Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Термінологічний словник ключових понять


Антиризиковий захід, управління ризиком, страхування, хеджування, резервний фонд, ефективність антиризикових заходів.

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІЧНИЙ РИЗИК ТА МЕТОДИ ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ»

 

1. Сутність та необхідність управління ризиком.

2. Види ризику та критерії їх класифікації.

3. Теоретичні підходи до визначення ризику.

4. Особливості прояву ризику в сучасних умовах.

5. Основні характерні риси економічного ризику.

6. Функції ризику та особливості їх реалізації в підприємницькій діяльності.

7. Чинники, що зумовлюють виникнення ризикової ситуації для підприємства.

8. Необхідність оцінювання економічних ризиків у діяльності підприємства.

9. Переваги й недоліки кількісних методів оцінювання ризиків.

10. Характеристика комплексного оцінювання ризиків.

11. Порівняльний аналіз кількісних і якісних методів аналізу ризику.

12. Зарубіжний досвід методу експертних оцінювань.

13. Чинники, що обумовлюють вибір методу оцінювання економічного ризику.

14. Характеристика та особливості кількісних методів оцінювання економічних ризиків.

15. Інтегральне оцінювання економічного ризику.

16. Комплексний підхід до оцінювання економічного ризику.

17. Вплив суб’єктивного фактора на оцінювання економічних ризиків підприємства.

18. Інформаційне забезпечення та його роль в об’єктивізації оцінювання економічних ризиків.

19. Зарубіжний погляд на тлумачення поняття невизначеності.

20. Теоретичні підходи до з’ясування типу невизначеності.

21. Прийняття рішень в умовах визначеності і невизначеності ризику.

22. Економічний аналіз видів втрат в умовах невизначеності і ризику.

23. Моделі прийняття управлінських рішень за умов господарської невизначеності.

24. Вплив зовнішнього оточення підприємства на мінімізацію економічних ризиків.

25. Диверсифікація як засіб мінімізації економічного ризику.

26. Порівняльний аналіз основних форм профілактики ризиків на підприємстві.

27. Організаційні методи мінімізації економічного ризику.

28. Економічні методи мінімізації ризику.

29. Хеджування як метод мінімізації ризику

30. Мінімізація економічних ризиків через управління витратами й недопущення збитків підприємства.

31. Методологія розробки та впровадження штрафних санкцій на підприємстві як метод мінімізації економічних ризиків.

32. Підвищення фінансової стійкості підприємства як засіб мінімізації економічних ризиків.

33. Виявлення фінансових резервів підприємства як засіб профілактики економічних ризиків.

34. Сутність та необхідність аналізу ризику.

35. Зарубіжний погляд на питання стратегічного планування ризикових ситуацій.

36. Джерела виникнення ризиків.

37. Економічний ризик у відносному вираженні.

38. Взаємозв’язок прибутку і ризику в діяльності підприємства.

39. Зони та рівні ризику, їх особливі характеристики.

40. Ризик-позиція підприємства та особливості її прояву в діяльності підприємства.

41. Чинники, що зумовлюють вибір ризик-позиції підприємства.

42. Умови, які забезпечують оптимальну ризик-позицію.

43. Урахування невизначеності при аналізі економічних ризиків.

44. Методологія розроблення програми управління ризиками.

45. Стратегія і тактика управління ризиками.

46. Формування системи управління ризиком на підприємстві.

47. Теоретичні підходи щодо стратегії управління ризиком.

48. Аналіз сильних і слабких сторін системи управління ризиками.

49. Формування стратегії управління економічними ризиками.

50. Використання чистих стратегій як засобу управління економічним ризиком.

51. Змішані стратегії та особливості їх використання в управлінні економічними ризиками підприємства.

52. Використання матричного методу при обґрунтуванні стратегії управління економічними ризиками.

53. Методи вибору оптимальних стратегій управління економічними ризиками.

54. Застосування теорії ігор при виборі альтернативних варіантів управлінського рішення.

55. Методологічні засади теорії ігор.

56. Обумовленість виникнення теорії ігор теорією ризиків.

57. Застосування теорії ігор за умов наявності економічного ризику.

58. Процедура прийняття управлінського рішення за умов додаткового дослідження стану ринку.

59. Ризик безповоротних можливостей.

60. Методи знаходження оптимальних стратегій в умовах невизначеності і ризику.

 

ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІЧНИЙ РИЗИК ТА МЕТОДИ ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ»

 

1. Об’єктом ризику називають:

А) керовану економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі;

Б) особу (індивід або колектив), яка зацікав­лена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єкту ризику;

В) фактори (явища, предмети, процеси), які спри­чинюють невизначеність результатів.

 

2. Суб’єктом ризику називають:

А) керовану економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі;

Б) особу (індивід або колектив), яка зацікав­лена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єкту ризику;

В) фактори (явища, предмети, процеси), які спри­чинюють невизначеність результатів.

