Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Затвердження інвестиційних проектів будівництва


Згідно Постанови КМУ від 31 жовтня 2007 р. №1269 «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №988 від 12.11.2008 №478 від 20.05.2009, інвестиційні програми (далі –програми) затверджують:

1. Кабінет Міністрів України - комплексні, міжгалузеві, міжрегіональні та регіональні, що реалізуються із залученням коштів державного бюджету (крім програм, що затверджуються Верховною Радою України);

2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади - галузеві;

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради - регіональні та місцеві, що реалізуються із залученням коштів бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.

Міждержавні програми затверджуються у порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами.

Проекти, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених актами законодавства), затверджують:

- Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше, надкатегорійних за метаном та небезпечних за раптовими викидами шахт, в яких проводитимуться роботи на глибині понад 800 метрів, незалежно від кошторисної вартості та об'єктів, які реалізуються із залученням іноземних кредитів, що надані під гарантію Кабінету Міністрів України.

- Кабінет Міністрів України може делегувати зазначеним органам право затверджувати проекти будівництва загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінекономіки, Мінфіном, Держінвестицій, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади;

- центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації та інші органи державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн. гривень;

- підприємства, установи та організації державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Проекти, які в повному обсязі фінансуються за рахунок інших джерел, затверджуються у порядку, що визначається інвесторами (замовниками), крім проектів будівництва для надкатегорійних за метаном та небезпечних за раптовими викидами шахт, в яких проводитимуться роботи на глибині понад 800 метрів.

Програми і проекти (за винятком проектів, для затвердження яких комплексний висновок державної експертизи необов'язковий) затверджуються (перезатверджуються) на підставі позитивного комплексного висновку Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду або її місцевого підрозділу.

Програми і проекти підлягають незалежно від джерел фінансування обов'язковій комплексній державній експертизі (за винятком проектів будівництва об'єктів, для затвердження яких згідно із переліком, затвердженим Мінрегіонбудом за погодженням з Держкомпідприємництвом, висновок комплексної державної експертизи необов'язковий).

Державній експертизі обов'язково підлягає робоча документація в частині, що не відповідає раніше затвердженим проектним рішенням, та кошторисна частина проектної документації у разі фінансування будівництва (капітального ремонту) за рахунок капітальних видатків державного бюджету або у разі, коли це передбачено актами законодавства.

У процесі комплексної державної експертизи визначається стан додержання в програмах і проектах нормативів з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності і пожежної безпеки, а також виконання архітектурних вимог. Відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи.

За програмами і проектами, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, комплексна державна експертиза проводиться у повному обсязі відповідно до статті 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність". Експертиза економічної частини проектів, що реалізуються за рахунок інших джерел, проводиться за рішенням інвестора (замовника).

Програми і проекти будівництва об'єктів, що становлять техногенну, підвищену екологічну, ядерну та радіаційну небезпеку, підлягають також експертизі з питань охорони навколишнього природного середовища, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки. Відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи. Перелік зазначених об'єктів затверджує Кабінет Міністрів України.

За усіма програмами і проектами, що затверджує Кабінет Міністрів України, проведення комплексної державної експертизи забезпечується Центральною службою Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду (далі - Центральна служба), іншими проектами - також її місцевими підрозділами.

Центральна служба та її місцеві підрозділи:

- укладають договори з інвесторами (замовниками) і з співвиконавцями комплексної державної експертизи;

- видають інвесторам (замовникам) висновок комплексної державної експертизи.

Правила проведення комплексної державної експертизи програм і проектів затверджує Мінрегіонбуд за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до повноважень яких належить проведення такої експертизи.

Для проведення комплексної державної експертизи інвестор (замовник) подає Центральній службі або її місцевому підрозділу документацію, передбачену державними будівельними нормами.

Вартість проведення комплексної державної експертизи програм у повному обсязі визначається у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості розроблення програми.

Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів встановлює Кабінет Міністрів України.

Загальний строк проведення комплексної державної експертизи не повинен перевищувати 45 календарних днів, з них 40 днів - підготовка висновків за окремими напрямами (міцність, надійність, довговічність будинків і споруд, архітектурні вимоги, санітарне та епідемічне благополуччя населення, охорона праці та охорона навколишнього природного середовища (щодо об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку), енергозбереження, пожежна та техногенна безпека тощо). У випадках, передбачених Законом України "Про екологічну експертизу", загальний строк проведення комплексної державної експертизи встановлюється до 120 календарних днів.

