попри високу майстерність авторів та популярність видання серед читачів, присутні помилки у роботі редакції в контексті жанрології.

Список використаних джерел

1. Вуароль М. Гід газетяра / Мішель Вуароль. – 5-те вид., допов. та

перегл. – К.: Ін-т масової інформації, 2002. – 80 с.

2. Добренькое В.І., Кравченко А.І.. Методи соціологічного дослідження: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 768 с.

3. Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах / Д. С. Григораш. – Львів: Вид. об’єд. «Вища школа», Львів. – 296 с.

4. Наталія Костенко, Валерій Іванов. Досвід контент-аналізу: моделі та практики: Монографія. — К.: Центр вільної преси, 2003. — 44 с.

5. Михайлин І. Л.Основи журналістики. Підручник. / І. Л. Михайлин. –5-те вид., перероб. та допов.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 496 с.

6. Журналістський фах: газетно-журнальне виробництво: навч. посіб. / Т. О. Приступенко, Р. В. Радчик, М. К. Василенко та ін.; за ред. В. В. Різуна. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. – 352 с.

7. Животко А. Нарис історії української преси: Курс лекцій. – П.: Український Технічно-Господарський Інститут позаочного навчання, 1937.— 112 с.

8. Кузнецов И. Диссертационные работы: методика подготовки и оформления / И. Кузнецов. - М.: «Издательский дом Дашков и К» , 2007. - 449 с.

9. Левчук М. А. Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної Церкви Волині (1867-2006 рр.): [Рукопис]/ М.А. Левчук - 2008.

10. Владимиров В.М. Журналистика, лицо, общество: проблема понимания: Монография/ В.М. Владимиров – К.: Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко, 2003 - 220 с.

11. Василенко М. К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі: моногр. / М. К. Василенко. – К. : Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2006. – 236 с.

12. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: підручник / В. Й. Здоровега. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. –

268 с.

13. Костенко Н. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики : монографія / Н. Костенко, В. Іванов. — К. :Центр вільної преси, 2003. — 200 с.

14. Різун В. В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві: навч. посіб. / В. В. Різун, Т. В. Скотникова. – К.: Преса України, 2008. – 144 с.

 

Додатки

Додаток А

Таблиця 1. Кількісний контент-аналіз жанрів журналу «Військо України»

№ з/п Жанр Випуск №9 Випуск №10 Випуск №12 Випуск №1 Випуск №2 Сума
Інтерв’ю
Замальовка
Лист
Розширена інформаційна замітка
Інформаційна кореспонденція
Огляд
Коментар
Аналітична стаття
  Сума
  Кількість сторінок

 

Усього матеріалів у п’яти випусках: 109

Середня кількість матеріалів у випуску: 20

Середня кількість сторінок у випуску: 64

 

Додаток Б

Діаграма 1. Співвідношення кількості жанрів у матеріалах журналу «Військо України»

Подкіч Владислав Олегович

Курс 4 група

«журналістика»

«Контент сучасного журналу в Україні»

Контент Центрального друкованого органу Міністерства оборони України журналу «Військо України»

Актуальність обраної теми полягає у тому, що сучасний військово-політичний стан в Україні зумовлює підвищення інтересу суспільства до військової сфери в Україні, а тому вимагає якісного та ефективного викладу інформації, яку поширюють військові ЗМІ. Крім того, контенту сучасного українського журналу характерне недотримання класичних жанрів журналістики, невідповідність правилам жанрології.

Мета дослідження – виявлення особливостей жанрового контенту військової сфери на сторінках журналу «Військо України».

Меті підпорядковані такі завдання:

1) визначити жанрову палітру журналу;

2) провести кількісний та якісний аналіз друкованих матеріалів журналу;

3) виділити помилки, яких припускаються журналісти «Війська України» у написанні матеріалів з точки зору правил жанрології.

Проблеми військових медіа знайшли докладне висвітлення у фундаментальних працях середини 70-80-х років ХХ ст. А. Дмітрієва, В. Конопльова, Б. Краснова, Ю. Михайлова, О. Пономарьова, С. Тюшкевича, Ю. Чуєва та ін. військових науковців, які працювали в умовах визнання “єдиного наукового підходу”. Якщо відкинути ідеологічну перевантаженість, окремі методологічні положення того часу, можуть бути використані в сучасних умовах, звичайно з урахуванням тих змін, що відбулися в світі та науці за останні 20-25 років.

 

Наукова новизна цієї роботи полягає у тому, що дослідження жанрового контенту Центрального друкованого органу Міністерства оборони України журналу «Військо України» проводиться вперше і саме за допомогою методу контент-аналізу.

Джерельна база дослідження: п’ять випусків журналу «Військо України»: №09(179), №10(180), №12(182), №1(183), №2(184).

Хронологічні межі дослідження охоплюють вересень-лютий 2015-2016 років.

Об’єкт дослідження – Центральний друкований орган Міністерства оборони України журнал «Військо України».