 

3. Джерело ризику – це:

А) керовану економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі;

Б) особу (індивід або колектив), яка зацікав­лена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єкту ризику;

В) фактори (явища, предмети, процеси), які спри­чинюють невизначеність результатів.

 

4. При якісному аналізі ризиків:

А) визначають (чи оцінюють) величину втрат (аб­солютну чи відносну) та ймовірність, з якою можуть відбутися ці втрати;

Б) порівнюють позитивні від вибраного ризикованого виду діяльності з можливими негативними наслідками цього вибору;

В) визначають ступінь впливу рішень суб’єкта на інтереси інших суб’єктів.

 

5. При кількісному аналізу:

А) визначають (чи оцінюють) величину втрат (аб­солютну чи відносну) та ймовірність, з якою можуть відбутися ці втрати;

Б) порівнюють позитивні від вибраного ризикованого виду діяльності з можливими негативними наслідками цього вибору;

В) визначають ступінь впливу рішень суб’єкта на інтереси інших суб’єктів.

 

6. Абсолютні показники:

А) використовуються для розрахунку допустимого, середнього, критичного і катастрофічного рівня ризику і розробки певних заходів для зменшення вказаних ризиків;

Б) дозволяють отримати більш повну інформацію щодо можливості реалізації ризиків різної величини;

В) застосовуються при необхідності вибору однієї альтернативи з кількох можливих.

 

7. Показники імовірності втрат:

А) використовуються для розрахунку допустимого, середнього, критичного і катастрофічного рівня ризику і розробки певних заходів для зменшення вказаних ризиків;

Б) дозволяють отримати більш повну інформацію щодо можливості реалізації ризиків різної величини;

В) застосовуються при необхідності вибору однієї альтернативи з кількох можливих.

 

8. Порівняльні показники ризику:

А) використовуються для розрахунку допустимого, середнього, критичного і катастрофічного рівня ризику і розробки певних заходів для зменшення вказаних ризиків;

Б) дозволяють отримати більш повну інформацію щодо можливості реалізації ризиків різної величини;

В) застосовуються при необхідності вибору однієї альтернативи з кількох можливих.

 

9. Для аналізу підприємницьких ризиків в основному застосовують:

А) порівняльні показники ризику;

Б) абсолютні показники ризику;

В) показники імовірності втрат.

 

10. Для визначення числового значення ймовірності втрат різних рівнів, як правило, застосовують два підходи:

А) статистичний і суб’єктивний;

Б) суб’єктивний та об’єктивний;

В) статистичний та економіко-математичний.

 

11. Порівняльні показники ризику:

А) виражають величину ризику і мірою відносності його розміру;

Б) не виражають величину ризику, а є лише мірою відносності його розміру.

 

12. Розсіювання значення випадкового параметра від його середнього значення, що прогнозується, характеризується:

А) математичним сподіванням;

Б) дисперсією;

В) середньоквадратичним відхиленням;

Г) коефіцієнтом варіації.

 

13. Вирівнювання ризику – це:

А) процес нейтралізації негативного впливу здійснення ризикованих операцій за рахунок паралельного проведення операцій з позитивним результатом;

Б) процес розподілу втрат серед суб’єктів, причетних до ризику;

В) усі відповіді вірні.

 

14. Вирівнювання ризику в просторі:

А) передбачає розподіл можливих втрат в окремих підрозділах підприємства або серед сторін ризико­ваної ситуації;

Б) полягає у приуроченні здійснення пев­них однорідних господарських операцій до однієї і тієї ж дати.

 

15. Вирівнювання ризику в часі:

А) передбачає розподіл можливих втрат в окремих підрозділах підприємства або серед сторін ризико­ваної ситуації;

Б) полягає у приуроченні здійснення пев­них однорідних господарських операцій до однієї і тієї ж дати.

 

16. Вирівнювання ризику в часі:

А) не приводить до усунення чи зменшення втрат, однак в цьому випадку втрати від проведення ризикованих операцій перекриваються дохода­ми від інших операцій, які проводяться одночасно з ризикованими;

Б) приводить до усунення чи зменшення втрат, однак в цьому випадку втрати від проведення ризикованих операцій не перекриваються дохода­ми від інших операцій, які проводяться одночасно з ризикованими.

 

17. Прикладами вирівнювання ризику в просторі є:

А) одночасне здійснення експортних та імпортних операцій, бартерних обмінів, актів купівлі-продажу тощо;

Б) розподіл ризику між замовником і підряд­чиком; заміна обладнання з високої одиничної потужності на більшу кількість менш потужного обладнання; використання більшої кілько­сті джерел постачання; вкладання коштів у різні господарські справи тощо.

