Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Економічна сутність і види інвестицій. Визначення, мета й завдання інвестиційної діяльності


 

Термін “інвестиції” походить від латинського слова “invest”, що означає “вкладати”. У загальноприйнятому сприйнятті інвестиції представляють собою вкладення капіталу у будь-яку сферу діяльності з метою наступного його збільшення.

Термін “інвестиція” став застосовуватися у вітчизняній практиці не дуже давно - з 1991 року (до того часу досить розповсюдженим було використання поняття “капітальні вкладення”). Незважаючи на те, що дане поняття є прикладом багатотрактовності, уважний розгляд динаміки і змісту кожного з визначень дозволяє побачити, що в період 1991 - 2007 р. істотної зміни в розумінні сутності інвестицій не відбулося: визначення, надане в Законі України “Про інвестиційну діяльність”, здебільшого трансформується авторами незначним чином чи сприймається як догма.

Однак, деякі вчені все-таки доповнюють законодавче визначення своїми елементами щодо цілей інвестування, об’єктів (суб’єктів), періоду, ризику чи трактують інвестиції як процес. При цьому розбіжності в трактуванні поняття “інвестиції” не є значними, а загальне сприйняття вітчизняними вченими поняття “інвестиція” істотно не відрізняється від закордонного підходу.

Наявність таких розбіжностей у деякій мірі може бути виправданою у зв’язку з існуванням в науці економічного й фінансового підходу.

Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91р.: інвестиції- це всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької й інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект.

До таких цінностей відносяться:

- грошові кошти, цільові банківські внески, паї, акції, облігації і інші цінні папери;

- рухоме і нерухоме майно;

- майнові права, пов’язані з авторським правом, досвід і інші види інтелектуальних цінностей;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних і інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду;

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

- інші цінності.

Фінансове визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це всі види активів, вкладених у господарську діяльність для одержання доходу. Інвестиції з економічної точки зору – це видатки на створення, розширення, реконструкцію й технічне переозброєння основного капіталу, на придбання нематеріальних активів, а також на пов’язані з цим зміни розміру і структури оборотного капіталу.

Інвестиції в об’єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних видах. Для обліку, аналізу й планування інвестиції класифікуються по наступних ознаках (рис. 1.1):

1. По об’єктах (формах) вкладення коштіввиділяють реальні й фінансові інвестиції.

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові інструменти. Під реальними інвестиціями прийнято сприймати вкладення коштів у реальні активи - як матеріальні, так і нематеріальні.

Останнім часом в економічній літературі визначені нові форми інвестицій, які входять до складу реальних – інноваційні й інтелектуальні інвестиції. Інноваційні інвестиції являють собою вкладення в нововведення, а інтелектуальні – вкладення в об’єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького й патентного права, права на промислові зразки й корисні моделі.

Виділення реальних і фінансових інвестицій є основною ознакою їхньої класифікації.

2. За характером участі в процесі інвестуваннявиділяють прямі й непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями мається на увазі особиста участь інвестора у виборі об’єктів інвестування й вкладенні коштів. Під непрямими чи портфельними інвестиціями розуміють вкладення, які здійснюються при посередництві інших осіб (інвестиційних чи інших фінансових посередників).

3. За періодом інвестуваннярозрізняють короткострокові, середньострокові й довгострокові інвестиції.

 
 

 

 


Рис. 1.1. Класифікація інвестицій

Під короткостроковими інвестиціями звичайно розуміють вкладення капіталу на період, що не перевищує 3 років. До середньострокових інвестицій відносять будь-яке вкладення капіталу у часовому інтервалі від 3 до 5 років. Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період понад 5 років.

4. По формах власності інвесторіввиділяють інвестиції приватні, державні і змішані.

Приватними інвестиціями є вкладення капіталу, що здійснюється громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності.

Під державними інвестиціями розуміють вкладення центральних і місцевих органів влади і управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позикових коштів.

Під змішаними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються суб’єктами даної країни й іноземних держав.

5. За регіональною ознакоювиділяють інвестиції внутрішні, у тому числі іноземні, і закордонні.

Під внутрішніми інвестиціями мають на увазі вкладення капіталу в об’єкти інвестування, розміщені на території даної країни. Іноземними інвестиціями називаються вкладення, що здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами й державами. Під закордонними інвестиціями мається на увазі вкладення капіталу в об’єкти інвестування, розміщені за межами даної країни (сюди належить і придбання різних фінансових інструментів інших країн - акцій закордонних компаній, облігацій інших держав і т.п.).

