Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






РОЗДІЛ І: МЕТОДОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ЕМПІРИЧНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ


 

Загальна характеристика проблеми

У наші дні, коли наша країна лише починає виходити з кризового становища, коли залишається складною ситуація в соціальній, економічній, культурно-освітній та інших сферах життя, багато наших співвітчизників, в першу чергу - молодих, звертає свої погляди на певні професії, в першу чергу - економіста, менеджера, маркетолога, внаслідок чого зростають конкурси до вищих навчальних закладів на вказані спеціальності. Це зумовлено іміджем в суспільстві зазначених економічних професій як таких, що є інтелектуальними, і які автоматично забезпечуючи високий рівень матеріального доходу їх представникам, надають їм високий соціальний статус.

Однак, очевидно, що не кожен із тих, хто отримає відповідну спеціальність, зможе зреалізувати себе як професіонал у повній мірі. Це може статись з ряду причин: відсутності вміння випускника «подати себе» належним чином, небажання роботодавців приймати на роботу молодих спеціалістів; нарешті, непоодинокими є випадки, коли на престижну роботу влаштовуються «по блату». В результаті талановиті молоді спеціалісти часто не отримують тої посади, на яку заслуговують, а відтак - втрачають можливість самореалізувати себе у обраній професійній сфері; натомість на вершині соціальної піраміди опиняються далеко не найкращі. Зрозуміло, що за таких умов страждають не лише ті, у кого не склалась професійна кар’єра; в не меншій мірі страждає держава.

Існує ще один бік цієї справи. Так, якщо кількість випускників економічних спеціальностей буде збільшуватись, то незабаром ринок праці буде значно перенасичений спеціалістами певного профілю: їх виявиться така кількість, яка перевищить попит на них, що створить додаткове напруження на ринку праці. У виграшному становищі виявляться ті, хто матиме певні переваги: досвід роботи, досконале знання комп’ютера та іноземних мов, поглиблені знання у певній галузі, яка потребуватиме спеціалістів, наявність другої спеціальності тощо. В результаті вже в зовсім недалекому майбутньому може виникнути другий «професійний бум», коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, але тепер вже на інші спеціальності, наприклад, прикладного характеру.

Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між престижем окремих економічних спеціальностей і зниженням в недалекому майбутньому можливостей для багатьох їх представників самореалізуватись у відповідній сфері і належним чином. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми самореалізації молоді в умовах нестабільного суспільства.

 

Формулювання теми дослідження

§ Тема дослідження відтак може бути сформулювана таким чином: “ПРОБЛЕМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ЛЬВІВСЬКИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ В УМОВАХ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ”

 

Мета і завдання дослідження

Мета дослідження - встановлення основних моделей працевлаштування випускників вищих навчальних закладів 2010 року економічного профілю III-IV рівнів акредитації в умовах трудового ринку м. Львова.

Завдання дослідження:

§ визначення соціально-економічних орієнтацій випускників, пов’язаних із пошуком ними місць праці у м. Львові;

§ визначення кількості випускників, які мають зарезервовані місця праці у м.Львові, характер цих робочих місць та спосіб якими вони були одержані;

§ дослідження планованих моделей активного працевлаштування випускників, які не мають зарезервованих місць праці у м.Львові:

а) тимчасове влаштування на роботу на львівських підприємствах не за спеціальністю;

б) продовження навчання – перекваліфікація з метою здобуття фаху, який користується попитом на ринку праці Львова;

в) пошук роботи за спеціальністю поза м.Львовом з метою набуття професійного досвіду і повернення у Львів.

 

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єкт дослідження: випускники 2010 року економічних спеціальностей вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації м.Львова, які бажають працевлаштуватися на підприємствах та в установах у м. Львові.

Час проведення дослідження – травень 2010 р.

Предмет дослідження- хоча ми розуміємо, що випускники-економісти зустрічаються безліччю соціальних проблем, предметом нашого дослідження ми обираємо лише їх частину – ті, які пов’язані з пошуком ними місця праці (необов’язково за спеціальністю) у м. Львові.

 

Інтерпретація основних понять.

“Працевлаштування не за спеціальністю” – влаштування на посаду, яка не відповідає фаху молодого спеціаліста і рівню його професійної кваліфікації.

....................

 

1.6. Гіпотези дослідження.