 

18. Прикладами вирівнювання ризику в часі є:

А) одночасне здійснення експортних та імпортних операцій, бартерних обмінів, актів купівлі-продажу тощо;

Б) розподіл ризику між замовником і підряд­чиком; заміна обладнання з високої одиничної потужності на більшу кількість менш потужного обладнання; використання більшої кілько­сті джерел постачання; вкладання коштів у різні господарські справи тощо.

 

19. Розподіл ризику між учасниками проекту може бути:

А) кількісним;

Б) кількісним і якісним;

В) якісним.

 

20. Диверсифікація – це:

А) прийняття учасниками проекту рішень щодо зміни кількості потенційних партнерів;

Б)стратегія зменшення ризику шляхом його пере­розподілу по кількох активах, чиї індивідуальні прибутки ведуть себе по-різному і незалежно один від одного.

 

21. Чим більша основа дивер­сифікації (тобто кількість сфер вкладання коштів), тим менший ризик втрати доходів:

А) так;

Б) ні.

 

22. Для виробничого ризику диверсифікація:

А) полягає в розширенні кілько­сті різних елементів, що мають пряме чи опосередковане відношення до виробничого процесу;

Б) за своєю сутністю не відрізняється від диверсифікації фінансового ризику;

В) передбачає використання більшої кількості різних валют при укладанні експортно-імпортних угод.

 

23. Диверсифікація комерційного ризику:

А) полягає в розширенні кілько­сті різних елементів, що мають пряме чи опосередковане відношення до виробничого процесу;

Б) за своєю сутністю не відрізняється від диверсифікації фінансового ризику;

В) передбачає використання більшої кількості різних валют при укладанні експортно-імпортних угод.

 

24. Диверсифікація валютного ризику:

А) полягає в розширенні кілько­сті різних елементів, що мають пряме чи опосередковане відношення до виробничого процесу;

Б) за своєю сутністю не відрізняється від диверсифікації фінансового ризику;

В) передбачає використання більшої кількості різних валют при укладанні експортно-імпортних угод.

 

25. Вирівнювання ризику, зокрема його дивер­сифікація, будучи за своєю сутністю здебільшого превентивним (попере­джувальним) заходом, взагалі кажучи, не може бути віднесене до сфери безпосереднього управління ризиком:

А) ні;

Б) так.

 

26. Використовуючи методи вирівнювання ризику, не можна чітко визначити оптимальну стратегію діяльності суб’єкта для подолання ризику чи його мінімізації:

А) так;

Б) ні.

 

27. Ризики, яких не можна уникнути та безпосередньо впливати на них з метою зниження їх величини чи зменшен­ня втрат, внаслідок реалізації називають:

А) несистемними;

Б) системними;

В) непередбачуваними.

 

28. Наявність ймовірності можливого негативно­го впливу на діяльність суб’єктів економічних взаємовідносин з боку дер­жави внаслідок реалізації її політичного курсу є:

А) політичним ризиком;

Б) соціальним ризиком;

В) адміністративно-законодавчим ризиком.

 

29. Виражаються в ризику конфліктів із суспільством та ризику, пов’язаному з працівниками власного підприємства:

А) політичні ризики;

Б) соціальні ризики;

В) адміністративно-законодавчі ризики.

 

30. Як правило, пов’язані з певни­ми змінами в законодавстві країни:

А) політичні ризики;

Б) соціальні ризики;

В) адміністративно-законодавчі ризики.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Азаренкова, Г.М. Аналіз моделювання і управління ризиком [Текст] : (в схемах та прикладах) : навч. посібник / Г.М. Азаренкова ; НБУ, Ун-т банк. справи ; Харк. ін-т банк. справи. – Львів : Новий Світ – 2000, 2011. – 239 c. (19 прим.)

2. Антипенко, Є.Ю. Управління валютними ризиками [Текст] : Для студ. ЗДІА спец. 7.050104 «Фінанси» : конспект лекцій / Є.Ю. Антипенко ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2007. – 131 c. (160 прим.)

3. Бєлоконь, К.В. Аналіз та оцінка екологічних ризиків [Текст] : навч.-метод. посібник для студ. ЗДІА спец. 7.070802 «Прикладна екологія та збалансоване природокористування» / К.В. Бєлоконь ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2013. – 176 c. (26 прим.)

4. Василенко, О.В. Моделювання ризику в економіці [Текст] : Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт ден. та заоч. форм навчання для студ. ЗДІА спец. 6.050102 «ЕК» / О.В. Василенко, Є.К. Мержинський ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2008. – 34 c. (91 прим.)

5. Гнєушева, І.О. Ризикологія [Текст] : навч.-метод. посібник для студ. ЗДІА спец. «Фінанси» ден. та заоч. форм навчання / І.О. Гнєушева ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2011. – 76 c. (28 прим.)

