Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Склад та структура суб’єктів інвестиційної діяльності


В системі елементів, що формують фундамент інвестиційних відносин, забезпечують життєздатність інвестиційних процесів, одне з основних місць займають суб’єкти інвестиційної діяльності.

Реалізуючи свої наміри щодо створення і обміну інвестиційних товарів, збільшення інвестиційного капіталу, отримання доходу в сфері обслуговування інвестиційного процесу, вони забезпечують народження своєрідних імпульсів, які, в свою чергу, викликають коливання кон’юнктури інвестиційного ринку і його розвиток.

Згідно з законодавством України в складі суб’єктів інвестиційної діяльності виділяють інвесторів і учасників інвестиційного процесу. Законодавством досить чітко визначені їх функції. Якщо інвестори приймають рішення щодо вкладення власних, позикових чи залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування, то учасники інвестиційної діяльності лише забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора (рис. 1.4).

 
 

 

 


Рис. 1.4. Склад суб’єктів інвестиційної діяльності

 

Багатовимірність інвестиційного процесу забезпечує можливість суміщення функцій однієї і іншої сторони. Так, інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

В сучасній науковій літературі виділяють ще одного суб’єкта інвестиційного процесу – користувача об’єктів інвестиційної діяльності. Ним може бути інвестор, а також будь яка інша фізична чи юридична особа, органи влади, іноземні держави або міжнародні організації, для яких створюється об’єкт інвестиційної діяльності.

Об’єктом інвестиційної діяльності є новостворені основні фонди або ті, що потребують модернізації, реконструкції чи іншого відтворення; оборотні кошти в усіх сферах економіки; інші об’єкти власності, не заперечені законодавством. Зокрема, забороняється інвестувати в об’єкти, створення яких не відповідає екологічним, санітарно-гігієнічним та іншим нормам, встановленим законодавством, або завдає шкоди охороняємим законом правам та інтересам громадян, юридичних осіб чи держави.

Інвестування є багатостороннім процесом, що охоплює безліч суб’єктів і об’єктів і має здійснюватися у відповідності з наступними принципами:

- невтручання органів державної влади і управління, громадських організацій, юридичних осіб і громадян в інвестиційну діяльність, що не суперечить діючому законодавству;

- рівність прав будь-яких інвесторів незалежно від форм власності та видів діяльності за виключенням випадків, передбачених законодавством;

- правова захищеність інвестицій;

- вільність вибору критеріїв для здійснення інвестиційної діяльності;

- дотримання прав і інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законодавством, при здійсненні інвестиційної діяльності.

Щодо класифікації суб’єктів інвестиційної діяльності, то в основу розподілу інвесторів на групи покладено класифікаційні ознаки інвестицій. Так, за формою вкладень виділяють фінансових та стратегічних інвесторів, за регіональною ознакою - внутрішніх (українських) та іноземних інвесторів і т.д.

Більш складною є класифікація учасників інвестиційної діяльності. Вивчення економічних положень, викладених в наукових працях вітчизняних вчених дозволяє виділити в складі учасників інвестиційної діяльності:

v виконавців - суб'єктів господарювання, що здійснюють практичні дії щодо реалізації інвестицій. Наприклад, проектні, будівельні, впроваджувальні та інші організації, що виконують роботи, виготовляють продукцію, надають послуги, необхідні для реалізації інвестицій;

v банки та інші фінансові структури, що надають кошти для вкладення інвестицій;

v інвестиційні інститути, серед яких чільне місце посідають інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, довірчі товариства (виконують роль фінансових посередників на ринку інвестицій);

v одержувачів інвестицій - осіб, які отримують від інвестора у власність або в користування майно, майнові права та інші цінності, що мають ринкову вартість, і використовують їх у власній господарській діяльності, включаючи подальше інвестування;

v органи державного, регіонального, галузевого, міжгалузевого тощо господарського управління (міністерства та відомства, виконкоми місцевих рад народних депутатів, господарські об'єднання тощо);

v органи державного регулювання в сфері інвестиційної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Законом визначено наступні права суб'єктів інвестиційної діяльності:

v право на розміщення інвестицій у будь-які об'єкти, крім тих, інвестування в які заборонене або обмежене законо­давством України відповідно ч. 2 ст. 4 цього Закону;

v право самостійно визначати мету, напрями, види і обсяги інвестицій, залучати для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у т. ч. шляхом організації конкурсів і торгів;

v за рішенням інвестора володіти, користуватися і розпоряджатися інвестиціями, а також результатами їхнього здійснення відповідно до встановленого законом порядку і умов укладеного між ними (учасниками інвестиційної діяльності) договору;

v залучати фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску у встановленому законодавством порядку цінних паперів і позик;

v самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України;

v придбавати необхідне для здійснення інвестиційної діяльності майно у громадян та юридичних осіб безпосередньо чи через посередників за цінами і на умовах», що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Майно інвестора може бути використане ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається лише те майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського ведення, якщо інше не передбачене законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізоване відповідно до чинного законодавства.

Для державних підприємств, які виступають інвесторами за межами України, та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія для цих інвестицій з боку держави.

Основні (загальні) обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності передбачені у ст. 8 Закону України "Про інвестиційну діяльність". Законодавець визначає обов'язки інвесторів і обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності. До загальних обов'язків суб'єктів інвестиційної діяльності відносяться такі.

ü додержуватися державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України;

ü виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції;

ü подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;

ü не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги антимонопольного регулювання;

ü для виконання спеціальних робіт, що потребують відповідної атестації виконавця, одержати ліцензію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Окремо на інвесторів додатково покладаються такі обов'язки:

v подавати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних інвестицій;

v одержувати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;

v одержувати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.

Припинення або призупинення інвестиційної діяльності відбувається в порядку, встановленому діючим законодавством України і може здійснюватися:

- за рішенням інвесторів. У цьому випадку інвестори компенсують іншим учасникам інвестиційної діяльності збитки, що викликані припиненням їх зобов’язань за договорами з ними;

- за рішенням правомочного державного органу. Правомочні державні органи згідно діючому законодавству можуть припинити або призупинити інвестиційну діяльність у випадку визнання інвестора банкрутом, стихійних та інших катастроф, а також якщо продовження інвестиційної діяльності може призвести до порушення встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних та інших норм і правил, прав і інтересів фізичних і юридичних осіб і держави.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.