Главная

Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства


Науковці відзначають, що існує необхідність наукового пошуку й обґрунтування методів змістовного й кількісного виміру значущості типових і специфічних обставин, які визначають інвестиційну привабливість підприємства.

Проведені дослідження дозволяють виділити три основні групи методик оцінки інвестиційної привабливості підприємств в залежності від характеру інформації, що використовується в процесі оцінки:

1. Методики, в основі яких лежить аналіз зовнішньої інформації про підприємство (так званий ринковий підхід). Вони оцінюють виключно зміни ринкової вартості акцій підприємства та величини виплачуваних дивідендів. Такий підхід переважає серед акціонерів, який дозволяє їм розраховувати своє повернення на вкладений капітал.

2. Методики, які базуються на аналізі внутрішньої інформації (так званий бухгалтерський підхід). Вони використовують бухгалтерські дані, такі як прибуток або потік грошових коштів. Такий підхід використовують бухгалтери та фінансові спеціалісти, оскільки дані, які використовуються для аналізу можуть бути легко отримані з традиційної бухгалтерської звітності.

3. Методики, які базуються на аналізі як зовнішніх, так і внутрішніх факторів (так званий комбінований підхід).

В основу методик можуть бути покладені різні математичні чи економіко-статистичні методи, що дозволяє виділити наступні види оцінки:

- інтегральну, що заснована на визначенні єдиного кінцевого показника, у якому відтворюються значення інших проміжних показників, скоригованих відповідно до їх вагомості та інших чинників;

- матричну, яка заснована на моделюванні матриці узагальнюючих показників;

- рейтингову, що базується на використанні сукупності показників, на основі яких будується ранжований ряд.

Сучасна вітчизняна наука нараховує понад 30 варіантів методик оцінки інвестиційної привабливості, які різняться не тільки в залежності від методів їх методологічної бази, а й від галузевого призначення.

Для оцінки інвестиційної привабливості будівельного підприємства пропонується використовувати методику комплексного аналізу, яка здійснюється на основі кількісних та якісних показників і характеристик.

Розрахунок інвестиційної привабливості має здійснюватися за наступним алгоритмом:

1 етап. Формування групи критеріїв, які дають змогу оцінити інвестиційну привабливість підприємства. Така група критеріїв передбачає проведення аналізу якісних і кількісних показників, які допомагають з різних сторін здійснити оцінку:

Хj = (j=1, 2, 3…к) (6.1)

де Хj – вихідний показник;

к – кількість вихідних показників

1 група. Група кількісних критеріїв інвестиційної привабливості включає показники, що усебічно відображають фінансово-господарську діяльність потенційного об’єкта інвестування, а саме:

1. Показники оцінки майнового стану:

1.1 активна частина основних засобів (К1);

1.2 коефіцієнт зносу основних засобів (К2);

1.3 коефіцієнт оновлення основних засобів (К3);

1.4 коефіцієнт вибуття основних засобів (К4).

2. Показники оцінки платоспроможності:

2.1 маневреність робочого капіталу (К5);

2.2 коефіцієнт незалежності (К6);

2.3 коефіцієнт фінансової стійкості (К7);

2.4 коефіцієнт фінансового левериджу (К8);

2.5 коефіцієнт фінансування (К9).

3. Показники оцінки ліквідності:

3.1 абсолютної (К10);

3.2 термінової (К11);

3.3 загальної (поточної) (К12).

4. Показники оцінки рентабельності:

4.1 сукупного капіталу (К13);

4.2 власного капіталу (К14).

4.3 операційна рентабельність продажу (К15);

4.4 коефіцієнт прибутковості активів (К16);

4.5 коефіцієнт прибутковості інвестицій (К17).

5. Показники ділової активності:

5.1 оборотність виробничих запасів (К18);

5.2 оборотність власного капіталу (К19);

5.3 оборотність основного капіталу (К20);

5.4 коефіцієнт використання власних коштів (К21).

6. Ефективність використання основних фондів:

6.1 коефіцієнт придатності основних фондів (К22);

6.2 фондовіддача (К23);

6.3 фондоємність (К24);

6.4 фондоозброєність (К25).