Предмет дослідження: жанровий контент військової сфери на сторінках журналу «Військо України».

Методи, що були використані у ході наукового дослідження: кількісно-якісний контент-аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, статистичний вимір зібраної інформації.

Теоретичне значення цієї роботи полягає у можливості використання отриманих нами результатів дослідження іншими науковцями під час подальшого опрацювання теми особливостей військових ЗМІ.

Практичне значення цієї праці визначається можливістю її застосування під час безпосередньої журналістської практики для військових журналістів, як лекційний матеріал для студентів вищих навчальних закладів напряму «Журналістика» та «Військова журналістика», у майстер-класах і тренінгах із журналістського фаху, на науково-дослідних конференціях сектору «Армія і медіа».

Висновки: у ході виконання наукового дослідження шляхом кількісно-якісного контент-аналізу було встановлено жанрову специфіку Центрального друкованого органу Міністерства оборони України журналу «Військо України». За допомогою кількісних підрахунків сформовано статистику жанрової палітри друкованих матеріалів видання. З’ясовано, яким жанрам редакція віддає перевагу, а до яких звертається вкрай рідко.

Шляхом якісного контент-аналізу визначено певні помилки у написанні матеріалів з точки зору правил жанрології, яких допустились працівники редакції під час викладу матеріалів. І таким чином вдалося з’ясувати, що редакція журналу «Військо України» намагається дотримуватися загальноприйнятих вимог жанрології, але мають місце також певні недоречності.

Виклад основного матеріалу.«Військо України» — журнал, що є Центральним друкованим органом Міністерства оборони України.

За ініціативою В. Коркодима (Національна гвардія України) на громадських засадах до першої річниці незалежності України вийшов перший номер журналу "Військо України". В подальшому, починаючи з 1994 року, журнал "Військо України" - Центральний друкований орган Міністерства оборони України.

Головні редактори: Болотнюк В.А. 1994 - 2004 рр., Горішняк В.В. 2004 - 2011 рр., Ярцев В.В. 2011 - 2012 рр., Клубань О.М. 2012 рік., Буряченко В.І. 2013 і по теперішній час.

Актуальність теми зумовлена також тим, що військові журналісти мають наразі недостатньо досвіду для створення якісного та ефективного контенту в умовах інформаційної війни з агресором. Наслідком цього є низький рівень усвідомлення суспільством реального стану в країні, встановлення певних орієнтирів та пошуку засобів для боротьби. У бойових умовах передбачення ймовірних дій противника, виявлення стереотипів його мислення, шаблонів в діях та максимальне приховування власних намірів є найважливішими факторами успіху.

Професійне ставлення до військової справи вимагає не тільки знання військовослужбовцями тенденцій її розвитку, але й правильної оцінки та підтримки з боку цивільного населення. Хибність фактів, незрозумілість викладу матеріалу може створити невідповідну громадську думку, що може призвести до деморалізації української армії та викликати непередбачувані наслідки. Тому об'єктивна потреба створення якісного контенту у військовій сфері зумовила вибір теми дослідження.

Проблеми військових медіа знайшли докладне висвітлення у фундаментальних працях середини 70-80-х років ХХ ст. А. Дмітрієва, В. Конопльова, Б. Краснова, Ю. Михайлова, О. Пономарьова, С. Тюшкевича, Ю. Чуєва та ін. військових науковців, які працювали в умовах визнання “єдиного наукового підходу”. Якщо відкинути ідеологічну перевантаженість, окремі методологічні положення того часу, можуть бути використані в сучасних умовах, звичайно з урахуванням тих змін, що відбулися в світі та науці за останні 20-25 років.

В Україні проблеми військових медіа висвітлені у працях В.Антонця, В. Богдановича, П. Демчука, В. Косевцова, Г. Костенка, В. Кохна, О. Кузьмука, І. Лосєва, Є. Марчука, М. Матюха, М. Мірошниченка, М. Пальчука, Г. Перепелиці, В. Радецького, І. Руснака, Г. Ситника, В. Троцька, В. Телелима, М. Цюрупи, В. Чорного, В. Шевченка, В. Юдакова та ін. У Росії в цьому напрямі працювали В. Баринькін, М. Борчєв, І. Воробйов, М. Гарєєв, В. Гулін, Л. Зотов, В. Круглов, В. Серебрянніков, М. Сосновський, М. Шахов та інші. Велика увага приділялась осягненню системи правильного висвітлення існуючих та можливих загроз, дослідженню впливу та значення військових ЗМІ для суспільства, розробці рекомендацій щодо робити журналістів у військових ЗМІ.

Як уже було зазначено, наукова новизна даної роботи полягає у тому, що дослідження жанрового контенту Центрального друкованого органу Міністерства оборони України журналу «Військо України» проводиться вперше і саме за допомогою методу контент-аналізу. Ми вперше намагатимемось кількісно та якісно дослідити жанрову палітру журналу та вказати на недоліки, які допущено з точки зору правил жанрології.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.