Висновок комплексної державної експертизи може бути: позитивний - рекомендація до затвердження із зазначенням відповідних техніко-економічних показників; негативний - зауваження щодо доопрацювання або обґрунтування щодо неможливості реалізації.

Позитивний висновок комплексної державної експертизи програм і проектів затверджує керівник Центральної служби або її місцевого підрозділу. Висновок чинний протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання.

 

Проектний аналіз

Інвестиційні проекти є результатом планування і здійснення інвестицій. Разом з тим, перед реалізацією будь-який проект обирають, розробляють і розраховують, визначають, а головне – оцінюють ефективність, і, насамперед, на основі зіставлення витрат на проект і результатів від його втілення в життя. З цією метою використовують аналіз інвестиційних проектів, чи проектний аналіз, як сукупність методологічних засобів, використовуваних для підготовки й обґрунтування проектних рішень.

Проектний аналіз — це, насамперед, зіставлення витрат на здійснення інвестиційного проекту і вигод, що будуть отримані від його реалізації. Але, оскільки вигоди від будь-якого проекту і витрати на його здійснення звичайно численні і не завжди легко розраховуються, то і визначення прибутковості (вигідності) перетворюється в тривалий, багатоетапний і дуже трудомісткий процес, що охоплює всі стадії і фази інвестиційного проекту. Аналіз виконується на всіх етапах розробки проекту й особливо при техніко-економічному обґрунтуванні чи складанні бізнес-плану інвестиційного проекту.

Виділяють наступні види аналізу інвестиційних проектів:

- технічний, в межах якого вивчаються техніко-економічні альтернативи проекту, варіанти його місця розташування, терміни здійснення, доступність і достатність сировинних, трудових і інших ресурсів, витрати на проект і ін. Його задачею є визначення найбільш ефективних варіантів для даного інвестиційного проекту техніки і технології;

- комерційний(маркетинговий), задача якого оцінити проект із позицій кінцевих споживачів продукції чи послуг, запропонованих проектом, наприклад джерела й умови одержання (придбання) ресурсів, виробництво і збут (місткість ринку, просування на нього, своєчасність і способи постачань, торги і т.д.). При його виконанні аналізується ринок збуту продукції, що буде вироблятися після здійснення інвестиційного проекту;

- організаційний, ціль якого оцінити організаційну, правову, політичну й адміністративну обстановку в районі реалізації проекту, а також виробити рекомендації в частині менеджменту, організаційної структури, комплектування і навчання персоналу, організації діяльності і т.д.;

-економічний, котрий вивчає проблеми з позицій національного господарства в цілому. Варто враховувати, що для окремих проектів ціни покупки сировини і матеріалів, інших ресурсів, а також продажу продукції (товару, послуг) не завжди можуть служити прийнятною мірою витрат і вигод (можуть стримувати податкову націнку чи бути нижче ринкових цін через їхнє державне регулювання);

-фінансовий, що дозволяє, на відміну від економічного, досліджувати витрати і результати стосовно до конкретних учасників інвестиційного проекту, ціль яких — одержання максимального прибутку чи максимізація прибутковості, але при цьому робиться спроба включити на рівних правах усі важливі (релевантні) умови, такі як ризик, пов'язаний зі здійсненням проекту, і майбутня структура активів і пасивів, що відчасти буде залежати від прийнятого в даний момент інвестиційного рішення;

-екологічний(аналіз навколишнього середовища), задачею якого є встановлення потенційного збитку, нанесеного навколишньому середовищу проектом, і визначення необхідних мір, що пом'якшують і запобігають можливим наслідкам (ігнорування екологічних вимог може призвести до негативних наслідків у навколишньому середовищі);

-соціальний, задача якого полягає у визначенні придатності варіантів проекту для його користувачів, наприклад зміна кількості робочих місць у регіоні, поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників, умов їхньої праці, зміна вільного часу працівників і населення та ін. Його виконання дозволяє досліджувати вплив проекту на зовнішнє середовище, розробити заходи, що сприяють сприятливому чи хоча б нейтральному відношенню населення до проекту.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.