7. Витрати обігових коштів на грошову одиницю реалізованих робіт:

7.1 забезпечення оборотних коштів власними оборотними активами (К26);

7.2 швидкість оборотного капіталу (К27);

7.3 коефіцієнт оборотності оборотних коштів (К28);

7.4 капіталомісткість (К29).

8. Ефективність використання трудових ресурсів:

8.1 коефіцієнт використання робочого часу (К30);

8.2 коефіцієнт трудових витрат у загальних витратах на виробництво (К31);

8.3 коефіцієнт додаткової заробітної плати (К32);

8.4 продуктивність праці (К33).

9. Структура витрат на реалізацію робіт:

9.1 прямі витрати (К34);

9.2 накладні витрати (К35).

2 група. Група якісних критеріїв інвестиційної привабливості. Визначення якісних показників може здійснюватися шляхом проведення детальної аналітичної роботи експертним методом. В залежності від виду економічної діяльності якісні критерії можуть змінюватись.

Пропонується використовувати наступні якісні критерії:

¾ приналежність підприємства до того чи іншого виду економічної діяльності; технологічна спеціалізація; виробничо-економічна кон’юнктура; масштаби будівельної організації (впливає на показники оцінки майнового стану підприємства);

¾ перспективи розвитку підприємства; швидкість проходження управлінських рішень; дотримання діючих норм, стандартів, нормативів, державних законів (впливає на показники оцінки платоспроможності);

¾ місце розташування підприємства; рівень обслуговування замовників будівельної продукції (впливає на показники ліквідності підприємства);

¾ схильність до застосування інноваційних розробок; якість наукових досліджень; технічний прогрес; якість будівельних робіт (впливає на показники рентабельності підприємства);

¾ попит на продукцію; диверсифікація будівельного виробництва; наявність розвиненої інвестиційної інфраструктури (впливає на показники ділової активності підприємства);

¾ вид будівництва; рівень механізації будівництва; модернізація фондів (впливає на ефективність використання основних фондів);

¾ масштаби підприємства; форми розрахунку; швидкість документообігу (впливає на витрати обігових коштів на грошову одиницю реалізованих робіт);

¾ якісна структура робітників зайнятих на будівельному підприємстві (кваліфікація робітників, відповідність трудових ресурсів нормам); можливість підвищення кваліфікації; технічне забезпечення праці; компетентність керівників (впливає на ефективність використання трудових ресурсів);

¾ сезонність виконання будівельних робіт; ресурсна залежність; ресурсна віддача (впливає на структуру витрат на реалізацію робіт).

2 етап. Формування системи переваг одних кількісних показників іншими з урахуванням якісних показників за допомогою експертного методу.

3 етап. Розрахунок вагомості груп показників відповідно до правила крапкових оцінок і-го показника рі за правилом Фішберна:

 

(6.2)

де рі – вагомість груп показників;

і – показник;

N – кількість груп.

Правило Фішберна відбиває той факт, що про рівень значущості показників невідомо нічого, крім р12>…>рn. Тоді оцінка за формулою (3.2) відповідає максимуму ентропії наявної інформаційної невизначеності про об’єкт дослідження. Якщо ж усі показники мають рівну значущість, тоді рі=1/N. При цьому для оцінки вагомості показників у групах варто керуватися рівнозначністю факторів.

4 етап. Розрахунок показників фінансово-господарської діяльності за допомогою вже існуючих в фінансовому аналізі формул з використанням форм бухгалтерської звітності, а саме: №1 «Баланс підприємства»; №2 «Звіт про фінансові результати та їх використання»; №11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)»; №1-П «Звіт про основні показники діяльності підприємства». При цьому всі розрахунки мають проводитися тільки на основі даних балансів-нетто, так як в балансі-брутто є статті-регулятиви, які завищують валюту балансу та викривлюють результати розрахунку окремих коефіцієнтів.

5 етап. Визначення індикативної групи фінансових показників шляхом відкидання ненадійних показників з вихідної сукупності. Для цього пропонується використовувати модель Alpha (Cronbach), яка заснована на середній кореляції між показниками. Надійність оцінюється за допомогою α-коефіцієнта Кронбаха (Cronbach’s alpha coefficient), який обчислюється за формулою:

, (6.3)

де k – кількість показників;

R – середня кореляція між показниками.