Гіпотеза-підстава: хоча більшість випускників-економістів хотіли б відразу влаштуватися на роботу за спеціальністю у м. Львові, обмеженість ринку робочих місць спонукає їх до вибору інших моделей трудової поведінки після закінченя навчання.

Гіпотези-наслідки: основні моделі поведінки тих випускників, яким не вдастся знайти роботу за спеціальністю у м.Львові, будуть зводитися до:

а) влаштування на будь-яке місце праці на підприємствах Львова, і продовження роботи за спеціальністю;

б) перекваліфікація з метою набуття іншого фаху, який користується попитом у м. Львові;

в) тимчасове влаштування на роботу за спеціальністю в провінції як “стартова позиція” перед поверненням до Львова з досвідом роботи, а отже – вищим особистісним потенціалом.

 

РОЗДІЛ ІІ: МЕТОДИЧНА (ПРОЦЕДУРНА) ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ЕМПІРИЧНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вибір методу дослідження

Обираючи методи збору інформації, почнемо із структурування об’єкта дослідження. Упускаючи ту частину випускників, які не планують працевлаштуватися у Львові, а тому не є об’єктом нашої уваги, виділяємо серед решти молодих спеціалістів дві групи: випускники, які на час проведення дослідження (травень 2002 р.) мають зарезервоване місце праці у Львові, або і вже працюють за спеціальністю і ті, які шукають роботу. Інформацію про моделі працевлаштування тієї частини випускників які мають визначене місце роботи, можна одержати, проаналізувавши наступні документи:

а) замовлення від працедавців на молодих спеціалістів;

б) заяви самих випускників у адміністрацію навчального закладу про спрямування їх на роботу на відповідні підприємства та в установи.

З цих документів можна дізнатися:

- кількість робочих місць на підприємствах різних форм власності, різних типів, які займуть випускники та їх якісні характеристики (посада, розмір заробітної плати, можливість забезпечення житлом тощо);

- шлях, яким випускники одержали ці місця ( замовлення від підприємства на спеціаліста, цільова підготовка фахівця коштом замовника, перемога у відбірковому конкурсі та інші ).

Ми також можемо виходити з того, що моделі працевлаштування випускників 2002 року не будуть істотно відрізнятися від вже реалізованих моделей поведінки на ринку праці випускників попередніх трьох років, а отже їх можна простежити за відповідною документацією, якщо така ведеться адміністративними службами та відділами працевлаштування студентів навчальних закладів. Ця інформація буде використовуватися нами як допоміжна, служитиме для порівняльного аналізу, якщо він передбачений планом дослідження.

Метод спостереження можна застосувати при вивченні глибинних мотивів вибору певної моделі працевлаштування, що не входить в коло наших завдань, а отже він не буде використовуватися. Специфіка дослідження також не передбачає використання експерименталь-них методів.

Виходячи із завдання планованої роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування. Тому ми приймемо його як основний і зупинимося детальніше на його використанні у планованій роботі.

 

Розрахунок вибірки.

Генеральну сукупність визначаємо як безконечну, оскільки ми не знаємо заздалегіть точну кількість тих, хто бажає працевлвштуватись у м. Львові за економічними спеціальністями. При цьому нема необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.

Відповідно отримуємо:

N - ¥, n = 400 при D =0,05, Р=0, 954.

Таким чином, для забезпечення рівня репрезентативності 5% при довірчій ймовірності 0,954, треба опитати 400 респондентів, використовуючи нижче наведений опитувальний лист (анкету).

 

Анкета для опитування

 

Анкета

Шановний абітурієнте!

Ми - студенти "Львівської політехніки" просимо Вас взяти участь у соціологічному опитуванні, яке стосується вивчення соціальних проблем професійної орієнтації молоді. Анкета є анонімною, всі результати дослідження будуть представлені лише в узагальненому вигляді.

Просимо Вас детально ознайомитись з запитаннями і обвести ті відповіді на них, які в найбільшій мірі збігаються з Вашою позицією або дописати свій варіант відповіді (просимо обирати не більше двох варіантів відповіді).

Наперед дякуємо за співпрацю.

 

1. Скажіть, будь ласка, чи плануєте Ви пов’язати професійну кар’єру зі своєю спеціальністю?

а) так;

б) ні (перехід до питання 9);

в) важко відповісти (перехід до питання 9).

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.