Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Робота із виносками, рисунком, колонтитулами


Виноски – це додаткове роз’яснення або посилання на документ, джерело. Може бути розміщена внизу сторінки, в кінці документа або під текстом. Виноска склад. з маркера і текстової частини. для ств.: встановлюємо курсор після слова, де буде виноска, ком. Вставка, Сноска. У вікні визначають місце розташування виноски, також можна змінити маркер виноски: за умовчанням – 1, 2, 3. Для вилучення виноски – виділити маркер виноски в тексті, Delete. Вид, Сноска – для пошуку маркера. Колонтитул – текст, який автоматично з’явл. на кожній стор. документа. Колонтитули бувають верхні і нижні. Для ств. колонт. – Вид, Колонтитулы,з’явл. панель інстументів Колонтитулыі рамка для введення тексту. Панель інструментів містить такі кнопки: поточна дата, номер стор., к-кість стор. в документі, поточний час. Для переключення між верхнім і нижнім колонтитулом на панелі існує кнопка. для вилучення колонт.: Вид, Колонтит., виділити текст, Delete.Рисунок: Вставка – Рисунок. Вставляємо у потрібне місце!!!!! правою мишею формат рисунка і встановлюємо потрібне.

Робота із списками, колонками

Список – це перелік деяких визначень, тез тощо. Елемент списка скл. з маркера списка, з текстової частини. У випадку, коли маркер не змінюється для цілого списку, такий список наз. маркерованим. Коли маркери списку послідовно збільшуються, такий список нумерований. Для ств. списку курсор встановл. у вільний рядок і активіз. кн. НумерацияабоМаркеры.Для додавання елементу всередині списка курсор встановл. у кінець попереднього елемента, Enter.Для вилучення елемента його виділ., Delete. Для зміни маркерів існуючого виділ. список і активіз. Формат, Список. По стандарту ств. власноручно, ін. – автоматично. Колонки: для полегшеного сприйняття великих обсягів інформації. Попередньо потрібний текст виліл., активіз. команду Формат, Колонки. Активіз. перемикач Разделитель. та перемикач Колонки одинаковой ширины.Дляперетвор. тексту з колонок в звичайний текст – команда Формат, Колонки, Кількість 1.

Вставлення ін. файлу у поточний

Для цього: – перейти в режим просмотру головного документу і відкрити головний документ; – встановити курсор в позиції документа і клацнути на кнопці Вставить вложенній документ панелі інструментів Главній документ; – у вікні Вставка вложенного документаввести або вибрати ім’ядокумента, що вставляється як вкладений. Кн. ОК.

Вставлення і вилучення номеру сторінки.

Для вставлення номеру сторінки використовують команду “Вставка”→”Номера страниц”. З’являється вікно “Номера страниц”. У вкладці “Положение” можна визначити місце розташування номеру сторінки(вверху,знизу,справа). У вкладці “Выравнивание” визначаємо вирівнювання номеру сторінки – зліва, від центру, справа, всередині, зовні. Активізувавши параметр “Номер на первой странице”, визначаємо наявність номеру на першій сторінці. У вкладці “Формат” визначаємо формат номеру сторінки, визначаємо можливість включення номеру глави, а також нумерацію сторінок: 1)продовжити нумерацію; 2)почати з…;→ОК.

Для вилучення номеру сторінки необхідно:1)вибираємо команду “Вид”→“Колонтитулы”; 2) якщо номери сторінок разміщені внизу сторінки, натискаємо кнопку “Верхний/нижний колонтитул” на панелі інструментів “Колонтитулы”; 3) виділяємо номер сторінки; 4) якщо для вставки номерів сторінок використовувалась команда “Вставка”→”Номера страниц”, виділяємо рамку, яка розміщена навколо номеру сторінки.

Робота з написом.

Написи викор-ся для вставлення в існуючий документ тексту, графічного зображення, таблиць, малюнків.Для створення: команда “Вставка”→”Надпись”, вказівник миші змінює свій вигляд – перетворюється на плюс, малюється прямокутник на тексті для створення напису, малюнку.Після створення напису можна змінити його параметри. Для цього: після активізації напису, використовуємо команду”Формат”→”Надпись”,змінюємо параметри обтікання, наявність кольору, тип ліній. Для зміни розмірів напису: вказівник миші підводиться до будь-якого маркеру в кутку або на межі, натискаємо кнопку і не відпускаючи тягнемо.

