Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналітичний огляд існуючих рішень


Поняття інформаційно-обчислювальна мережа - ІОМ (англ. LАN -Lосаl Агеа Network) відноситься до географічне обмеженої апаратно-програмної реалізації, в яких декілька комп'ютерних систем зв'язані одна з одною за допомогою відповідних засобів комунікацій. Завдяки такому з'єднанню користувач може взаємодіяти з іншими робочими станціями, підключеними до цієї IOМ.

Розглянемо нашу єдину обчислювальну мережу. Спрощуючи задачу можна сказати, що це локальна обчислювальна мережа (ІОМ).

У виробничій практиці ІОМ відіграють дуже велику роль. За допомогою ІОМ у систему під’єднуються персональні комп'ютери розташовані на багатьох віддалених робочих місцях, що використовують спільно устаткування, програмні засоби й інформацію. Робочі місця співробітників перестають бути ізольованими і поєднуються в єдину систему.

Важливу роль у ІОМ відіграють модеми. Без них немислима система електронних комунікацій. Цей пристрій дозволяє включитися в глобальну мережу Іnternet а сьогодні, використовуючи останні винаходи світу телекомунікації, вже і просто життєво необхідний, світ інформаційних потоків, електронних баз даних, електронної пошти, електронних довідників, електронних оголошень і багато чого іншого. Можливості одержання й обміну інформацією за допомогою модемів уже сьогодні важко переоцінити, а те, що чекає нас завтра, ми не можемо собі навіть уявити. Електронний лист, посланий по електронній пошті в будь-яку частину земної кулі, дійде до адресата менше, ніж за дві години. Ми можемо помістити яке-небудь оголошення або рекламу в систему телеконференції вашої мережі електронної пошти і цю інформацію через добу отримає увесь світ (якщо, звичайно, цього дуже захотіти).

За допомогою глобальних мереж можна, наприклад, з Києва підключитися прямо до сервера в Нью-Йорку і працювати з інформаційними базами даних, що він містить. Нарешті, ми можемо послати факс. Уже сьогодні ні одна брокерська контора не може обійтися без оперативного одержання і передачі інформації з використанням комп'ютерних каналів зв'язку і, як наслідок, інформаційних мереж.

Розглянемо переваги, одержувані при мережевому об'єднанні персональних комп'ютерів у виді внутрішньовиробничої обчислювальної мережі.

Поділ ресурсів.Поділ ресурсів дозволяє ощадливо використовувати ресурси, наприклад, керувати периферійними пристроями, такими як лазерні принтери, із усіх приєднаних робочих станцій.

Поділ даних.Поділ даних надає можливість доступу і керування базами даних з периферійних робочих місць, які потребують цієї інформації.

Поділ програмних засобів.Поділ програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів.

Поділ ресурсів процесора.При поділі ресурсів процесора можливе використання обчислювальних потужностей для обробки даних іншими системами, що входять у мережу. Надана можливість полягає в тому, що на наявні ресурси не "накидаються" моментально, а лише тільки через спеціальний процесор, який є доступний для кожної робочої станції.

Багатокористуваиький режим.Багатокористувацькі властивості системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих, наприклад, якщо користувач системи працює з іншим завданням, то поточна виконувана робота відсувається на задній план.

Усі ІОМ працюють в одному стандарті, прийнятому для комп'ютерних мереж - у стандарті ОSI - Ореn System Interconnection.

Взаємодія відкритих систем (ОSІ).Для того щоб взаємодіяти, люди використовують загальну мову. Якщо вони не можуть розмовляти один з одним безпосередньо, вони застосовують відповідні допоміжні засоби для передачі повідомлень.

Для того щоб привести в рух процес передачі даних, використовували машини з однаковим кодуванням даних і зв'язані лише одна з одною. Для єдиного представлення даних у лініях зв'язку, по яких передається інформація, сформована Міжнародна організація по стандартизації (англ., ІSО – International Standarts Organization).

ІSО призначена для розробки моделі міжнародного комунікаційного протоколу, у рамках якої можна розробляти міжнародні стандарти.

Міжнародна організація по стандартизації (ІSО) розробила базову модель взаємодії відкритих систем ОSІ. Ця модель є міжнародним стандартом для передачі даних.