Значення коефіцієнта альфа знаходиться в межах від 0 до 1, та чим ближче воно до 1, тим вищий рівень надійності вихідної кореляційної матриці. Процедуру розрахунку припиняють, коли значення коефіцієнта надійності для кожного показника не буде перевищувати сумарний за всією сукупністю. Таким чином, внаслідок відбору показників за значеннями коефіцієнта надійності α залишається невелика кількість індикативних показників, які формують варіацію вихідних ознак.

6 етап.Розробка нечіткої класифікації значень обраних груп показників:

1. Визначення лінгвістичної змінної показника Хj з її термами-множиною значень: дуже низький (ДН) - Ві1, низький (Н) - Ві2, середній (С) - Ві3, високий (В) - Ві4, дуже високий (ДВ) - Ві5, завдавши трапецоїдну функцію приналежності.

2. У результаті аналізу вибудовується наступна нечітка класифікація поточних значень показників Хj як критерій розбиття повної множини їхніх значень на підмножини Віn (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 - Нечітка класифікація поточних значень показників

Показник Ві1 Ві2 Ві3 Ві4 Ві5
Х1 x1<b11 b11<x1<b12 b12<x1<b13 b13<x1<b14 b14<x1
….
Хj xi<bi1 bi1<xi<bi2 bi2<xi<bi3 bi3<xi<bi4 bi4<xi
ХN xN<bN1 bN1<xN<bN2 bN2<xN<bN3 bN3<xN<bN4 bN4<xN

 

7 етап.Класифікація отриманих значень показників з оцінкою рангів. Ранг обчислюється наступним чином:

- якщо значення показника точно попадає в заданий інтервал (дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий), то ранг дорівнює одиниці для даного рівня показника і нулю для всіх інших;

- якщо значення показника лежить у зоні невпевненості (низький - дуже низький, середній - низький, високий - середній, дуже високий - високий), то для двох суміжних класів формуються ранги, сума яких дорівнює одиниці. При цьому обчислення рангів йде за правилом обчислення ординати похилого ребра трапецієподібної функції приналежності за заданою абсцисою крапки на нижній основі трапеції.

8 етап.Розрахунок комплексної оцінки інвестиційної привабливості підприємства:

1. Визначення лінгвістичної змінної «Оцінка інвестиційної привабливості будівельного підприємства» з термами-множиною значень «Дуже низька (ДН), Низька (Н), Середня (С), Висока (В), Дуже висока (ДВ)».

2. Для конструктивного описання введеної лінгвістичної змінної «Оцінка інвестиційної привабливості будівельного підприємства», визначення носія її терми-множини – дійсну змінну А на інтервалі від нуля до одиниці.

Комплексна оцінка інвестиційної привабливості підприємства розраховується за наступною формулою:

(6.4)

де N – загальна кількість показників;

і – індекс окремого показника для загальної кількості N;

рі – значущість показника;

zi – середній рівень за кожним із показників.

(6.5)

де М – загальна кількість рівнів підмножини Віn;

j – індекс рівня показника для загальної кількості рівнів М;

αj – абсциси максимумів функцій приналежності терми-множини лінгвістичної змінної;

γij – ранг і-ого показника за своїм j-тим рівнем.

9 етап.Ранжирування розрахункових значень інтегрального показника комплексної оцінки інвестиційної привабливості підприємства з виділенням груп привабливості, представлених в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Ранжування рівнів інвестиційної привабливості

0,8 - 1 0,6 - 0,8 0,4 - 0,6 0,2 - 0,4 0 – 0,2
дуже високий рівень високий рівень середній рівень низький рівень дуже низький рівень

 

Запропонований алгоритм визначення інвестиційної привабливості будівельного підприємства може служити інструментом для прийняття рішення про інвестування в те чи інше підприємство з вибраної інвестором сукупності, що суттєво знижує ризик інвестора.