15. Створення змісту, переліку ілюстрацій, предметного вказівника.

Створення змісту: у WORD існує можливість автоматично створити зміст із тих фрагментів документу, які попередньо визначаються як заголовки. Заголовків може бути до 9-ти рівнів. Як правило весь текст документу має стиль “Обычный”. Для створення змісту, фрагмент потрібного документу виділяють і у списку кнопки”Стиль” панелі інструментів “Форматирование” вибираєм потрібний рівень заголовку(1,2,3,…). Заголовок може бути створений лише для цілого абзацу. Робота з створенним заголовком виконується в режимі перегляду структури документу(“Вид”→”Структура”), після цього з’являється панель інструментів ”Структура”,яка містить кнопки: “повысить/понизить уровень” – змінює рівень існуючих заголовків; “развернуть/свернуть“- при роботі з великими документами згортається весь текст і залишаються лише заголовки;”превратить в обычный текст” – перетворення заголовків в звичайний текст. Після створення заголовків документу можна створити зміст: курсор встановлюєм в потрібне документа і активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”. У вкладці “Оглавление” вибираємо вид змісту, встановлюємо потрібну кількість рівнів заголовків(за замовчуванням “3”). Після виконання змін над заголовками і активізації команди “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”, з’являються запити на зміну існуючого змісту і попереднє вилучення.

Створення переліку ілюстрацій: це список, елементами якого є назви під малюнками, під таблицями, під формулою. Для автоматичного створення, необхідно створити назви об’єктів. Для цього: 1)під об’єктами всановлюємо курсор, активізуємо команду “Вставка”→”Название”; 2) у вікні переліку “Постоянная часть” вибираємо відповідну назву, ОК; 3)при цьому всі створені назви мають стиль “Название объекта”(перетворює назву у звичайний текст); 4) після визначення всіх назв, встановлюмо курсор у потрібне місце і активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”. Вкладка “Список илюстраций”-вибираємо вид списку, ОК.

Створення предметного вказівника: визначає розташування термінів на сторінці документу. Для створення необхідно: 1) визначити ті слова або словосполучення в документі, які ввійдуть до предметного вказівника; 2)для цього виділяємо перше слово, активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”; 3) у вкладці ”Указатели”- кнопка “Поместить”; 4) з’являється вікно “Определение элемента указания”: в параметрах активізуємо “Перекрёсная ссылка”-набираємослово з клавіатури; 5) залишаємо це вікно активним, відміняючи за допомогою кнопки “Пометить”, виділяємо інше слово, закриваємо це вікно і попереднє; 6) при виділенні слів для предметного вказівника, після цього слова з’являється {…}, які можна переглянути після активізації “непечатаемые символы”(для вилучення слів із предметного вказівника-виділяємо символи в дужках і вилучаємо); 7)після виділення всіх слів активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”, у вкладці ”Указатели” вибираємо вид вказівника, встановлюємо кілька колонок.

Робота з редактором формул.

Для створення таких виразів необхідно: 1) активізувати команда “Вставка”→”Объект”, вкладка “Создание”-“Microsoft Equation 3.0”. Якщо необхідно часто створювати такі вирази, то на панелі інструментів додається кнопка “Редактор формул”; 2) після активізації з’являється панель “Формула”, яка вміщує кнопки з групами шаблонів, а в позиції курсора-рамка для введення інформації. Є такі групи шаблонів: шаблоны скобок, шаблоны матриц, шаблоны дробей и радикалов, шаблоны верхних и нижних индексов та інші; 3) після закінчення створення виразу, необхідно клацнути мишкою поза виразом. Для редагування створеного виразу-двічі клацнути мишкою на об’єкті.