6. За формою одержання доходурозрізняють інвестиції, які спрямовані на отримання матеріальної вигоди і інвестиції, які спрямовані на досягнення соціального ефекту.

Матеріальними вигодами при інвестуванні можуть бути: грошові надходження, зменшення ризику, вихід на нові ринки збуту тощо.

В якості соціального ефекту досягаються: створення нових робочих місць, поліпшення екології, умов праці, підвищення престижу підприємства.

Приведена класифікація інвестицій відображає найбільш істотні їхні ознаки і при необхідності може бути деталізована в залежності від підприємницьких чи дослідницьких цілей.

Однією зі складових частин економічної діяльності виступає інвестиційна діяльність, головною метою якої є досягнення високих темпів розвитку підприємства (на мікрорівні) і стабілізація й розвиток економіки (на макрорівні).

Інвестиційна діяльність – це сукупність послідовних практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестицій. Тобто, вона реалізується на основі:

- інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, об'єднаннями й товариствами, а також цивільними й релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

- державного інвестування, яке здійснюється органами влади і управління України, АР Крим, місцевих рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позикових коштів;

- іноземного інвестування, що здійснюється іноземними громадянами, юридичними особами і особами без громадянства;

- спільного інвестування, що здійснюється громадянами і юридичними особами України, іноземних держав.

Інвестиційний ринок

Інвестиційна діяльність кожного суб’єкта інвестиційних відносин відбувається в межах інвестиційного ринку і за його законами.

Інвестиційний ринок представляє собою сферу прояву інвестиційних намірів і відносин з приводу зміни форми і обсягів капіталу. Об’єктом таких взаємовідносин виступають інвестиційні товари і послуги.

Існує безліч класифікацій ринків. Найчастіше в економічній літературі виділяються: ринок реальних активів і ринок фінансових активів (рис 1.2).

Ринок реальних активів пропонує наступні інвестиційні товари й послуги: нерухомість, ділянки під забудову (іпотечний ринок); устаткування, будівельні матеріали, дослідницькі, конструкторські, будівельні послуги (підрядний ринок); нові технології, патенти, ліцензії й т.д. (ринок інтелектуальних цінностей).

Ринок фінансових активів поділяється на ринок грошей (ринок цінних паперів – боргових зобов’язань з терміном погашення менше року); ринок капіталів (довгострокових цінних паперів і корпоративних акцій) і кредитний ринок (боргових зобов’язань по довгострокових кредитах).

Виробництво і рух на ринку вищевказаних товарів забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури, основним завданням якої є обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту.

Стан інвестиційного ринку характеризують такі його елементи як попит, пропозиція, ціна й конкуренція. Відповідно до них для кон’юнктури інвестиційного ринку характерні чотири стадії: підйом кон’юнктури, кон’юнктурний бум, послаблення кон’юнктури, кон’юнктурний спад (рис. 1.3).

Підйом кон’юнктури характеризується підвищенням активності ринкових процесів у зв’язку з пожвавленням економіки в цілому. На даній стадії обсяг попиту на об’єкти інвестування росте, ціни також, розвивається конкуренція серед інвестиційних посередників.

Кон’юнктурний бум супроводжується різким збільшенням попиту на всі інвестиційні товари і зростанням цін на них, відставанням пропозиції від попиту і стрімким підвищенням доходів інвестиційних посередників.

Ослаблення кон’юнктури пов’язане зі зниженням інвестиційної активності у зв’язку зі спадом економіки в цілому, відносно повним задоволенням попиту на об’єкти інвестування й деяким надлишком їхньої пропозиції. Для цієї стадії характерна початкова стабілізація, а потім і зниження рівня цін на більшість об’єктів інвестування. Відповідно знижуються доходи інвесторів і інвестиційних посередників.

Кон’юнктурний спад на інвестиційному ринку є найбільш несприятливим періодом з позиції інвестиційної активності. Він характеризується найбільш низьким рівнем попиту й скороченням обсягу пропозиції об’єктів інвестування. Ціни на об’єкти інвестування знижуються, а отримання доходів від інвестиційної діяльності стає досить проблематичним для багатьох суб’єктів інвестиційного ринку. Оскільки інвестиційний ринок розвивається циклічно, його розвиток потребує постійної уваги з боку тих суб’єктів інвестування, що прагнуть досягти максимальної прибутковості при мінімальному рівні ризику.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.