Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів


Міжнародні фінанси – це сукупність перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з формуванням і використанням на світовому або міжнародному рівнях фондів фінансових ресурсів. Тобто за допомогою міжнародних фінансів здійснюється міждержавний перерозподіл фінансових ресурсів. Глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам є міжнародний фінансовий ринок.

Міжнародні фінансові відносини являють собою досить складну систему руху грошових потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:

ü взаємовідносини між суб’єктами господарювання різних країн;

ü взаємовідносини держави з юридичними і фізичними особами інших країн;

ü взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями;

ü взаємовідносини держави і суб’єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями.

Світові фінансові потоки

У світовому господарстві постійно відбувається перелив грошового капіталу, що формується в процесі кругообігу капіталу. Стрижнем світових фінансових потоків є матеріальні процеси відтворення. Світові фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і міждержавний перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб'єктами світового ринку. Окрім то­го, вони подають сигнали про стан кон'юнктура, яка слу­жить орієнтиром для ухвалення рішень менеджерами.

Типи міжнародних фінансових потоків можна класифікувати за такими ознаками: вид економічної діяльності згідно зі структурою платіжного балансу, економічні взаємовідносини між нерезидентами, строки виконання фінансових операцій, форма власності щодо джерел фінансових потоків.

Рух світових фінансових потоків здійснюється по наступним основним каналам:

ü валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (включаючи особливий товар – золото) і послуг;

ü зарубіжні інвестиції в основний і оборотний капітал

ü операції з коштовними паперами і різними фінансовими інструментами;

ü валютні операції;

ü перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, і внесків державою в міжнародні організації і ін.

Таким чином,світові фінансові потоки обслуговують міжнародну торгівлю товарами, послугами і перерозподіл капіталів між країнами.

Рух світових фінансових потоків відбувається у межах світового фінансового ринку.

Світові фінансові ринки

Фінансово-грошовий сектор як самостійний елемент грошового господарства формує фінансовий ринок.

Світовий фінансовий ринок – це сукупність національних і міжнародних ринків, що забезпечують напрям, акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів між суб'єктами ринку за допомогою фінансових установ з метою досягнення нормального співвідношення між пропозицією і попитом на капітал. Фінансовий ринок складається з ряду секторів: інвестиційного, кредитового, цінних паперів, страхового та валютного.

Світові валютні ринки – офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют на національну по курсу, що складається на основі попиту і пропозиції. Інституційна структура валютного ринку включає банки, брокерів, підприємства. Інструментами операцій на валютних ринках є банківські векселі, чеки, банківські перекази, особливо телеграфні (банкноти – лише при обміні валют);

Світовий кредитний ринок – специфічна сфера міжнародного руху позикового капіталу між країнами на умовах зворотності і сплати відсотка, де формуються попит і пропозиція на позиковий капітал. Складовою частиною світового ринку позикових капіталів з кінця 50-х рр. став ринок євровалют, на якому євробанки здійснюють в основному депозитно-позикові операції в іноземних валютах, що належать нерезидентам країн-емітентів цих валют (наприклад, долари на рахівницях іноземних банків в США і за кордоном);

Світовий інвестиційний ринок – це економічна категорія, що являє собою збалансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Інвестиційний ринок формує суб’єкт – інвестор, тобто господарюючий суб’єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари;

Світовий страховий ринок – це особливе соціально-економічне середовище, певна сфера економічних стосунків, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист;

Світовий ринок цінних паперів – це складний механізм, за допомогою якого встановлюються відповідні правові та економічні взаємовідносини між підприємцями, корпораціями га іншими структурами, яким необхідні фінансові кошти для свого розвитку, та організаціями й громадянами, які їх можуть позичити (надати) на певних умовах.

Світовий фінансовий ринок по своїй економічній суті є системою певних стосунків і своєрідним механізмом збору і перерозподілу на конкурентній основі фінансових ресурсів між країнами, регіонами, галузями і інституційними одиницями. У останні десятиліття світовий фінансовий ринок отримав широкий розвиток і в даний час грає провідну роль у функціонуванні міжнародної економічної системи.

Залежно від періоду закінчення операцій міжнародний фінансовий ринок поділяють на:

ü ринок касових операцій – передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після укладення угоди;

ü ринок строкових угод – розрахунок здійснюється пізніше, ніж на другий робочий день після дати укладення угоди, тобто угода здійснюється більше трьох робочих днів.