Модель містить сім окремих рівнів:

Рівень 1: фізичний - бітові протоколи передачі інформації;

Рівень 2: канальний - формування кадрів, керування доступом до середовища;

Рівень 3: мережевий - маршрутизація, керування потоками даних;

Рівень 4: транспортний - забезпечення взаємодії віддалених процесів;

Рівень 5: сеансовий - підтримка діалогу між віддаленими процесами;

Рівень 6: представлення - інтерпретація даних, що передаються;

Рівень 7: прикладний - користувальницьке керування даними.

Основна ідея цієї моделі полягає в тому, що кожному рівню приділяється конкретна роль, у тому числі і транспортному середовищу. Завдяки цьому загальна задача передачі даних розчленовується на окремі легко досяжні задачі. Необхідні угоди для зв'язку одного рівня з вищим і нижчим розміщеними називають протоколом.

У прикладному рівні необхідно надати в розпорядження користувачів уже перероблену інформацію. З цим може справитися системне і користувацьке прикладне програмне забезпечення.

На відміну від інших рівнів моделі ОSІ, цей рівень повністю доступний кінцевим користувачам. У його функції входять передача даних, обробка повідомлень, керування структурою каталогів, віддалене виконання програм і емуляція терміналу.

Для передачі інформації з комунікаційних ліній дані перетворюються в ланцюжок бітів, що йдуть один за одним (двійкове кодування за допомогою двох станів: “О” і “1”).

Передані алфавітно-цифрові знаки представляються за допомогою бітових комбінацій. Бітові комбінації розташовують у визначеній кодовій таблиці, що містить 4-, 5-, 6-, 7- чи 8-бітові коди.

Кількість представлених знаків у коді передачі даних залежить від кількості бітів, використовуваних у коді: код з 4 бітів може представити максимум 16 алфавітно-цифрових знаків, 5-бітовий код - 32 знака, 6-бітовий код - 64 знака, 7-бітовий - 128 знаків і 8-бітовий код - 256 знаків.

На міжнародному рівні передача символьної інформації здійснюється за допомогою 7-бітового кодування, що дозволяє закодувати великі і малі літери англійського алфавіту, а також деякі спец символи.

Національні і спеціальні знаки за допомогою 7-бітового коду представити не можна, для їхньої передачі використовують спеціальну шифровку і/або перекодування інформації. Для представлення національних

 

знаків застосовують найбільш вживаний 8-бітний код.

Для правильної, повної і безпомилкової передачі даних необхідно дотримуватись погоджених і встановлених правил. Усі вони обговорені в протоколі передачі даних.

Протокол передачі даних вимагає наступної інформації:

· Синхронізація

Під синхронізацією розуміють механізм розпізнавання початку блоку даних і його кінця.

· Ініціалізація

Під ініціалізацією розуміють встановлення з'єднання між взаємодіючими партнерами по сеансі зв'язку.

· Блокування

Під блокуванням розуміють розбивку інформації, що передається на блоки даних чітко визначеної максимальної довжини (включаючи розпізнавальні знаки початку блоку і його кінця).

· Адресація

Адресація забезпечує iдентифікацію різного використовуваного устаткування даних, що обмінюється один з одним інформацією під час взаємодії.

· Виявлення помилок

Під виявленням помилок розуміють встановлення бітів парності і, отже, обчислення контрольних бітів з метою перевірки правильності передачі даних.

· Нумерація блоків

Поточна нумерація блоків дозволяє установити помилково передану інформацію, чи інформацію що втратилася.

· Керування потоком даних

Керування потоком даних служить для розподілу і синхронізації інформаційних потоків. Так, наприклад, якщо не вистачає місця в буфері пристрою даних чи дані не достатньо швидко обробляються в периферійних пристроях (наприклад, принтерах), повідомлення і / або запити накопичуються.

· Методи відновлення

Після переривання процесу передачі даних використовують методи відновлення, щоб повернутися до визначеного положення для повторної передачі інформації.

· Права доступу

Розподіл, контроль і керування обмеженнями доступу до даних ставляться в обов'язок пункту дозволу доступу (наприклад, “тільки передача” чи “тільки прийом”).

 

Технічне завдання



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.