 

17. Робота з таблицями.( вставлення, вилучення рядків, стовпців; зміна межі, авто формат, сортування, розрахунок функцій). Команда ТАБЛИЦА\ ДОБАВИТЬ\ТАБЛИЦА. Кнопка АВТОФОРМАТ дозволяє надати таблиці один із стандартів. Найпростіший вигляд – Сетка, кнопка ОК. Тут же можна змінювати межі, встановивши позначку у Границы. Для виділення стовпця ( рядка)- клацнути над ним зверху ( зліва), щоб його вилучити – спочатку виділити, а потім ТАБЛИЦЫ\ удалить столбцы ( строки) или кн.DEL. Додавання стовпця - ТАБЛИЦА\ добавить столбец ( перед цим виділити стовпець, перед яким буде новий). Рядок – виділити той, перед яким буде новий, ТАБЛИЦА \добавить строки. Для додавання після останнього - курсор після останнього рядка таблиці і ENTER. Можна робити розрахунки суми по рядкам чи стовпцям, пошук max та min і середнього значення. Курсор справа від рядка – ТАБЛИЦА \формула. Сума слева – SUM LEFT. По стовпцю – курсор у вільну комірку під стовпцем, ТАБЛИЦА\ формула. SUM ABOVE. Всі інші функції розраховуються за допомогою адресації комірки. При цьому курсор в будь-яку комірку – ТАБЛИЦА\ формула. У вікні розкриваємо список ВСТАВИТЬ ФУНКЦИЮ , де вибираємо потрібну і в дужках пишемо необхідний діапазон. Для побудови діаграми ВСТАВКА\ рисунок \ диаграмма.

18. Вставка полів, злиття документів.Поле – визначений набір команд, які використовуються для вставлення в документ додаткової інформації( поточна сторінка, поточний час). Команди ВСТАВКА \ ПОЛЕ . У лівій частині перелік категорій полів, у правій – ті поля, які містяться у вибраних категоріях. У цьому ж вікні кнопка ПАРАМЕТРИ – можна вибирати встановлені параметри поля. Кнопка ДОБАВИТЬ. Для заміни значення поля виділяють і натискають CTRL +F11.

При реалізації функцій з двох документів необхідно мати основний документ з полями, значення яких змінюється. Джерело даних – інформація, яка вставляється в основний документ. Наприклад, необхідно роздрукувати бланки запрошень, тільки з різним ім’ям. Основний документ містить текст запрошення, джерело даних – перелік прізвищ. Для СЕРВИС\ СЛИЯНИЕ. Вибираємо СОЗДАТЬ, з переліку ( наклейки......) вибрати ДОКУМЕНТЫ НА БЛАНКЕ. Потім Активное окно, кнопка Закрыть. Після цього текст. Для джерела даних СЕРВИС\ СЛИЯНИЕ, кнопка Получить данные, вибрати Создать источник данных. В цьому вікні в переліку Поле в строке документа вміщені перелік полів. Кнопка Удалить – вилучають всі поля, окрім потрібного, кнопка Добавить- додає. Вікно Сохранение документа визначає ім’я та місце збереження документа. Наступне вікно Правка источника данных- вносять інформацію. Для додавання в основний документ полів злиття – курсор в потрібне місце і на панелі інструментів Слияния кнопка Добавить поле слияния. Після цього кнопка ПОЛЕ\ ДАННЫЕ послідовно додають прізвища.

Робота з файлами HTML.

Створюємо у Ворді новий документ, зберігаємо його у форматі HTML. Для створення списків: <ul>….</ul>- початок і кінець маркированого тексту, <ol>…</ol>-нумерований список.<li>..</li>-елемент списку. Для створ.таблиці - <TABLE>…</TABLE>-початок і кінець таблиці, <TABLE BORDER>…</TABLE BORDER>- рамки таблиці,<TD>…<TD>-початок таблиці,<TR>… <TR>- початок\кінець рядка таблиці, <TH>…<TH>- заголовок стовця таблиці, <b>… </b> - форматуваня тексту у напівжирний шрифт, <l>… </l>- курсив, <u>… </u>- підкреслений шрифт,<font face=”Стиль шрифту” Size=”Номер шрифту”Color= “Колір шрифту”>…</Font> -ну короче понятно.(1 – 0). Створення гіперпосилань: <a href=”Ім”я файлу, на якій посилаються” target=”Ім”я фрейму”>Текст гіперпосилання </a> - если вооще тупые, то хер поймёте.(2 – 0).

20.РОБОТА З КНОПКАМИ ПАНЕЛІ “РИСОВАНИЕ”

Вид \ Панель инструментов \ Рисование. Кнопка Действия містить такі команди:1) групування і розгрупування об’єктів.2) порядок розміщення графічного об’єкту відносно тексту( за текстом, над текстом)3) види вирівнювання, повертання. Кнопка Свободное вращение . Об’єкт виділяють і кнопка Свободное вращение ( маркери кінцевих меж виділяють іншим кольором). Кнопка Добавить объект WORD ART, створює фігурні тексти, тінь, об’ємний вигляд об’єкта.