Міжнародний фінансовий ринок залежно від місця проведення операцій поділяють на:

ü централізований – представлений біржами (біржовий ринок);

ü децентралізований (позабіржовий) світовий ринок – торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, по телефону.

Також існують підсистеми міжнародного фінансового ринку:

ü ринок капіталів включає тільки ринок цінних паперів (акцій, облігацій);

ü ринок банківських кредитів – це самостійний сегмент ринку світового фінансового ринку;

ü грошовий (валютний) ринок;

ü ринок капіталів – це ринок зобов’язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових цінних паперів;

ü ринок банківських кредитів – це ринок індивідуалізованих, неуніфікованих боргових зобов’язань, які зазвичай виключають існування вторинного ринку;

ü євроринок – це світовий фінансовий ринок, на якому операції з різними фінансовими інструментами здійснюються в євровалютах, і тому він включає певні частини грошового ринку, ринку капіталів, ринку банківських кредитів.

Сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях. Функції фінансового ринку – це основні завдання кожного сегмента ринку, що забезпечують його розвиток. Функції поділяють на загальні, які характерні для всіх сегментів фінансового ринку і спеціальні (конкретні) – характеризують розвиток окремої сфери ринку.

Основними (загальними) функціями фінансового ринку є:

ü Забезпечення взаємодії покупців і продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них;

ü Запровадження фінансовим ринком механізму викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цих активів;

ü Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.

Таким чином, світовий фінансовий ринок в основному обслуговує рух реальних товарно-матеріальних цінностей. До його складу також входять інвестиційні, грошові та ринки позичкових капіталів.

Світові фінансові центри

В операціях світового фінансового ринку беруть участь національні валютні, кредитні й фондові ринки, які тісно переплітаються з аналогічними світовими ринками. При цьому на основі величезних національних ринків, що виконують міжнародні операції, склалися світові фінансові центри: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Люксембург, Франкфурт-на-Майні, Сінгапур, Гонконг, Багамські острови, Панама, Бахрейн та ін. У цих центрах зосереджені міжнародні банки, банківські консорціуми, фондові біржі, які здійснюють міжнародні валютні, кредитні операції, а також операції з цінними паперами й золотом.

Світові фінансові центри – центри, зосередження банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні і фінансові операції, операції з коштовними паперами, золотом. Світові фінансові центри це міжнародний ринковий механізм що діє, який служить засобом управління світовими фінансовими потоками, тобто міжнародним рухом грошових коштів.

До першої світової війни пануючим фінансовим центром був Лондон. Це було зумовлено високим рівнем розвитку капіталізму у Великобританії, її широкими торговельними зв'язками з іншими країнами, відносною стійкістю фунта стерлінгів, розвинутою кредитною системою країни. Капітали з різних країн концентрувалися на Лондонському ринку, який кредитував значну частку міжнародної торгівлі. Засобом короткострокового кредитування зовнішньої торгівлі служив «стерлінговий вексель», акцептований в Лондоні. 80% міжнародних розрахунків здійснювалися в фунтах стерлінгів.

Після першої світової війни в силу дії закону нерівномірності розвитку країн провідний світовий фінансовий центр перемістився в США, які займали монопольні позиції до 60-х років XX ст., Хоча Лондон продовжував відігравати важливу роль у міжнародних, валютних, кредитних і фінансових операціях. З 60-х років монопольне становище США як світового фінансового центру було підірвано, так як виникли нові центри - в Західній Європі і Японії. З метою підвищення конкурентоспроможності та рейтингу національних банків, що здійснюють міжнародні операції, промислово розвинені країни провели дерегулювання їх діяльності, поступово скасувавши обмеження, особливо валютні.

США першими розпочали лібералізацію національних валютних, кредитних і фінансових ринків з середини 70-х років. В 1978-1986 рр.. поступово були скасовані обмеження на виплату відсотків по депозитно-позичкових операціях, введені проценти за вкладами до запитання. У 1984 р. скасовано 30%-вий податок на дохід по облігаціях, випущених в США і належать нерезидентам. З кінця 1981 р. створена вільна банківська зона в США, де іноземні банки звільнені від американського оподаткування і банківської регламентації. З метою лібералізації фінансового ринку із середини 70-х років скасовані комісії, що фіксуються Нью-Йоркської біржею. Лібералізація діяльності американських банків, їх банкрутства і концентрація дали поштовх розвитку фінансових інновацій, секьютерізаціі. Тому на практиці не дотримується розмежування діяльності комерційних та інвестиційних банків, а також заборону банкам здійснювати діяльність в декількох штатах.