Застосування даної методики може бути розглянуте на прикладі будівельного підприємства АТЗТ «Промелектромонтаж»:

Етап 1. Формування та розгляд скупності із 35 показників, які відображають фінансовий стан підприємства та групи якісних показників, які мають вплив на кількісні.

Етап 2. Формування системи переваг одних кількісних показників над іншими з урахуванням якісних показників за допомогою експертного методу (табл. 6.3). При цьому кожному кількісному показнику відноситься набір якісних, які мають на нього вплив.

Впливу суб’єктивного фактору можна уникнути, не залучаючи до аналізу експертів. Але досі практика показувала, що методи з абсолютною відсутністю експертної оцінки дають найменш правдиві результати. Наочним прикладом є методика, яка базується на аналізі фінансових коефіцієнтів, яка й являється найменш точною. Вихід вибачається в обмеженні впливу експертів там, де це можливо, а також у залученні незалежних та кваліфікованих оцінювачів.

Таким чином, система переваг одних кількісних показників над іншими, експертами була виявлена такою.

В першу чергу ми враховуємо показники оцінки платоспроможності Ì показники оцінки ліквідності. В другу чергу показники оцінки майнового стану Ì ефективність використання ОФ Ì структура витрат на реалізацію робіт. Далі показники оцінки рентабельності. Далі показники ділової активності. Потім ефективність використання трудових ресурсів. І останнє - витрати обігових коштів на грошову одиницю реалізованих робіт. При цьому перша група показників вважається трохи більш вагомою, ніж друга.

Етап 3.Розрахунок вагомості груп показників відповідно до правила крапкових оцінок і-го показника рі за правилом Фішберна, визначеного формулою 6.2.

Узагальнені дані розрахунку показників наведені в таблиці 3.4.

Відповідно до вибудованої ієрархії переваг і правила Фішберна вагомість груп показників наступна:

Х2= Х3=19; Х1= Х6= Х9=13; Х4=9; Х5=7; Х8=4; Х7=3

Етап 4. Розрахунок показників фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою вже існуючих в фінансовому аналізі формул з використанням форм бухгалтерської звітності.

Етап 5. Розрахунок α-коефіцієнт Кронбаха (Cronbach’s alpha coefficient)для визначення індикативної групи фінансових показників за допомогою формули 6.3. Індикативна група показників за допомогою коефіцієнта α була відібрана в межах від 0 до 1. Розрахунок коефіцієнтів надійності α визначив 21 індикативних показників, які представлені в таблиці 6.5. При цьому сумарний коефіцієнт надійності за всією сукупності показників дорівнює 0,950652, що свідчить про задовільну якість відібраних показників для оцінки фінансового стану підприємства.

 


Таблиця 6.3 - Експертна оцінка переваг якісних показників

Якісні критерії інвестиційної привабливості Експертна оцінка в балах Середньозважена по показникам Середньозважена по групі
   
1. Оцінка майнового стану 1.1 приналежність підприємства до того чи іншого виду економічної діяльності 8,70 9,04
1.2 технологічна спеціалізація 9,10
1.3 виробничо-економічна кон’юнктура 9,40
1.4 масштаби будівельної організації 8,30
1.5 технічний рівень ОФ 9,70
2. Оцінка платоспро-можності 2.1 перспективи розвитку підприємства 10,00 10,00
2.2 швидкість проходження управлінських рішень 10,00
2.3 дотримання діючих норм, стандартів, державних законів 10,00
3. Оцінка ліквідності 3.1 місце розташування підприємства 9,90 9,95
3.3 рівень обслуговування замовників будівельної продукції 10,00
4. Показники рентабельності 4.1 схильність до застосування інноваційних розробок 9,30 9,00
4.2 якість наукових досліджень 8,80
4.3 технічний прогрес 9,30
4.4 якість будівельних робіт 8,90

 