 

Microsoft Excel

1.Побудова таблиці даних (копіювання і редагування значень комірок, виділення і вилучення комірок (діапазонів комірок), рядків і стовпців, використання команди Автоформат, зміна ширини стовпця і висоти комірки, форматування комірки).

Для копіювання значень комірки, блок комірок суміжний “мишу до нижнього правого кута комірки , миша стає “+”, тягнути. Для переміщення: мишу до рамки блоку і тягнути. Вилучення значень комірок, рядків, стовпців. Виділити стовпці, клацнути на його імені. Для стовпця: Правка- Удалить. Аналогічно в інших випадках.Редагування. Активізувати комірку, двічі клацнувши. Після цього клацнути на панелі формул. Для введення текстової інформації, що розміщена на декількох стовпцях, внести цю інформацію → виділити блок комірок, які вона займає → актив. кнопку “Центрировать по столбцам”. Для встановлення маркеру абзацу всередині комірки → Alt+Enter. Створену таблицю можна розділити на дві частини (коли таблиці більша ніж розмір екрану, заголовки потрібно зафіксувати).Маркери вікна, які розміщені над вертик. Лінією вікна (вказівник мишки до маркеру) → тягнути → ств-я 2 вікна і в кожному може бути своя лінійка прокручування. Для знищення цього розподілу маркери або команди “Окно → удалить разбиение”. Форматування комірок, діапазонів комірок. За умовчуванням – вся інф. в форматі “Общий”, стиль – обычный. Для зміни формату: виділити потрібний діапазон, акт. Формат/ ячейки. Вкладка Число містить перелік таких форматів: Общий; Числовой (для роботи з числами; кількість десяткових знаків); Фінансовий/ Денежный (для чисел з позначенням грош. одиниць); Дата; Время; Процент; Дробный. У вкладці Выравнивание – різні види вирівнювань (є параметр для об’єднання декількох комірок в єдине ціле). Вкладка Шрифт містить параметри розміру та виду шрифту. Вкладка Границы – встановлення рамки для комірок та їх діапазонів. Вид – заливка кольором. Для Автоформату команда Формат → Автоформат, з переліку вибираємо потрібний. Зміна ширини та висоти стовпця. Поставити курсор на вертик. Або гориз. Границю рядків і стовпців, тягнути.

 

2.Побудова діаграм (зміна типу діаграми, масштабу побудови д-м, додаваня назв вісей Х,У д-ми, легенди).

Для побудови д-ми треба виділити значення, на основі яких буде побудована д-ма. Вставка → Діаграма: у вікні вибираємо тип д-ми з переліку → Далее; визначаємо, де розміщені значення (у рядках або в стовпцях) → Диапазон значень, на базі яких будується д-ма → Далее; якщо необхідно, створюється назва д-ми (осей Х, У) → Далее; визначити розташування д-ми (на окремому листі чи на поточному) → Готово. Цю д-му можна редагувати: клацнути правою кнопкою миші, у меню вибираєш потрібний напрямок редагування (тип, назва, легенда, текстове пояснення до кожного об’єкту д-ми).

3. Створення і робота з макросами.

Макрос – це записана в модулі Visual Basic послідовність дії. Макрос може бути виконаний за доп. Ком. Меню, за доп. Комбінації клавіш, і Кнопки. Для створення – Сервіс → Макрос → Начать запись; у вікні вказуємо ім’я макроса, під яким він буде зберігатися (перший символ – літера, без пробелів); з’являється панель, що називається “Остановка макроса” (містить дві кнопки: Остановить запись, Относительная ссылка, яка за умовчуванням активна); ком., які хочемо записати у макрос → Сервіс → Запись → Остановить запись. Макрос створено, для активізації потрібно: комб. Клавіш; Сервис → Макрос → Макросы, де у переліку вибираємо потрібний макрос → Выполнить; створюється кн. Панель інструментів → Формы → кн. ■ → змінюємо вказівник мишки і на роб. Полі створюємо кнопку. Цій кнопці можна надати ім’я. Для вик-я макросу – клацнути на цій кнопці. м.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.