За звання світового фінансового центру на першу позицію поступово виходить Лондон, перш за все завдяки ліберальнішому законодавству. Так, в квітні ринкова капіталізація європейських фондових ринків досягла 15,8 трлн доларів і вперше з 40-х років обійшла капіталізацію ринку США (15,7 трлн доларів). Офіційна статистика також говорить про те, що Лондон лідирує в світовій фінансовій системі.

Нью-Йорк як фінансовий центр сьогодні зовсім не той, яким він був на рубежі 70-80-х років. Проте до цих пір є містом з найбільшими і ліквідними фондовими ринками світу. Нью-Йорк залишається одним з найбільших фінансових центрів світу. Цьому сприяє висока довіра інвесторів. Що виражається у великих об'ємах прямих іноземних інвестицій. За даними Управління економіки і статистики (США), за період 2000-2010 рік, іноземні інвестиції в США склали 1,7 трильйонів доларів. У 2010 році вони склали 194 мільярди доларів. Що є абсолютним рекордом серед всіх держав світу.

Доля і становлення Гонконгу, як світового фінансового центру, пов'язані з Великобританією. На сьогоднішній день це дуже потужний бізнес центра сходу – головний діловий і фінансовий центр Азії. 30 червня 1997 року Великобританія повернула Гонконг Китаю після столітньої оренди. З цих пір Гонконг має статус особливого адміністративного району, який збереже ще 50 років, дотримуючи принцип «одна країна – дві системи». Гонконг привабливий не лише завдяки офіційній позиції відносно іноземних інвестицій, але і в силу сповна об'єктивних чинників, пов'язаних з системою оподаткування і відносною нескладністю вимог корпоративного права.

Сінгапур є процвітаючим фінансовим центром з міжнародною репутацією. Тут розташований багато хто з найбільших і найбільш шанованих в світі фінансових установ. Сінгапур є другим серед найбільших центрів позабіржової торгівлі вторинними коштовними паперами в Азії і грає важливу роль у сфері торгівлі товарами широкого вжитку.

Франкфурт є одним з найбільших транспортних і фінансових центрів Європи. У Франкфурті розташовані головні офіси таких банків, як «Deutsche Bank», «Dresdner Bank», «Commerzbank», а також значна кількість філій інших банків.

Світові фінансові центри виникають у тих країнах, де:

ü стале валютно-економічне становище;

ü існує розвинута кредитна система і добре організована біржа;

ü помірне оподаткування;

ü пільгове валютне законодавство, яке дозволяє доступ іноземних позичальників і цінних паперів до біржового котирування;

ü зручне географічне становище:

ü відносна стабільність політичного режиму;

ü наявна стандартизація і високий ступінь інформаційних технологій без паперових операцій на базі використання найновіших ЕОМ.

Поява фінансових центрів на периферії світового господарства такі, як Багамські острови, Сінгапур, Панама, Бахрейн і ін., обумовлено певною мірою нижчими податками і операційними витратами, незначним державним втручанням, ліберальним валютним законодавством. Світові фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами в іноземній для даної країни валюті, отримали назву фінансових центрів «офшор». Цей термін приблизно відповідає поняттю євроринку. Такі фінансові центри служать також податковим притулком, оскільки операції на них не обкладаються місцевими податками і вільні від валютних обмежень.

В даний час в 13 світових фінансових центрах зосереджено більше 1000 філій і відділень іноземних банків. Таким чином, склався цілодобово діючий міжнародний ринковий механізм, який служить засобом управління світовими фінансовими потоками. Спеціальний розділ економічної науки вивчає ефективність валютних, кредитних і фінансових ринків, формування раціональних очікувань їх учасників, проблеми їх адаптації до нової інформації. На моніторах спеціальних інформаційних агентств у режимі реального часу відображаються ринкові ціни, котирування, валютні курси, процентні ставки та інші валютно-фінансові умови міжнародних операцій незалежно від місця їх проведення. Сутність концепції ефективного ринку (у тому числі валютного, кредитного, фінансового) полягає у впливі нової інформації на поточні ціни. У зв'язку з цим суб'єкти світового ринку повинні коригувати стратегію своєї зовнішньоекономічної діяльності.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.