Продовження табл. 6.3

5. Ділова активність 5.1 попит на продукцію 9,90 8,90
5.2 диверсифікація будівельного виробництва 8,80
5.3 наявність розвиненої інфраструктури 8,00
6. Ефектив-ність вико-ристання ОФ 6.1 вид будівництва 8,00 9,20
6.2 рівень механізації будівництва 9,60
6.3 модернізація фондів 10,00  
7. Витра-ти обіго-вих коштів 7.1 масштаби підприємства 7,90 7,90
7.2 форми розрахунку 7,30
7.3 швидкість документообігу 8,40
8. Ефективність використання трудових ресурсів 8.1 якісна структура робітників зайнятих на будівельному підприємстві (кваліфікація робітників, відповідність трудових ресурсів нормам) 9,00 8,80
8.2 можливість підвищення кваліфікації 7,20
8.3 технічне забезпечення праці 10,00
8.4 компетентність керівництва 9,00
9. Структура витрат на реалізацію робіт 9.1 сезонність виконання будівельних робіт 8,60 9,10
9.2 ресурсна залежність 9,40
9.3 ресурсна віддача 9,40

Таблиця 6.4 - Вагомість показників оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Найменування групи показників Вагомість груп показників, % Показники в групах та їхня вагомість, %
1. Майновий стан (Х1) К1=6,50
К3=6,50
2. Платоспроможність (Х2) К7=6,33
К8=6,33
К9=6,33
3. Ліквідність (Х3) К10=9,50
К11=9,50
4. Рентабельність(Х4) К13=3,00
К15=3,00
К16=3,00
5. Ділова активність (Х5) К19=3,50
К20=3,50
6. Ефективність використання основних фондів (Х6) К23=6,50
К25=6,50
7. Витрати обігових коштів на грошову одиницю реалізованих робіт (Х7) К26=1,50
К28=1,50
8. Ефективність використання трудових ресурсів (Х8) К30=1,33
К31=1,33
К32=1,33
9. Структура витрат на реалізацію робіт (Х9) К34=6,50
К35=6,50

 

Таблиця 6.5 - Коефіцієнти надійності індикативних фінансових показників

Показники Значення α
1. Показники оцінки майнового стану:
1.1 активна частина основних засобів (К1) 0,461538
1.3 коефіцієнт оновлення основних засобів (К3) 0,051646
2. Показники оцінки платоспроможності:
2.3 коефіцієнт фінансової стійкості (К7) 0,406600
2.4 коефіцієнт фінансового левериджу (К8) 0,146822
2.5 коефіцієнт фінансування (К9) 0,666667
3. Показники оцінки ліквідності:
3.1 абсолютної (К10) 0,452400
3.2 термінової (К11) 0,452400
4. Показники оцінки рентабельності:
4.1 сукупного капіталу (К13) 0,016096
4.3 операційна рентабельність продажу (К15) 0,751582
4.4 коефіцієнт прибутковості активів (К16) 0,408346
5. Показники ділової активності:
5.2 оборотність виробничих запасів (в оборотах) (К19) 0,727154
Показники Значення α
5.3 оборотність власного капіталу (К20) 0,487207
6. Ефективність використання основних фондів:
6.2 фондовіддача (К23) 0,011939
6.4 фондоозброєність (К25) 0,731456
7. Витрати обігових коштів на грошову одиницю реалізованих робіт:
7.1 забезпечення оборотних коштів власними оборотними активами (К26) 0,542215
7.3 коефіцієнт оборотності оборотних коштів (К28) 0,805958
8. Ефективність використання трудових ресурсів:
8.1 коефіцієнт використання робочого часу (К30) 0,666667
8.2 коефіцієнт трудових витрат у загальних витратах на виробництво (К31) 0,787879
8.3 коефіцієнт додаткової заробітної плати (К32) 0,806957
9. Структура витрат на реалізацію робіт:
9.1 прямі витрати (К34) 1,028571
9.2 накладні витрати (К35) 1,028571

 

Таким чином, отримуємо розраховане значення індикативних показників фінансово-господарської діяльності підприємства, представлене в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 - Розраховане значення індикативних показників фінансово-господарської діяльності підприємства

