Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні рекомендації до розв’язання задач за темою 3


Втрати від можливого зменшення обсягу виробництва обчислюються наступним чином:

 

(1)

 

де R – ризик (тобто розмір втрат);

n – кількість видів продукції;

ВПі – розмір втрат і-го виду продукції в одиницях продукції;

Ці – роздрібна ціна і-го виду продукції;

ЗЗі – змінні затрати на виготовлення одиниці і-го виду продукції.

При цьому змінні затрати обчислюють за формулою:

 

ЗЗ = СВ – УПЗ, (2)

 

де СВ – собівартість одиниці продукції;

УПЗ – умовно-постійні затрати на її виготовлення.

Втрати від можливого зниження продажних цін обчис­люють за формулою:

 

(3)

 

де R – ризик (тобто розмір втрат);

n – кількість видів продукції;

∆ПЦі – зміна (як правило, зменшення) продажної ціни одиниці і-го виду продукції;

ОРі – обсяг реалізації і-го виду продукції в одиницях продукції.

Втрати грошей від купівлі облігацій обчислюють за фор­мулою:

 

R = ВГ – ВГ’, (4)

 

де R – ризик втрат грошей;

ВГ – розрахункова теперішня вартість грошей, вкладених в придбання облігацій;

ВГ’ – розрахункова теперішня вартість грошей, вкладених у купівлю облігацій, під дією можливих негативних факторів. При цьому:

 

ВГ = І × ПФА + F × ПФВ, (5)

 

де І – проценти за період часу:

 

І = n × і, (6)

 

де n – кількість років кредитування;

і – ставка відсотків річних;

ПФА – процентний фактор ануїтету;

F – номінальна ціна облігації;

ПФВ – процентний фактор теперішньої вартості облігації.

Для обчислення ВГ’ використовують аналогічну формулу:

 

ВГ’ = І × ПФА’ + F × ПФВ’, (7)

 

де ПФА’ – процентний фактор ануїтету з врахуванням можливих негативних факторів;

ПФВ’ – процентний фактор теперішньої вартості облігації з врахуванням можливих негативних факторів.

Для обчислення процентних факторів використовують формули:

 

(8)

 

де r – дисконтна ставка;

t – термін (в роках), на який береться облігація.

Для обчислення втрат від ймовірного зниження цін користуються формулою:

 

(9)

 

де R – ризик (тобто розмір втрат);

n – кількість видів продукції;

∆Ці – ймовірне зниження ціни одиниці і-го виду продукції;

ВПі – запланований обсяг випуску і реалізації і-го виду продукції.

Для обчислення втрат від можливої перевитрати фонду споживання використовують формулу:

 

(10)

 

де ∆Вc – ймовірне перевищення середніх виплат на одного праців­ника з фонду споживання в порівнянні із запланованим рівнем вна­слідок проведення ризикованих операцій;

ЧП – планова чисельність працівників;

∆ЧП – ймовірне перевищення чисельності працівників у порівнянні з плановою кількістю внаслідок проведення ризикованих операцій;

Вc – середні очікувані виплати з фонду споживання на одного праців­ника.

Для обчислення втрат від перевитрати матеріальних ресурсів використовуємо формулу:

 

(11)

 

де ∆Мі – ймовірна перевитрата матеріальних ресурсів і-го виду у натуральному виразі;

Ці – планова ціна одиниці матеріальних ресур­сів і-го виду;

Мі – планові затрати матеріальних ресурсів і-го виду на заданий обсяг виробництва продукції в натуральному виразі;

∆Ці – ймовірне зростання ціни одиниці матеріальних ресур­сів і-го виду.

Для обчислення втрат від безгосподарності використовують формулу:

 

(12)

 

де Ві – ймовірні втрати від безгосподарності і-го виду.

Для обчислення втрат від можливого стихійного лиха та екологічних катастроф скористаємося формулою:

 

(13)

 

де Вмі – вартість і-го об’єкта чи майна підприємства;

Кскі – коефі­цієнт імовірних втрат і-го об’єкта чи майна за умов стихійного лиха чи при екологічній катастрофі.

Для обчислення втрат від можливих крадіжок та рекету користуємося формулою:

 

(14)

 

де Кі – ймовірні втрати від крадіжок та рекету і-го виду.

Для обчислення втрат від зміни політичних факторів можна скористатися формулою:

 

(15)

 

де Пі – ймовірні втрати від і-го політичного фактора.

Статистична імовірність втрат усіх наявних рівнів розраховується за формулами:

 

(16)

(17)

 

де ВДі – кількість втратних випадків і-го рівня;

ВУ – кількість випадків успіху.

Порівняльні показники ризику здебільшого використовуються для порівняння рівнів ризикованості кількох проектів. Особливістю цих показників є те, що вони не виражають величину ризику, а є лише мірою відносності його розміру. До порівняльних показників ризику належать математичне очікування (сподівання), дисперсія, середньоквадратичне (стандартне) відхилення та коефіцієнт варіації.

Для обчислення дисперсії та стандартного відхилення необхідно, щоб було задано (попередньо обчислено) величини втрат (чи доходів) та відповідні їм ймовірності. Отже, нехай Xі – величини втрат чи доходів суб’єкта, a pі – відповідні їм ймовірності. Тоді маємо:

- математичне сподівання Хсер. – середнє значення втрат чи доходів:

 

(18)

 

 

- дисперсія σ2:

 

(19)

 

- стандартне відхилення σ:

 

(20)

 

Дисперсію та стандартне відхилення застосовують для порівняння ризикованості кількох різних проектів з однаковим середнім значенням величини втрат чи доходів, керуючись принципом: ризикованішим є той проект, для якого значення дисперсії чи стандартного відхилення має більшу величину.

Для випадку, коли середні значення, втрат чи доходів проектів, що порівнюються, різні, для порівняння їх ризикованості застосовують коефіцієнт варіації V, який обчислюють за формулою:

 

(21)

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.