Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ. ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ.


 

 

ТЕМА 8. Фінансові ресурси. Ефективність використання фінансових ресурсів. Інвестиційна політика у сфері ресурсозбереження.

 

Основні питання лекції:

 

1. Структура собівартості транспортних послуг.

2. Методичні рекомендації щодо визначення повної собівартості послуг міського електротранспорту

3. Управління проектами ресурсозбереження з урахуванням соціального аспекту

 

 

Основний зміст лекції:

Фінанси транспортного підприємства. Визначення нормативної собівартості і норм дотацій. Придбання основних фондів за лізингом. Фінансові втрати в зв’язку з призначенням гарантійних пробігів і термінів

 

 

Структура собівартості транспортних послуг

Оцінка ресурсовикористання та резервів ресурсозбереження на підприємствах міського електротранспорту

 

Відповідно до ДСТУ 3051 – 95 [10], ресурсовикористання – це природне або цілеспрямоване використання (витрата) ресурсів різноманітних видів (матеріальних, енергетичних, інтелектуальних, трудових, інформаційних, фінансових, часових та інших – первинних і вторинних, традиційних і нетрадиційних) на стадіях життєвого циклу об’єкта (виробу, продукції, процесу) та під час надання послуг на певному рівні розвитку суспільства. Головними задачами підприємств МЕТ є раціональне використання та ощадливе витрачання ресурсів, що може бути досягнуто за рахунок максимальної ефективності споживання та скорочення витрат матеріальних, енергетичних, трудових, фінансових та інших ресурсів на надання послуг встановленої якості з урахуванням соціальних, економічних та інших обмежень [24, 115, 122].

Аналіз статистичних даних роботи підприємств міського електротранс-порту України свідчить, що показники, які характеризують ефективність використання основних фондів, відрізняються по окремим містам більш ніж утричі. Особливістю цих даних є те, що в структурі витрат майже 85 % складають витрати на оплату праці, електроенергію, матеріали і запчастини. Як показують дані, наведені на рис. 1.5 ці співвідношення є загальними для трамвайних і тролейбусних підприємств міст Києва та Харкова. Причому витрати на зарплату та оплату електроенергії на наземному транспорті перевищують 60% від загальних витрат. Для метрополітену ці співвідношення відрізняються у зв’язку з більшою вартістю основних фондів і обсягом амортизаційних відрахувань.

Рис. 1.5. Структура витрат на підприємствах електротранспорту України

 

 

Методичні рекомендації щодо визначення повної собівартості послуг міського електротранспорту

Загальні положення

Методичні рекомендації щодо визначення повної собівартості послуг міського електротранспорту (далі – Методичні рекомендації) розроблено відповідно до Законів України ″Про транспорт″ і ″Про міський електричний транспорт″, а також Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу від 25.07.2007 № 96 і зареєстрованого Мін′юстом 07.08.2007 за № 906/14173 (далі - Порядок). Використано визначення термінів, що надаються у підручнику «Управлінський облік», Голов С.Ф., м. Київ, Видання «Лібро», 2006.

Методичні рекомендації враховують сучасний стан галузевої нормативної бази і положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 ″Основні засоби″, 8 ″Нематеріальні активи″, 9 ″Запаси″, 10 ″Дебіторська заборгованість″, 11 ″Зобов′язання″, 14 ″Оренда″, 16 ″Витрати″, що затверджені наказами Міністерства фінансів України.

Метою Методичних рекомендацій є надання методичної допомоги підприємствам міського електричного транспорту в запровадженні Порядку.

Методичними рекомендаціями керуються під час планування, ведення обліку і калькулювання виробничої собівартості перевезення пасажирів.

Метою обліку собівартості перевезення пасажирів є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов′язаних з наданням транспортних послуг, розрахунок фактичної собівартості, а також контроль за використанням матеріальних, трудових ресурсів і коштів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності підприємств міського електричного транспорту, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, що мають на меті розвиток і вдосконалення надання транспортних послуг, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.

Це дозволить як підприємствам міського електричного транспорту, так і органам, уповноваженим встановлювати (регулювати) тарифи на послуги з перевезень пасажирів, удосконалити практику формування, розгляду та встановлення тарифів. Разом з цим Методичні рекомендації допоможуть органам, уповноваженим управляти комунальним майном, ефективніше застосовувати механізм формування тарифів для підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств і забезпечити належну якість надання послуг.

Порядок, на основі якого розроблено Методичні рекомендації, дає можливість внести зміни в практику ціноутворення, заклавши нові підходи до розрахунку тарифів, визначення складу витрат, які формують повну планову собівартість послуг, їх класифікації та групування, планування прибутку.

Терміни, що використовуються в Методичних рекомендаціях, вживаються в такому значенні:

а) відповідно до Порядку:

транспортні послуги – перевезення пасажирів та їх багажу міським електричним транспортом, а також надання інших послуг, пов′язаних з таким перевезенням;

одиниця калькулювання собівартості послуги міського електричного транспорту – одне пасажироперевезення трамваєм або тролейбусом;

транспортна робота – кількість виконаних вагоно(тролейбусо)-кілометрів за певний період;

проїзні квитки – абонементні талони, разові та тривалого користування квитки (картки) на проїзд у трамваї та /або тролейбусі;

економічно обґрунтовані планові витрати – витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм технологічних регламентів;

операційна діяльність – основна діяльність підприємств, крім інвестиційної та фінансової діяльності;

повна планова собівартість послуг міського електричного транспорту – нормативні економічно обґрунтовані витрати з операційної діяльності підприємств та фінансові витрати;

рівень рентабельності – відношення прибутку до витрат на перевезення, що визначається у відсотках;

тарифи на послуги міського електричного транспорту – вартісна величина одиниці калькулювання собівартості транспортної послуги, розрахованої на основі економічно обґрунтованих планових витрат з урахуванням планового прибутку.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.