Показники Значення коефіцієнта
1. Показники оцінки майнового стану:
1.1 активна частина основних засобів (К1) 0,630
1.3 коефіцієнт оновлення основних засобів (К3) 0,020
2. Показники оцінки платоспроможності:
2.3 коефіцієнт фінансової стійкості (К7) 0,520
2.4 коефіцієнт фінансового левериджу (К8) 0,003
2.5 коефіцієнт фінансування (К9) 1,100
3. Показники оцінки ліквідності:
3.1 абсолютної (К10) 0,130
3.2 термінової (К11) 0,390
4. Показники оцінки рентабельності:
4.1 сукупного капіталу (К13) 0,070
4.3 операційна рентабельність продажу (К15) 0,050
4.4 коефіцієнт прибутковості активів (К16) 0,010
5. Показники ділової активності:
5.2 оборотність виробничих запасів (в оборотах) (К19) 1,300
5.3 оборотність власного капіталу (К20) 2,400
6. Ефективність використання основних фондів:
6.2 фондовіддача (К23) 1,050
6.4 фондоозброєність (К25) 10,500
7. Витрати обігових коштів на грошову одиницю реалізованих робіт:
7.1 забезпечення оборотних коштів власними оборотними активами (К26) 0,300
7.3 коефіцієнт оборотності оборотних коштів (К28) 1,040
8. Ефективність використання трудових ресурсів:
8.1 коефіцієнт використання робочого часу (К30) 0,400
8.2 коефіцієнт трудових витрат у загальних витратах на виробництво (К31) 0,380
8.3 коефіцієнт додаткової заробітної плати (К32) 0,410
9. Структура витрат на реалізацію робіт:
9.1 прямі витрати (К34) 0,750
9.2 накладні витрати (К35) 0,250

 

Етап 6. Розробка нечіткої класифікація значень обраних груп показників.

Спочатку для кожного і-го показника встановлюємо нечітку відповідність його поточного рівня кожному значенню лінгвістичної змінної Хj, завдавши трапецоїдну функцію приналежності (рис. 6.1)

 
 
1,2


m(х)Дуже низький

1Низький

Середній

Високий

Дуже високий

0,2 0,4 0,6 0,8 1

Рис. 6.1 Трапецоїдна функція приналежності

Нижня основа трапеції виражає всю припустиму множину значень фактора, верхнє тих значень, щодо яких дослідник встановлює гарантовану їх відповідність обраному значенню лінгвістичної змінної. Бокові ребра трапеції відбивають зміну ступеня впевненості експерта в його класифікації від 1 до 0 й навпаки.

Нечітка класифікація значень 21 індикативних коефіцієнтів оцінки підприємства представлені в таблиці 6.7.