6. Донець, Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання [Текст] : навч. посібник для внз / Л. І. Донець. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 311 c. (2 прим.)

7. Економічний ризик: ігрові моделі [Текст] : навч. посібник / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко, А.В. Сігал, Я.С. Наконечний ; ред. В.В. Вітлінський ; КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2002. – 446 c. (6 прим.)

8. Івченко, І.Ю. Економічні ризики [Текст] : (+CD) : навч. посібник для внз / І.Ю. Івченко ; Одес. нац. політехн. ун-т. – К. : Центр навч. літ., 2004. – 300 c. (3 прим.)

9. Ілляшенко, С.М. Економічний ризик [Текст] : навч. посібник для внз / С.М. Ілляшенко ; Сумський держ. ун-т. – 2-ге вид., перероб. i доп. – К. : Центр навч. літ., 2004. – 218 c. (4 прим.)

10. Ілляшенко, С.М. Управління екологічними ризиками інновацій [Текст] : монографія / С.М. Ілляшенко, В.В. Божкова. – Суми : Унів. книга, 2004. – 211 c. (1 прим.)

11. Мамотенко, Д.Ю. Ризик-менеджмент: Методичні вказівки до проведення практичних занять та виконання контрольних робіт [Текст] : Для студ. ЗДІА спец. 8.050201 «МОе» / Д.Ю. Мамотенко ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2005. – 57 c. (45 прим.)

12. Матвійчук, А.В. Економічні ризики в інвестиційній діяльності [Текст] : монографія / А.В. Матвійчук ; Вінниц. нац. техн. ун-т. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 202 c. (1 прим.)

13. Матвійчук, А.В. Аналіз і управління економічним ризиком [Текст] : навч. посібник для внз / А.В. Матвійчук ; Вінниц. нац. техн. ун-т. – К. : Центр навч. літ., 2005. – 219 c. (5 прим.)

14. Машина, Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання [Текст] : навч. посібник для внз / Н.І. Машина ; Донец. екон.-гуманіт. ін-т. – К. : Центр навч. літ., 2003. – 187 c. (7 прим.)

15. Нестеренко, Н.В. Ризик-менеджмент [Текст] : Для студ. спец. 6.050104 «Фінанси» : конспект лекцій / Н.В. Нестеренко ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2007. – 148 c. (209 прим.)

16. Панкова, М.О. Методичні підходи до оцінки ризику інвестиційних проектів [Текст] : Для студ. ден. та заоч. форм навчання ЗДІА : навч. посібник / М.О. Панкова ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2002. – 182 c. (284 прим.)

17. Пікус, Р.В. Управління фінансовими ризиками [Текст] : навч. посібник для внз : [рек. М-вом освіти і науки, молоді та спорту України] / Р.В. Пікус. – К. : Знання, 2010. – 598 c. (15 прим.)

18. Сахарцева, І.І. Економічний ризик в аудиті [Текст] : Для студ. ЗДІА спец. «О і А» ден. та заоч. форм навчання : навч. посібник / І.І. Сахарцева, О.В. Шляга ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2005. – 171 c. (93 прим.)

19. Сахарцева, І.І. Ризики економічної діагностики підприємства [Текст] : навч. посібник для внз / І.І. Сахарцева, О.В. Шляга ; ред. І.І. Сахарцева ; ЗДІА. – К. : Кондор, 2008. – 379 c. (8 прим.)

20. Старостіна, А.О. Ризик-менеджмент [Текст] : навч. посібник для внз / А.О. Старостіна, В.А. Кравченко ; НТУУ «КПІ». – К. : Політехніка, 2003. – 119 c. (3 прим.)

21. Старостіна, А.О. Ризик-менеджмент: теорія та практика [Текст] : навч. посібник для внз / А.О. Старостіна, В.А. Кравченко ; НТУУ «КПІ». – К. : Кондор ; Політехніка, 2004; 2009. – 199 c. (14 прим.)

22. Шегда, А.В. Ризики в підприємництві: оцінювання та управління [Текст] : навч. посібник / А.В. Шегда, М.В. Голованенко ; ред. А.В. Шегда. – К. : Знання, 2008. – 271 c. (5 прим.)

23. Шляга, О.В. Економічний ризик в аудиті [Електронний ресурс] : Методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студ. ЗДІА спец. 7.050106 «О і А» ден. та заоч. форм навчання / О.В. Шляга ; ЗДІА. – Запоріжжя : ЗДІА, 2007. – 25 c. (90 прим.)

24. Ястремський, О.І. Моделювання економічного ризику [Текст] / О.І. Ястремський. – К. : Либідь, 1992. – 174 c. (1 прим.)

 

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

 

1. http://library.zgia.zp.ua.

2. http://risk.org.ua/uk.

3. http://www.economy.nayka.com.ua.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.