Таблиця 6.7 - Класифікація значень показників оцінки інвестиційної привабливості

Показники Рівень показників
ДН ДН-Н Н НС С С-В В В-ДВ ДВ
К1 <0,30 0,30-0,35 0,35-0,40 0,40-0,45 0,45-0,50 0,50-0,55 0,55-0,60 0,60-0,65 >0,65
К3 <0,10 0,10-0,20 0,20-0,30 0,30-0,40 0,40-0,50 0,50-0,60 0,60-0,70 0,70-0,80 >0,80
К7 <0,25 0,25-0,35 0,35-0,45 0,45-0,55 0,55-0,65 0,65-0,75 0,75-0,85 0,85-0,90 >0,90
К8 <0,01 0,01-0,10 0,10-0,20 0,20-0,30 0,30-0,40 0,40-0,50 0,50-0,60 0,60-0,80 >0,80
К9 >1,00 1,00-0,90 0,90-0,80 0,80-0,70 0,70-0,60 0,60-0,50 0,50-0,40 0,40-0,30 <0,30
К10 <0,10 0,10-0,09 0,09-0,08 0,08-0,07 0,07-0,06 0,06-0,05 0,05-0,04 0,04-0,01 >0,00
К11 <0,15 0,15-0,25 0,25-0,35 0,35-0,45 0,45-0,55 0,55-0,65 0,65-0,75 0,75-0,80 >0,80
К13 <0,30 0,30-0,35 0,35-0,40 0,40-0,45 0,45-0,50 0,50-0,55 0,55-0,60 0,60-0,65 >0,65
К15 <0,50 0,50-0,55 0,55-0,60 0,60-0,65 0,65-0,70 0,75-0,80 0,80-0,85 0,85-0,90 >0,90
К16 <0,10 0,10-0,20 0,20-0,30 0,30-0,40 0,40-0,50 0,50-0,65 0,65-0,60 0,60-0,70 >0,70
К19 <0,80 0,80-1,00 1,00-1,20 1,20-1,40 1,40-1,60 1,60-1,70 1,70-1,80 1,80-2,00 >2,00
К20 <1,00 1,00-1,05 1,05-1,10 1,10-1,15 1,15-1,20 1,20-1,25 1,25-1,30 1,30-1,50 >1,50
К23 <0,10 0,10-0,50 0,50-1,00 1,00-1,50 1,50-2,00 2,00-2,50 2,50-3,00 3,00-3,50 >3,50
К25 <1,00 1,00-2,00 2,00-3,00 3,00-4,00 4,00-5,00 5,00-6,00 6,00-7,00 7,00-8,00 >8,00
К26 <0,10 0,10-0,15 0,15-0,20 0,20-0,25 0,25-0,30 0,30-0,35 0,35-0,40 0,40-0,45 >0,45
К28 <0,10 0,10-0,25 0,25-0,35 0,35-0,45 0,45-0,55 0,55-0,65 0,65-0,75 0,75-1,00 >1,00
К30 <0,60 0,60-0,70 0,70-0,80 0,80-0,90 0,90-1,00 1,00-1,10 1,10-1,20 1,20-1,30 >1,30
К31 <0,40 0,40-0,50 0,50-0,60 0,60-0,70 0,70-0,80 0,80-0,90 0,90-1,00 1,00-1,30 >1,30
К32 >0,60 0,60-0,58 0,58-0,55 0,55-0,50 0,50-0,48 0,48-0,45 0,45-0,40 0,40-0,35 <0,30
К34 <0,55 0,55-0,58 0,58-0,60 0,60-0,68 0,68-0,66 0,65-0,70 0,70-0,78 0,78-0,80 >0,80
К35 <0,40 0,40-0,38 0,38-0,34 0,34-0,30 0,30-0,28 0,28-0,24 0,24-0,20 0,20-0,18 >0,18

Етап 7. Розрахунок рангів отриманих значень показників, який зведено в таблицю 6.8.

Якщо значення показника лежить у зоні невпевненості (низький - дуже низький, середній - низький, високий - середній, дуже високий - високий), то для двох суміжних класів формуються ранги, сума яких дорівнює одиниці. У нашому прикладі значення К1 лежить у зоні невпевненості та дорівнює 0,63, тому розрахунок проводимо наступним чином:

=0,4; 1-0,4=0,6 (6.6)

Таблиця 6.8 - Розрахунок рангів для АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж»

Показники Рівень
ДН Н С В ДВ
К1 0,40 0,60
К3
К7 0,97 0,03
К8
К9
К10
К11 0,60 0,40
К13
К15
К16
К19 0,50 0,50
К20
К23
К25
К26
К28
К30
К31
К32
К34
К35

 

Етап 8. Розрахунок комплексної оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

Для цього визначаємо лінгвістичну змінну «Оцінка інвестиційної привабливості будівельного підприємства» з термами-множиною значень «Дуже низька (ДН), Низька (Н), Середня (С), Висока (В), Дуже висока (ДВ)».

Для конструктивного описання введеної лінгвістичної змінної «Оцінка інвестиційної привабливості будівельного підприємства», визначимо носія її терми-множини – дійсну змінну А на інтервалі від нуля до одиниці. Тоді функції приналежності відповідних нечітких підмножин можуть бути задані у табличному вигляді (табл. 6.9).

 

 

Таблиця 6.9 - Значення функцій приналежності для підмножин змінної

Значення А Значення функцій приналежності для підмножин змінної
ДН Н С В ДВ
0-0,15
0,15-0,25 (0,25-А)*10 (А-0,15)*10
0,25-0,35
0,35-0,45 (0,45-А)*10 (А-0,35)*10
0,45-0,55
0,55-0,65


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

headinsider.info. Все права принадлежат авторам данных материалов.